07.08.2025 р. Справа № 914/2112/18
Суддя Господарського суду Львівської області Никон О.З., розглянувши матеріали подання Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату наказу
у справі:№914/2112/18
за позовом:Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів
про:стягнення завищеної вартості виконаних робіт
У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Іванчук С.В.) перебувала справа №914/2112/18 за позовом заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» про стягнення завищеної вартості виконаних робіт.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2019 у справі №914/2112/18 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації 270601,20 грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» на користь прокуратури Львівської області 4059,02 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення було видано відповідні накази від 19.04.2019.
На адресу суду від Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло подання (вх. №3280/25 від 05.08.2025), у якому він просить видати дублікат наказу від 19.04.2019 у справі №914/2112/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації заборгованості на суму 270601,20 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу вказану вище заяву передано на розгляд судді Никон О.З.
Дослідивши зміст подання, а також долучених до нього документів, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За результатом перевірки стану оплати судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа у справі №914/2112/18 судом встановлено відсутність зарахування судового збору до Державного бюджету України. Доказів оплати судового збору у встановленому процесуальним законом порядку та строки державним виконавцем до суду подано не було.
Слід наголосити, що на аналогічний недолік суд уже звертав увагу державного виконавця в ухвалі від 15.07.2025, якою повернуто подання Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату наказу (вх. №3007/25 від 15.07.2025). Попри це, при повторному зверненні до суду із поданням державний виконавець також не надав доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Як передбачено частиною 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи, що подання органу ДВС направлено до суду у паперовому вигляді, а не в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, суд зазначає, що належним доказом надіслання такого подання учасникам справи є оригінали поштової квитанції (чеку) про направлення цінного листа та опису вкладення у цінний лист.
Судом встановлено, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів надіслання подання із доданими до нього документами усім учасникам справи, а саме заступнику керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області.
Що стосується доказів надіслання подання позивачу та відповідачу, то такі не є належним підтвердженням виконання державним виконавцем обов'язку, встановленого частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Так, державним виконавцем надано лише фіскальні чеки, у яких зазначена інформація про одержувачів (позивача та відповідача). Разом з цим, суд позбавлений можливості встановити, які саме документи надсилалися адресатам, позаяк державний виконавець не надав описів вкладення у цінні листи, що направлялися сторонам.
Варто зауважити, що виконання обов'язку, передбаченого частиною 2 статті 170 ГПК України, є необхідним для дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін (пункти 2, 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
З наведеного вище випливає, що особа, яка подає заяву повинна надати докази надіслання іншим учасникам справи копії цієї заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, подання державного виконавця підлягає поверненню без розгляду.
Суд зазначає, що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 170, 234, пункту 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути подання Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату наказу (вх. №3280/25 від 05.08.2025) без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Никон О.З.