79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
07.08.2025 Справа № 914/1330/25
Господарським судом Львівської області в складі судді Бортник О.Ю у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, розглянуто справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Звінського Андрія Ігоровича, м. Винники,
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с. Віжомля,
про стягнення 70144,02 грн.
За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Суть спору: Фізична особа-підприємець Звінський А.І., м. Винники, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с. Віжомля, 38700 грн. заборгованості, 1866,75 грн. трьох процентів річних, 10540 грн. інфляційних та 19037,17 грн. пені. Позивач також просить суд визначити порядок виконання майбутнього рішення суду.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу від 18 липня 2023 р. в частині своєчасного розрахунку за придбаний товар. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням трьох процентів річних та встановленого індексу інфляції, а також пеню. Позивач посилається, зокрема на 549, 625 ЦК України та п. 9.2. Договору.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 47-62) визнає заборгованість повністю, позовні вимоги в частині пені, трьох процентів річних та інфляційних визнає частково. При цьому відповідач посилається на порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, допущені позивачем арифметичні помилки при здійсненні розрахунку ціни позову, а також на невірне визначення позивачем календарної дати, з якої відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання.
Посилаючись на норми ст. 551 ЦК України, відповідач просить суд зменшити розмір належної до стягнення з нього на користь позивача пені на 90 %, вважаючи, що заявлена позивачем пеня становить для нього несправедливо непомірний тягар.
Крім цього, відповідач просить зменшити вказаний позивачем розмір вартості наданих адвокатських послуг.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява залишалась судом без руху. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду відкрито провадження у справі № 914/1330/25, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого суд відмовив з підстав, наведених в ухвалі від 10.06.2025 р.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які свідчать про порушення відповідачем права позивача на своєчасну та повну оплату отриманої на підставі Договору купівлі-продажу від 18 липня 2023 р. продукції, а також про обґрунтованість заявленого до стягнення розміру трьох процентів річних, інфляційних та пені.
До предмета доказування відповідача належить доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві, та доводять існування виняткових обставин, які надають суду право зменшити розмір належної до сплати пені.
Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву, та поданих суду заяв.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
У матеріалах справи наявна належно завірена позивачем копія Договору купівлі-продажу, який підписано сторонами.
Відповідно до підпунктів 1.1., 4.1., 5.3. цього Договору позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача меблі з ДСП, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання накладних.
Загальна вартість товару за Договором становила 93700 грн.
Наявною у матеріалах справи належно завіреною копією накладної № 9 від 02 серпня 2023 р. (а.с. 10) підтверджується факт отримання відповідачем від позивача стола однотумбового, комоду, сполучника столів, стелажу, шафи, стола робочого, тумби приставної та набору пристінних планок загальною вартістю 93700 грн.
Факт оплати відповідачем придбаного товару в сумі 55000 грн. підтверджується належно завіреними копіями платіжних інструкцій № 335 від 18.07.2023 р., № 4597 від 11.08.2023 р. та № 11 від 08.01.2024 р. (а.с. 11-13).
У матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем позивачу решти 38700 грн. вартості отриманого товару. Наявність цієї заборгованості визнається відповідачем у відзиві.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 38700 грн. заборгованості є обґрунтованими й підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на підставі ст. ст. 549, 625 ЦК України та п. 9.2. Договору пені, трьох процентів річних та інфляційних підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.
Суд встановив, що відповідач 02 серпня 2023 р. отримав від позивача на підставі накладної № 9 товар вартістю 93700 грн. Враховуючи норми ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, положення п. 5.3. Договору, останнім днем оплати було 05.08.2023 р. (три банківські дні з моменту підписання накладної).
Термін «банківський день у системі електронних платежів Національного банку» використовувався в п. 1 р. 1 Глави 1 Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 (зі змінами), яка визначала загальні вимоги щодо функціонування СЕП версії СЕП-3. Підсумки розрахунків за операціями, проведеними через цю систему у вихідні, святкові та неробочі дні, відображалися на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів. Ця інструкція втратила чинність 01.04.2023 р.
З 01 квітня 2023 року Національний банк здійснив перехід на нове покоління СЕП. Відтоді система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в режимі роботи 24/7/365 з датою поточного календарного дня. Порядок функціонування СЕП визначається Інструкцією про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 03.03.2023 № 16 (зі змінами).
