вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2025 р. м. Київ Справа №911/968/24
За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601,0 м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2) в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м.Київ, вул. Солом'янська, 1)
2. Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода Ко» (08042, Київська обл., Бучанський р-н, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1)
про стягнення 2595925,10 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники учасників:
прокурор: Набок Ю.В.
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: Долженко Ю.В., Ганженко В.І.
Обставини справи:
Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач-1) та Макарівської селищної ради (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода Ко» (далі - відповідач) про стягнення 2595925,10 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022110000000275 від 03.08.2022 на підставі матеріалів вказаного кримінального провадження встановлено факт спричинення відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок діяльності відповідача з вивезення відходів виробництва ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» у вигляді післяспиртової барди з подальшим її розвантаженням (злиттям) без будь-яких дозвільних документів на земельні ділянки поруч із с.Червона Слобода Бучанського району. Прокурор посилається на те, що згідно з розрахунками спеціалістів Державної екологічної інспекції розмір збитків, заподіяних внаслідок забруднення цих земель поруч із с.Червона Слобода (семи земельних ділянок, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, та однією незареєстрованої земельної ділянки, яка не перебуває у власності чи користуванні громадян) в результаті несанкціонованого розміщення відходів, становить 303227,81 грн, розмір збитків внаслідок засмічення вказаних земельних ділянок становить 2079276,42 грн, розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, становить 49151,72 грн та розмір збитків, заподіяних внаслідок використання відповідачем земельних ділянок не за цільовим призначенням під несанкціоноване розміщення відходів, становить 164269,15 грн. Всього загальний розмір збитків, завданих внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання земельних ділянок несанкціонованим розміщенням відходів становить 2595925,10 грн, які прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Макарівської селищної ради.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №911/968/24 за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 23.05.2024.
13.05.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач позов не визнав. Відповідач послався на те, що: 1) у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави, оскільки прокурором не доведено факт бездіяльності Державної екологічної інспекції та Макарівської селищної ради (позивачів, в інтересах яких подано позов); прокурор у позові підміняє порядок проведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства; частина зазначених прокурором в позовній заяві земельних ділянок належить фізичним особам, які мають самостійну процесуальну дієздатність на пред'явлення позову; 2) докази прокурора у вигляді лабораторного дослідження 5-ти проб ґрунту з 5-ти земельних ділянок не можуть підтверджувати обставину забруднення ґрунту на 8-мох земельних ділянках, а саме лабораторне дослідження не встановлює факт забруднення у вигляді перевищення природного фону, а відображає наявність або відсутність перевищення показників санітарних або гігієнічних норм, тому не є належним доказом забруднення; 3) у висновку експертизи від 20.09.2023, на яку посилається прокурор і яка проведена на підставі матеріалів кримінального провадження, розмір збитків розрахований лише щодо відповідача, а не солідарно до всіх винних осіб; виконаний розрахунок експерта ґрунтується на припущенні щодо можливого розвитку негативних змін внаслідок внесення спиртової барди до земель сільськогосподарського призначення; 4) відсутня передбачена Методикою визначення розміру шкоди, що затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 №963, підстава для здійснення розрахунку розміру шкоди у вигляді акта перевірки, акта здійснення заходу державного нагляду або протоколу про адміністративне правопорушення; не встановлено факту вчинення правопорушення та особу, яка його вчинила, наявність її вини; 5) згідно з долученим самим відповідачем експертним висновком Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» спиртова барда може використовуватись у землеробстві в якості добрива.
В підготовче засідання 23.05.2024 з'явився прокурор та відповідач, не з'явились позивачі, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 27.06.2024 з метою надання можливості учасникам справи реалізувати їхні процесуальні права на стадії підготовчого провадження. Про відкладення підготовчого засідання позивачів, які не з'явились, повідомлено ухвалою суду від 23.05.2024.
