про передачу справи за підсудністю
28 липня 2025 року Справа № 915/1108/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Фалєєвська, буд. 14, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54001 (код ЄДРПОУ 43562808)
до відповідача ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ», вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2, м. Дніпро, 49600 (код ЄДРПОУ 39821153)
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ»:
- 42 150 грн., з яких: залишок невикористаного бензину А-95 становить 720 л у сумі 31 800 грн. та залишок невикористаного дизпалива становить 230 л у сумі 10 350 грн.;
- пеню за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів № 181*/04-1Т від 27.04.2023 та № 295/06-1Т від 23.06.2023, укладених між сторонами на поставку пального, а саме: неможливістю здійснювати заправку бензином та дизпаливом автомобілів позивача, оскільки з 03.01.2025 припинився відпуск пального на мережі АЗС АВІАС за талонами, переданими відповідачем згідно договорів, у зв'язку з відсутністю на АЗС АВІАС палива.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договорів про закупівлю, позивач не має можливості використати талони за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального, відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу коштів за пальне, яке він не отримав, але вартість якого сплачено, а саме: залишок невикористаного бензину А-95 становить 720 л у сумі 31 800 грн. та залишок невикористаного дизпалива становить 230 л у сумі 10 350 грн., які заявлено позивачем до стягнення.
Посилаючись на умови п. 7.1, 7.2. договорів позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 614, 626, 628, 655, 662, 664, 691, 692, 693, 712 ЦК України, ст. 193, 216, 218, 265 ГК України, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, судовою практикою та умовами договору.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.
За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).
Так, у параграфі 3 глави 2 "Юрисдикція" розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходження чи місцем проживання відповідача (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що позивачем в позовній заяві зазначено відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» та зазначено місцезнаходження останнього: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39821153) є “Україна, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2».
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, умовами договорів № 295/06-1Т/16-23 від 23.06.2023 та № 181/04-1Т/12-23 від 27.04.2023 не врегульовано питання щодо місця виконання договору.
Пунктом 9.2 договору № 295/06-1Т/16-23 від 23.06.2023 та пунктом 1.29 договору № 181/04-1Т/12-23 від 27.04.2023 передбачено, що якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства України.
Враховуючи викладене та те, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи повинна визначатись за загальними правилами підсудності.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про те, що Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області, скориставшись своїм правом на пред'явлення позову, не дотрималось правил визначення підсудності, передбачених ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати позовну заяву з додатками (вх. № 10800/25 від 22.07.2025) за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» про стягнення коштів за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області (вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49600).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.М. Олейняш