Однак, згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1845,6 грн. трьох процентів річних та 5682,8 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 08.08.2023 р. до 29.01.2025 р., оскільки 05.08.2023 р. припадало на суботу.
Решта позовних вимог в частині трьох процентів річних задоволенню не підлягають з тих підстав, що позивач при здійсненні розрахунку ціни цієї позовної вимоги помилково вважав, що у 2024 році було 365 днів, а не 366.
Позовні вимоги в решті інфляційних теж не підлягають задоволенню з тих підстав, що відповідач при обчисленні такої позовної вимоги застосував невірні індекси інфляції за серпень - грудень 2023 р.
На підставі ст. 549 ЦК України та п. 9.2. Договору позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3640,55 грн. пені за період прострочення виконання зобов'язання із своєчасної оплати придбаного товару з 08.08.2023 р. до 07.02.2024 р. є обґрунтованими. Решта пені нараховано позивачем без дотримання строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та з арифметичними помилками.
У суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 %. У матеріалах справи немає доказів того, що розмір неустойки (3640,55 грн.) значно перевищує розмір збитків позивача, спричинених не оплатою відповідачем отриманої від позивача продукції протягом майже двох років, а також доказів наявності інших обставин, які мають істотне значення для ухвалення рішення про зменшення розміру неустойки на підставі ст. 551 ЦК України.
При цьому суд виходить з того, що факт порушення відповідачем права позивача на своєчасну оплату товару підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, спричинення позивачу збитків таким порушенням його прав відповідачем є очевидною. В силу приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України саме відповідач зобов'язаний довести наявність обставин, які дають йому підставу клопотати про зменшення розміру пені за рішенням суду.
Що стосується клопотання позивача про встановлення порядку виконання майбутнього рішення суду, то таке не підлягає задоволенню.
Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням встановлена ст. 534 ЦК України і суд своїм рішенням не вправі її змінювати.
Щодо права суду застосувати ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Вказаною правовою нормою передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Таким чином, суд не вправі, приймаючи рішення про стягнення боргу, зазначити у рішенні про нарахування інфляційних до моменту виконання рішення.
Розгляд справи засвідчив той факт, що вірні, на думку позивача, правила нарахування трьох відсотків річних, інфляційних та пені не відповідають вимогам закону. Суд частково задовольняє позовні вимоги в частині пені, інфляційних та трьох процентів річних. Позивач не пропонує жодної чітко визначеної формули для обчислення трьох процентів річних, з урахуванням можливості часткового погашення заборгованості відповідачем та змінних величин (наприклад, кількості днів у році тощо).
ГПК України не встановлює обов'язку суду самостійно розробляти відповідну формулу (порядок) для позивача та у його в інтересах, у тих випадках, коли позивач такого порядку не запропонував. В силу ст. 16 ГПК України позивач вправі скористатись для цього правничою допомогою.
Крім цього, нарахування пені понад строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГПК України, у даному випадку не допускається.
З огляду на викладене, суд не вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 10 ст. 238 ГПК України правом і зазначити в рішенні правила розрахунку відсотків, інфляційних та пені органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду.
Беручи до уваги встановлені судом обставини і зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при ухваленні рішення, крім наведених вище правових норм, керувався приписами, встановленими ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 632, 691, 712 ЦК України, ст.ст. 180, 189, 265 ГК України.
Відповідно до цих правових норм цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на визнання відповідачем у відзиві від 05.06.2025 р. позовних вимог у частині, яку задоволено судом, на підставі ст. 130 ГПК України поверненню позивачу з Державного бюджету підлягає 50 % судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову з частини позовних вимог, які задоволено судом.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Звінського Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ДРФО НОМЕР_1 ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81067, Львівська область, Яворівський район, село Віжомля, код ЄДРПОУ 03763282) задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81067, Львівська область, Яворівський район, село Віжомля, код ЄДРПОУ 03763282) на користь Фізичної особи-підприємця Звінського Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ДРФО НОМЕР_1 ) 38700 грн. заборгованості, 3640,55 грн. пені, 1845,6 грн. трьох процентів річних, 5682,8 грн. інфляційних та 1076,38 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог та клопотання про визначення порядку виконання майбутнього рішення відмовити.
3. Повернути ухвалою суду з державного бюджету Фізичній особі-підприємцю Звінському Андрію Ігоровичу ( АДРЕСА_1 , ДРФО НОМЕР_1 ) 1076,38 грн. судового збору після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бортник О.Ю.