24.05.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій прокурор заперечив доводи відповідача. Прокурор послався на те, що: 1) прокурор звертався до позивачів - Державної екологічної інспекції та Макарівської селищної ради з відповідними письмовими повідомленнями про наявність встановленої експертизою шкоди навколишньому природному середовищу та з пропозицією про вжиття позивачами заходів для відшкодування шкоди. У відповідь Державна екологічна інспекція Столичного округу надала лист, з якого вбачається, що остання не буде пред'являти відповідний позов, а Макарівська селищна рада повідомила про відсутність у неї можливості звернутись з позовом про відшкодування шкоди, у тому числі у зв'язку із обмеженим фінансуванням. Тому у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави та пред'явлення цього позову, враховуючи, що відшкодування завданої шкоди підлягає зарахуванню до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища Київської обласної ради та Макарівської селищної ради; 2) розрахунок розміру шкоди здійснений з дотриманням Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171, враховуючи, що відповідно до пункту 5.1 вказаної Методики розмір шкоди може обчислюватись не лише на підставі актів перевірки або протоколу про адміністративне правопорушення, а й на підставі інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель; 3) матеріали кримінального провадження є достатніми та належними доказами заподіяння шкоди відповідачем; 4) у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди; 5) долучений відповідачем експертний висновок Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» відносно можливого використання спиртової барди у сільському господарстві в якості добрива не спростовує доводи позову про шкідливість неконтрольованого розміщення великих обсягів спиртової барди.
31.05.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь прокурора на відзив, у яких відповідач повторив свою правову позицію у спорі про недоведеність позовних вимог та послався на те, що відповідач отриману в ході господарської діяльності спиртову барду використовує як добриво на землях сільськогосподарського призначення площею 56,37 га, які перебувають в користуванні відповідача.
27.06.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказу висновку експерта Картавцева О.М. від 22.05.2024 №22-05/24, який судом прийнято до розгляду. У вказаному висновку експерта зазначено, що забруднення та засмічення 4-х земельних ділянок (кадастрові номери: 3222784500:02:011:0013, 3222784500:02:011:0011, 3222784500:02:011:0010, 3222784500:02:011:0012), виходячи із їх цільового призначення та розташування поза межами населеного пункту, документально не підтверджується, а також документально не підтверджується шкода внаслідок їх забруднення чи засмічення.
В підготовче засідання 27.06.2024 з'явився відповідач, не з'явились прокурор та позивачі, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 25.07.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з'явились, повідомлено ухвалою суду від 27.06.2024.
25.07.2024, 08.08.2024, 12.09.2024 та 17.10.2024 відбулось підготовче засідання у справі, у якому взяли участь прокурор та відповідач. Позивачі в підготовче засідання не з'явились.
08.08.2024 та 12.09.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення, у яких прокурор повторив свою правову позицію у справі про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків.
12.09.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач повторив свою правову позицію у справі про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків.
За наслідками з'ясування в підготовчому засіданні 17.10.2024 позицій прокурора та відповідача, які з'явились в підготовче засідання, про можливість закриття підготовчого провадження протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті позивачів, які не з'явились в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 17.10.2024.
У зв'язку із перебуванням судді Третьякової О.О. 14.11.2024 у відрядженні судове засідання, яке було призначене на 14.11.2024, ухвалою суду від 11.11.2024 було перепризначене на 28.11.2024.
24.11.2024 та 09.01.2025 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення в якості доказу відеозапису слідчої дії, а саме відеозапису огляду земельних ділянок, що є додатком до наданого до позовної заяви в якості доказу протоколу огляду від 14.09.2022
28.11.2024 судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю в суді електропостачання, ухвалою суду від 02.12.2024 судове засідання було призначене на 19.12.2024.
У судове засідання 19.12.2024 з'явились прокурор, позивач-1 та відповідач, не з'явився позивач-2, протокольною ухвалою судове засідання відкладалось на 23.01.2025. Про відкладення судового засідання позивача-2, який не з'явився, повідомлено ухвалою суду від 19.12.2024.
20.01.2025 до Господарського суду Київської області від позивача-2 надійшло клопотання, у якому позивач-2 поданий прокурором позов підтримав та просив справу розглянути за відсутності представника позивача-2.
У судове засідання 23.01.2025 з'явились прокурор, позивач-1 та відповідач, які надали пояснення, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошувалась перерва на 20.02.2025.
20.02.2025 до Господарського суду Київської області від позивача-1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 20.02.2025.
20.02.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання було призначене на 20.03.2025.
У судовому засіданні 20.03.2025 взяли участь прокурор, позивач-1 та відповідач, які надали пояснення по суті спору, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошувалась перерва на 10.04.2025.
