06.08.2025 р. Справа № 914/1497/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Манюка П.Т., розглянувши заяву адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Мазовіти А.Б.
у справі № 914/1497/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український банківський консалтинг», м. Київ
позивача 2: ОСОБА_1 , м. Боярка, Київська область
позивача 3: ОСОБА_2 , м. Львів
позивача 4: ОСОБА_3 , м. Київ
позивача 5: ОСОБА_4 , м. Київ
позивача 6: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А», м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції в певному розмірі із розрахунку на одну акцію
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта А.Б.) перебуває справа № 914/1497/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український банківський консалтинг», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А» до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції в певному розмірі із розрахунку на одну акцію.
Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
У підготовчому засіданні 10.07.2025 було оголошено перерву до 31.07.2025.
До господарського суду 25.07.2025 надійшла заява адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Мазовіти А.Б.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2025 у справі № 914/1497/25 (суддя Мазовіта А.Б.) визнано необґрунтованою заяву адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Мазовіти А.Б. Заяву про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі № 914/1497/25 передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025, вирішення питання про відвід судді Мазовіти А.Б. у даній справі передано судді Манюку П.Т.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про визнання необґрунтованою заяви про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі № 914/1497/25, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше 2 днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Заява позивача про відвід судді обґрунтована тим, що з моменту подання позовної заяви через систему Електронний суд, належного обміну процесуальними документами адвокату Погрібній С.О. забезпечено не було, на що неодноразово адвокат Погрібна С.О. звертала увагу головуючому у цій справі судді як шляхом подання відповідних клопотань, так і усно, а саме заявник звертала увагу, що процесуальні документи в електронний суд адвокату не надходили, з огляду на що, адвокат вимушена була звернутися до суду з додатковим клопотанням.
Також, заявник зазначає, що разом із поданою позовною заявою адвокат Погрібна С.О. подавала клопотання про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції, на яке головуючим суддею не було відреаговано.
Окрім цього, у зв'язку з тим, що представник відповідача не направляє процесуальні документи через Єдину судову інформаційно-комунікаційній систему, 23.06.2025 адвокат Погрібна С.О. звернулася до суду з клопотанням подавати всі процесуальні документи для учасників справи, які зареєстровані в електронному суді, а також адвокату Погрібній С.О., через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На думку заявника, Господарський суд Львівської області не направляє процесуальні документи відповідача до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі адвоката Погрібної С.О., в електронному кабінеті адвоката Погрібної С.О. знаходяться лише документи, які сама ж адвокат направила до суду. Таким чином, Господарський суд Львівської області разом із відповідачем обмінюються документами, про які адвокат Погрібна С.О. або випадково дізнається на судовому засіданні, або взагалі їй про них не відомо.
Заявник звертає увагу, що, на його думку, на зазначене клопотання головуючий суддя належним чином не відреагував, чим заохотив відповідача і надалі подавати документи в паперовій формі, тобто Господарським судом Львівської області організований обмін документами лише між судом і відповідачем без залучення позивачів та їхнього представника.
Проаналізувавши доводи заяви, суд дійшов висновку, що доводи заяви про відвід судді зводяться лише до незгоди сторони з процесуальним рішенням головуючого судді.
Пунктом 1.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року №39 (далі - Положення) встановлено, що адміністратором автоматизованої системи (адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та інших інформаційних систем і сервісів судової влади - далі ЄСІТС) є Державне підприємство «Інформаційні судові системи».
Відповідно до п. 1.3.1. Положення, воно визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду судових справ у випадках, встановлених законом; виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду; централізоване зберігання оригіналів електронних документів суду та інших процесуальних документів, в тому числі електронних примірників судових рішень, виготовлених судом.
Також, суд звертає увагу на пункт 1.3.3 Положення, а саме, для функціонування автоматизованої системи суди забезпечують своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, електронних примірників судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень; своєчасне надання (позбавлення) права доступу до автоматизованої системи її користувачам; захист інформації автоматизованої системи в суді; своєчасне надсилання засобами електронного зв'язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками; інформування адміністратора автоматизованої системи та ДСА України про проблеми, що виникають під час використання автоматизованої системи.
Згідно з п. 1.4.2. Положення, у місцевих та апеляційних господарських судах, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду використовується комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду», розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції.
Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну (п. 2.2.1. Положення).
Пунктом 2.2.2. Положення на кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.
До реєстраційної картки може додаватися копія оригіналу паперового документа у вигляді вкладеного цифрового файла.
У разі надходження до суду додаткових матеріалів в паперовому вигляді, вони всі скануються та у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплюються до реєстраційної картки «Позовна заява» для можливості ознайомлення учасниками судового процесу з матеріалами справи поза межами приміщення суду.
Суд звертає увагу, що всі клопотання, які було подано стороною відповідача було відскановано та долучено до реєстраційної картки «Позовна заява», у випадку виникнення проблем, за допомогою слід звертатися до служби технічної підтримки «Електронного суду».
Слід також зазначити, що адвокату Погрібній Світлані Олександрівні 18.06.2025 було надано доступ до електронних матеріалів справи, після отримання судом клопотання про вступ представника у справу 16.06.2025.
Щодо аргументів позивача про те, що головуючим суддею не було відреаговано на подане заявником клопотання про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції, суд звертає увагу, що судові засідання 19.06.2025 та 10.07.2025 були проведені в режимі відеоконференції за її участі.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі № 916/442/21).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, де передбачено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що суддя здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка ним володіє, вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з частиною третьою статті 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Одночасно суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Таким чином, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Доводи заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу із процесуальною діяльністю судді.
Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З урахуванням наведеного суд відмовляє у задоволенні заяви про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. У задоволенні заяви адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Господарського суду Львівської області Мазовіти А.Б. у справі № 914/1497/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Манюк П.Т.