У судовому засіданні 10.04.2025, 24.04.2025 та 15.05.2025 взяли участь прокурор та відповідач, які надали пояснення по суті спору, протокольними ухвалами в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно на 24.04.2025 та 15.05.2025.
24.04.2025 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення, у яких прокурор з посиланням на матеріали кримінального провадження в якості доказів повторив свою правову позицію щодо наявності підстав для стягнення збитків з відповідача.
За результатами з'ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів у судовому засіданні 15.05.2025 після перерви судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, дослідивши пояснення учасників справи та оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000275 від 03.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК, ч.2 ст.239 та ч.3 ст.240 КК України.
Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури надано уповноваженим працівникам прокуратури дозвіл на розголошення відомостей, що містяться в окремих матеріалах кримінального провадження №12022000000000275, копії яких долучено до позовної заяви прокурора у цій справі №911/968/24.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2024, до зазначеного реєстру 12.10.2022 на підставі матеріалів правоохоронних органів внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.2 ст.239 Кримінального кодексу України. Коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначено: «На території Київської області розташований суб'єкт господарської діяльності, який здійснює забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, вказані дії створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, що спричинили тяжкі наслідки».
Із наданих прокурором до позову в якості доказів окремих матеріалів кримінального провадження за №12022000000000275, дозвіл на розголошення відомостей яких ним отримано, вбачається, що у межах вказаного кримінального провадження органами поліції проводились слідчі дії, зокрема, негласні слідчі (розшукові) дії - спостереження за особою, річчю або місцем з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, далі - НСРД, про що складені протоколи фіксації ходу проведення НСРД від 17.08.2022, від 17.08.2022, від 02.09.2022 та від 03.10.2022.
Відповідно до вказаних протоколів від 17.08.2022, від 17.08.2022, від 02.09.2022 та від 03.10.2022 старший уповноважений поліції в процесі проведення НСРД здійснив 08.08.2022, 10.08.2022, 29.08.2022 та 14.09.2022 візуальне спостереження за певними місцями у с.Червона Слобода Бучанського району та неподалік вказаного села. Під час спостереження ним було виявлено, зокрема: 1) дві труби, з яких зливають відходи с заводу; 2) трактор синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , з бочкою, який проводив загрузку відходів та прямував до місця вигрузки відходів; трактор червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив загрузку цистерни з відходами та з цистерною виїхав з території; іншу спецтехніку, яка здійснювала завантаження відходами.
Постановами слідчого від 12.09.2022 у вказаному кримінальному провадженні за №12022000000000275 залучено спеціаліста Державної екологічної інспекції Столичного округу та спеціаліста ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Також, у межах вказаного кримінального провадження слідчим поліції був проведений огляд земельних ділянок поруч із с.Червона Слобода, про що складено протоколи огляду від 14.09.2022, від 15.09.2022 та від 15.09.2022.
Вказаний огляд земельних ділянок проводився на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 06.09.2022 №759/10963/22. Із цієї ухвали слідчого судді від 06.09.2022 вбачається, що відповідно до даних досудового розслідування протиправна діяльність на вказаних земельних ділянках полягала у здійснення злиття відходів спиртової продукції, а також у здійсненні незаконного видобутку корисних копалин - торфу.
Відповідно до протоколу огляду від 14.09.2022 на усіх земельних ділянках на верхній частині ґрунту виявлено відходи виробництва коричневого кольору висотою приблизно 15 см із різким запахом гнилі та відібрано 5-ть зразків (проб) ґрунту у 5-ти місцях.
Також, на підставі звернення слідчого у межах вказаного кримінального провадження Державна установа «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» листом від 28.09.2022 повідомила слідчого про виконання 27.09.2022 лабораторних досліджень проб ґрунту з 5-ти земельних ділянок та про те, що відповідно до виконаних лабораторних досліджень концентрація окремих хімічних речовин (нітратів) перевищує нормативну ГДК, що не відповідає вимогам «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».
Також, у межах вказаного кримінального провадження за № 12022000000000275 органом досудового розслідування проводився допит свідків (про що складені протоколи допиту свідків від 14.09.2022, від 14.09.2022, від 14.09.2022, від 04.11.2022, від 06.12.2022, від 29.12.2022, від 04.01.2023, ), а також проводились інші слідчі дії (здійснення тимчасового доступу до речей та документів, огляд транспортних засобів тощо).
У матеріалах вказаного кримінального провадження № 12022000000000275 містяться також примірники (копії) документів про фінансово-господарську діяльність, зокрема:
- договору про надання транспортних послуг від 01.11.2021 №ТР-2/10.21, укладеного між ТОВ «Слобода Ко» в якості виконавця та ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в якості замовника;
- актів здачі-прийняття робіт до вказаного договору від 01.11.2021 №ТР-2/10.21, які підписані між ТОВ «Слобода Ко» в якості виконавця та ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» в якості замовника.
Із вказаного договору від 01.11.2021 №ТР-2/10.21 разом з актами здачі-прийняття робіт вбачається надання відповідачем (ТОВ «Слобода Ко») в якості виконавця послуг по перевезенню (вивезенню) технологічних стоків замовника (ТОВ «Червонослобідський спиртзавод») у періоді з листопада 2021 по серпень 2022.
У відповідь на лист слідчого від 03.10.2022 щодо опрацювання копій наявних матеріалів досудового розслідування, Державна екологічна інспекція листом від 06.10.2022 надала розрахунки орієнтовних розмірів збитків, заподіяних внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням 8-ми земельних ділянок (кадастрові номери 3222784500:02:011:0010, 3222784500:02:011:0011, 3222784500:02:011:0012, 3222784500:02:011:0013, 3222784500:02:011:0014, 3222784500:02:011:0017, 3222784500:02:011:0018 та однією незареєстрованої земельної ділянки КОАТУУ: « 3222784500», зона « 02», квартал 011») внаслідок несанкціонованого розміщення відходів (побутові відходи, промислові відходи, побічні відходи виробництва етилового спирту, в т.ч. відходи у вигляді післяспиртової барди), відповідно до яких:
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок забруднення вказаних земельних ділянках становить сукупно 303227,81 грн;
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок засмічення вказаних земельних ділянок становить сукупно 2079276,42 грн,
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок становить сукупно 49151,72 грн;
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням під несанкціоноване розміщення відходів виробництва спирту етилового, в т.ч. відходів у вигляді післяспиртової барди, становить сукупно 164269,15 грн.
Також у межах вказаного кримінального провадження була проведена судова інженерно-екологічна експертиза. Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України В.Боровика від 20.09.2023 загальний розмір збитків, завданих внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання вказаних 8-ми земельних ділянок несанкціонованим розміщенням відходів підприємства ТОВ «Слобода КО», становить 2595925,10 грн.
Листом від 01.02.2024 прокурор просив Державну екологічну інспекцію Столичного округу (позивача-1) повідомити про намір останньої звернутись до суду з позовом до ТОВ «Слобода Ко» та ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у загальній сумі 2595925,10 грн або повідомити про неможливість звернення до суду з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою.
У відповідь листом від 21.02.2024 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила прокурора про те, що вона не заперечує щодо пред'явлення самим прокурором позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Листами від 21.10.2022 та від 23.01.2024 прокурор просив Макарівську селищну раду (позивача-2) повідомити про намір останньої звернутись до суду з позовом до ТОВ «Слобода Ко» та ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у загальній сумі 2595925,10 грн або повідомити про неможливість звернення до суду з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою.
У відповідь листами від 07.11.2022 та від 26.01.2024 Макарівська селищна рада повідомила прокурора про неможливість нею самостійно зібрати докази та звернутись до суду із позовом.
Листом від 10.04.2024 прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію Столичного округу та Макарівську селищну раду про подання позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради до ТОВ «Слобода Ко» про стягнення 2595925,10 грн заподіяної шкоди.
Станом на момент розгляду судом цієї справи №911/968/24 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12022000000000275 не закінчено та триває - кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт чи клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності не складені.
Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам, які підтверджуються наявними в справі доказами, та доводам учасників справи, суд керується наступними нормами законодавства, що підлягають застосуванню.
Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:
- частина 1 статті 2: Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави;
- частина 1 статті 14: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
- частини 1 та 2 статті 73: Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків;
- частини 1 та 3 статті 74: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
- частина 1 статті 76: Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища":
- стаття 35: Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
- пункти «а» та «є» частини 2, а також частини 4 та 5 статті 68: Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів;
- частина 1 статті 69: Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно із Законом України «Про відходи» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин):
частина 1 статті 37: Контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів;
- пункти «а» та «б» частини 1 статті 42: Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів;
- стаття 43: Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин):
- Абзац 2 статті 1: Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з Цивільним кодексом України:
- пункт 3 частини 2 статті 11: Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
- частини 1 та 2 статті 1166: Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), надалі - Методика КМУ:
- пункт 1: Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання;
- пункт 7-1: Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю); протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171, надалі - Методика Держекоінспекції:
- пункт 5.1: Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Аналізуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд прийшов до таких висновків.
Щодо повноважень прокурора та доводів відповідача про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки, як стверджував відповідач, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави за цим позовом, то суд враховує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Отже, встановлена законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
У даній справі підстава для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради обґрунтована тим, що відповідно до пункту 4 частини 1 ст.69-1 та пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та фондів охорони навколишнього природного середовища Київської обласної ради та Макарівської селищної ради.
При цьому прокурор звертався до позивачів - Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради з відповідним листами щодо існування, на думку прокурора, порушень інтересів держави та наявністю підстав для стягнення збитків з ТОВ «Слобода Ко» (відповідача). Із листів-відповідей Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради вбачається, що останні самостійно не мали наміру пред'являли позов про стягнення шкоди у зв'язку із стверджуваним прокурором порушенням інтересів держави.
Наведене свідчить про наявність достатніх підстав для здійснення захисту прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради, в той час як питання наявності чи відсутності у самих позивачів матеріального права на відшкодування за рахунок відповідача заподіяної шкоди може бути вирішено лише під час вирішення судом спору по суті, враховуючи завдання господарського судочинства.
Щодо вирішення спору по суті суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідно установити наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме:
1) протиправної поведінки заподіювача;
2) шкоди (збитків);
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками). Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди (див. пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 в справі №335/6977/22);
4) вини. При цьому згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Елементи делікту з точки зору процесуального права визначають предмет доказування у справі.
Верховний Суд у постановах від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 та від 28.10.2020 у справі № 904/3667/19 від 30.06.2022 у справі №916/1466/21 зробив висновок про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідкового зв'язку такої поведінки із завданою шкодою.
Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала збитків, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. (див. постанови Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №569/20510/19, від 13.07.2022 в справі N 753/15095/17, від 20.06.2024 у справі № 216/5657/22).
Водночас прокурором у цій справі №911/968/24 не надано належних та допустимих доказів того, що розраховані у межах кримінального провадження збитки внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання 8-ми земельних ділянок в сумі сукупно 2595925,10 грн були спричинені діями саме відповідача у цій справі. Також прокурором не доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправної поведінкою відповідача та заявленими збитками в загальній сумі 2595925,10 грн.
Так, поданий прокурором у цій справі в якості доказу висновок судової інженерно-екологічної експертизи Київського НДЕКЦ від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД про розмір заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в загальній сумі 2595925,10 грн ґрунтується на вихідній інформації, яка була надана експерту в рамках кримінального провадження №12022000000000275 від 03.08.2022, про забруднення 8-ми земельних ділянок внаслідок несанкціонованого розміщення відходів (побутових відходів, промислових відходів, побічних відходів виробництва етилового спирту, в т.ч. відходів у вигляді післяспиртової барди).
Об'єктом дослідження вказаної інженерно-екологічної експертизи були не безпосередньо самі земельні ділянки, на яких були виявлені несанкціоновано розміщені відходи, та діяльність відповідних суб'єктів (заподіювачів шкоди) щодо несанкціонованого розміщення вказаних відходів, а лише матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини та наводяться в матеріалах кримінального провадження (стор.4 висновку від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, розділ «Дослідження»).
Таким чином, сам цей висновок від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД не встановлює та не доказує конкретну особу заподіювача шкоди (суб'єкта чи суб'єктів, які вчинили кримінальне правопорушення, та цивільного відповідача), спосіб (механізм) заподіяння шкоди та причинно-правовий зв'язок між діями вказаного заподіювача шкоди та завданою шкодою у розрахованому у цьому висновку розмірі в загальній сумі 2595925,10 грн.
Цей висновок від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД є лише джерелом інформації про розмір завданої навколишньому природному середовищу шкоди в загальній сумі 2595925,10 грн, в той час як самі обставини вчинення кримінального правопорушення - обставини заподіяння шкоди як елемент об'єктивної сторони складу злочину та суб'єкт чи суб'єкти, які вчинили такий злочин (заподіювач шкоди), підлягають встановленню у вказаному кримінальному провадженні.
Так, відповідно до ст.2 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 25 ст.3 КПК України учасниками кримінального провадження є, зокрема, сторони кримінального провадження, а також цивільний позивач та цивільний відповідач.
Відповідно до частини 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження (ч.1 та 2 ст.283 КПК України).
Із вказаних норм кримінально-процесуального закону, який визначає порядок кримінального провадження на території України, випливає, що коли виконані вимоги ст.91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування підлягає закінченню, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, тобто коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною.
Закінчення досудового розслідування пов'язане з обов'язком прокурора відповідно до ч.2 ст.283 КПК України у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняти одне з таких рішень: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом; 4) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
При цьому статтею 17 КПК України передбачено презумпцію невинуватості особи. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Також, статтею 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Усі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов'язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчиняв кримінального правопорушення. На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що вирішують питання про вчинення особою кримінального правопорушення (висновок постанови Верховного Суду від 08.10.2024 у справі 711/4218/15-к).
Однак на момент розгляду судом цієї справи №911/968/24 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12022000000000275 не закінчено, обвинувальний акт не складений, кримінальне провадження не закрито, вирок суду також відсутній, тобто факт вчинення тієї чи іншою конкретною особою чи особами (заподіювачем шкоди) кримінального правопорушення та особа заподіювача шкоди у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку не доведені.
Тобто сам по собі факт ініціювання кримінального провадження №12022000000000275 від 03.08.2022 та наявність слідчої версії про причетність Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода Ко» та його працівників до несанкціонованого розміщення на земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди не є доказами того, що саме ТОВ «Слобода Ко» (його працівники) є заподіювачами шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД.
Також, відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ «Слобода Ко» (його працівників) та завданою навколишньому природному середовищу шкодою на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД.
Суд відмічає, що надані прокурором докази у вигляді протоколів НСРД, протоколів огляду, протоколів допиту свідків та інших матеріалів кримінального провадження можуть вказувати на причетність Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода Ко» (його працівників) до несанкціонованого розміщення на тих чи інших земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди.
Однак ці докази самі по собі не доводять наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ «Слобода Ко» (його працівників) та завданою навколишньому природному середовищу школою на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, враховуючи що:
1) ТОВ «Слобода Ко» у цій справі №911/968/24 заперечує свою причетність до несанкціонованого розміщення на земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди та одночасно заявляє зауваження щодо належності, допустимості та повноти складених протоколів НСРД, протоколів огляду та інших матеріалів досудового розслідування як доказів. При цьому такі зауваження ТОВ «Слобода Ко» щодо належності, допустимості та повноти зібраних у кримінальному провадженню доказів та самі вказані докази підлягають відповідно до ст.94 КПК України оцінці слідчим, прокурором, слідчим суддею, компетентним судом, що здійснюватиме розгляд кримінального провадження, для прийняття відповідного процесуального рішення, в той час як сам господарський суд у справі №911/968/24 не є компетентним судом для розгляду кримінального провадження, а саме кримінальне провадження не є закінченим, що вказує на те, що не всі криміналістичні версії були перевірені слідством;
2) як вбачається із наданих прокурором окремих матеріалів кримінального провадження, зокрема, ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 06.09.2022 у справі №759/10963/22 про надання слідчому дозволу на проведення огляду, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022000000000275 було встановлено, що на території Київської області розташований суб'єкт господарської діяльності, який здійснює виробництво органічних хімічних речовин та спиртової продукції (ТОВ «Червонослобідський завод») та який, за версією слідства, скидає надлишки продуктів переробки в навколишнє природне середовище, в т.ч. об'єкти водного та лісового фонду. Водночас, у поданому у справі №911/968/24 позові, який ґрунтується на вказаних матеріалах кримінального провадження, прокурор не стверджує про те, що заподіювачем шкоди є ТОВ «Червонослобідський завод», а визначив заподіювачем шкоди ТОВ «Слобода Ко» (відповідача у справі №911/968/24). При цьому у межах наданих прокурором у справі №911/968/24 доказів неможливо об'єктивно визначити, чи така шкода на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, була заподіяна діями лише самого ТОВ «Слобода Ко» із несанкціонованого розміщення відходів на земельних ділянках, чи діями самого ТОВ «Червонослобідський завод» із несанкціонованого розміщення відходів, чи діями інших осіб, чи спільними умисними діями ТОВ «Слобода Ко» та ТОВ «Червонослобідський завод», або ж вказані дії ТОВ «Слобода Ко» та ТОВ «Червонослобідський завод» із несанкціонованого розміщення відходів не були спільними та вчинялись вказаними суб'єктами в різний час, але полягали у злитті одних і тих самих відходів - післяспиртової барди на одних і тих самих земельних ділянках. Вказані обставини заподіяння шкоди та причинно-наслідкового зв'язку є істотними, оскільки від їх доказування залежить обсяг цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, яким, як стверджує прокурор, є відповідач у справі, однак відповідні обставини прокурором належними та допустимими доказами суду у справі №911/968/24 не доведені;
3) у наданих прокурором в якості доказів висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД та листа Державної екологічної інспекції від 06.10.2022, в якому наявні розрахунки орієнтовних розмірів збитків, заподіяних внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням 8-ми земельних ділянок, несанкціоновано розміщеними відходами вказано не лише відходи у вигляді післяспиртової барди, а «побутові відходи, промислові відходи, побічні відходи виробництва етилового спирту, в т.ч. відходи у вигляді післяспиртової барди». Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» та ст.1 Закону України «Про управління відходами» до побутових відходів відносяться відходи домогосподарств, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках, і не відносяться доходи, пов'язані з виробничою діяльністю підприємств. Із цього випливає, що на спірних земельних ділянках наявні не лише відходи у вигляді післяспиртової барди, яку, за версією слідства, зливали туди працівники ТОВ «Слобода Ко» та/або ТОВ «Червонослобідський завод» та/або інші особи, а й інші відходи, наявність (несанкціоноване розміщення) яких також враховано у розрахунку збитків на загальну суму 2595925,10 грн, при цьому причетність ТОВ «Слобода Ко» (відповідача) до розміщення на спірних земельних ділянках побутових та інших відходів та заподіяння діями відповідача шкоди у зв'язку з цим суду у справі №911/968/24 належними та допустимими доказами також не доведена.
Доводи прокурора про те, що саме на відповідачеві лежить тягар доказування відсутності вини у заподіянні шкоди, не спростовують висновку суду про недоведеність прокурором позовних вимог у справі, адже прокурором не доведено заподіяння шкоди на загальну суму 2595925,10 грн саме діями відповідача та наявність відповідного причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою.
Аналізуючи доводи прокурора про те, що виконані Державною екологічною інспекцією у листі від 06.10.2022 розрахунки розміру шкоди на загальну суму 2595925,10 грн були здійснені з дотриманням Методики визначення розмірів шкоди, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171, якою передбачено можливість обчислення Держекоінспекцією розміру шкоди не лише на підставі актів перевірки, а й на підставі інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, та відповідні контраргументи відповідача про відсутність передбаченої Методикою визначення розміру шкоди, що затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 №963, підстави для здійснення такого розрахунку розміру шкоди у вигляді акта перевірки, акта здійснення заходу державного нагляду або протоколу про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.
Відповідно до пункту 7-1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тут і далі - Методика КМУ) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю); протокол про адміністративне правопорушення.
А відповідно до пункту 5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тут і далі - Методика Держекоінспекції) розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 цієї Методики Держекоінспекції факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Обидві вказані Методики є нормативно-правовими актами, при цьому Методика КМУ, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України, займає ієрархічно нижче місце в системі нормативно-правових актів, ніж закони, але вище, ніж Методика Держекоінспекції, яка затверджена наказом міністерства.
При цьому суд не вбачає конкуренції між нормами Методики КМУ та Методики Держекоінспекції в питанні визначеної в цих Методиках підстави для здійснення уповноваженими особами розрахунку розміру шкоди, беручи до уваги, що як із вказаних положень пункту 7-1 Методики КМУ, так і положень пунктів 3 та 5.1 Методики Держекоінспекції випливає, що розрахунок розміру заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди уповноважені особи, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, здійснюють за наслідками встановлення ними фактів забруднення (засмічення) земель, про що оформлюються відповідні акти перевірок, протоколи про адміністративне правопорушення чи інші матеріали, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Тобто обчислення уповноваженими особами Держекоінспекції розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, є елементом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Так, відповідно до частини 1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема:
- про використання та охорону земель;
- про поводження з відходами.
з) здійснення відповідно до закону фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжного засобу для запобігання та розкриття правопорушень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст.1 вказаного Закону:
державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
У частині 6 статті 7 цього Закону встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Наведені норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначають порядок виявлення та фіксації порушень в ході здійснення уповноваженими особами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Із вказаних положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» випливає, що повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за додержанням підприємствами, установами та організаціями, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства та нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами наділений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. При цьому сам прокурор чи орган досудового розслідування повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища не наділений.
Водночас, статтею 2 КПК України визначено завдання кримінального провадження, яким є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Із наведених положень законодавства також випливає, що розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, може бути встановлений:
1) або в процесі розслідування та розгляду кримінального провадження як елемент об'єктивної сторони (заподіяння шкоди) певного кримінального правопорушення. Однак, як вже зазначив суд, станом на момент розгляду судом цієї справи №911/968/24 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000275 не закінчено та триває - кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт чи клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності не складені, вирок суду також відсутній. Тобто повний склад кримінального правопорушення, в т.ч. розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, та особа, яка її заподіяла та вчинила відповідне кримінальне правопорушення у разі його вчинення, у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку із закінченням досудового розслідування не встановлені;
2) або в процесі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Однак станом на момент розгляду судом цієї справи №911/968/24 захід державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у формі перевірки, ревізії, огляду, обстежень чи в інших формах, визначених законом, уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, не проведений. Відповідний акт перевірки із наданням суб'єкту господарювання (в даному випадку - відповідачу) можливості подати свої зауваження не складений.
Відтак, у Державної екологічної інспекції відсутня передбачена пунктом 7-1 Методики КМУ та пунктами 3 та 5.1 Методики Держекоінспекції підстава для здійснення розрахунку розміру шкоди, враховуючи, що акт перевірки чи інший акт за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) не складений.
При цьому наданий прокурором суду у справі №911/968/24 лист Державної екологічної інспекції від 06.10.2022 із розрахунками орієнтовних розмірів збитків, заподіяних внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням 8-ми земельних ділянок, не може розцінюватись судом у справі №911/968/24 як розрахунок розміру шкоди, виконаний відповідно до пункту 7-1 Методики КМУ та пунктів 3 та 5.1 Методики Держекоінспекції, оскільки містить розрахунки лише орієнтовних розмірів збитків, які були заподіяні невстановленою особою та потребують фіксації із визначенням конкретного розміру та віднесенням на конкретного заподіювача чи заподіювачів, враховуючи, що акт за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо конкретної особи (в даному випадку - відповідача) не складений.
Отже, розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу діями відповідача щодо несанкціонованого розміщення відходів у вигляді післяспиртової барди, на момент розгляду справи №911/968/24 у визначеному законом порядку не встановлений ні в процесі розслідування кримінального провадження №12022000000000275, яке ще не закінчено, ні в процесі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, враховуючи відсутність оформленого акта здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача та/або інших осіб.
Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов'язкової умови для настання відповідальності. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора у цій справі є передчасними та документально не підтвердженими, враховуючи, що Держекоінспекцією акт за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача не складений, а виконані Держекоінспекцією розрахунки є лише орієнтовними розрахунками розмірів збитків. Разом з тим, відмова суду у позові з цієї підстави не виключає можливості Держекоінспекції на здійснення в подальшому у встановленому порядку планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача та/або інших осіб із складенням відповідного акта та наступним стягненням заподіяної шкоди за умови встановлення у визначеному законом порядку факту заподіяння відповідачем та/або іншими особами шкоди навколишньому природному середовищу.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)". Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишаються на прокуратурі.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода Ко» 2595925,10 грн за шкоду, заподіяну внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання земельних ділянок - відмовити.
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2025
Суддя О.О. Третьякова