ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2025Справа № 910/5501/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
За позовом 1) Громадської організації «Конгрес Мусульман»,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"»
3) Релігійної організації Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва
до Київської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Громадська організація «Конгрес Мусульман», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"», Релігійна організація Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва звернулись до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради в частині відсутності розгляду та прийняття рішення за результатами розгляду клопотання від 29 лютого 2024 року та 31 жовтня 2024 року про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014 та зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про передачу у спільну часткову власність Громадській організації «Конгрес Мусульман», Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"», Релігійній організації Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014, площею 0,2348 га, цільове призначення земельної ділянки: 03.15 Для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови, вид використання: для експлуатації та обслуговування будівлі громадської організації, що розташована за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, 25-А.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розглянув та не вирішив клопотання позивачів про викуп земельної ділянки, відповідно до статей 128, 134 Земельного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
09.05.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 , суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, визнав розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, підготовче засідання призначив на 03.06.2025.
02.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає, зазначає, що позивачам направлена відповідь Департаменту земельних ресурсів від 30.12.2024, відсутнє порушення права позивачів, тому належить відмовити в позові.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив.
В підготовчому судовому засіданні 03.0.2025 суд оголосив перерву до 01.07.2025, а 01.07.2025 до 08.07.2025 .
В судовому засіданні 08.07.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2025.
У судовому засіданні 29.07.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
В 2021 році позивачі набули право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю, розташовану за адресою вул. Дегтярівська, 25-А в м. Києві, а саме:
Громадська організація «Конгрес мусульман» (до 26.10.2021 Громадська організація «Конгрес мусульман України») - 12/100 частки будівлі, на підставі Договору пожертви між ОСОБА_1 та Громадською організацією «Конгрес мусульман України», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 01 липня 2021 р. за реєстровим № 2053;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"» (до 12.07.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Наше Майбутнє") - 54/100 частки будівлі, на підставі Акту приймання - передачі майна, що вноситься ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Наше Майбутнє", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 01 липня 2021 р. за реєстровим № 2059, №2060;
Релігійна організація «Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва» - 34/100 частки будівлі, на підставі Договору пожертви між ОСОБА_1 та Релігійна організація «Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 01 липня 2021 р. за реєстровим № 2055.
Вказані обставини підтверджуються договорами пожертви та актом приймання - передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гімназія «Наше Майбутнє" від 01.07.2021, копії яких долучені до матеріалів справи.
В позовній заяві позивач стверджує, що об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014, площею 0,2348 га, цільове призначення земельної ділянки: 3.15 Для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови, вид використання: для експлуатації та обслуговування будівлі громадської організації, що розташована за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, 25-А, при цьому жодних доказів вказаного суду не надав.
В статті 377 ЦК України закріплено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
У частинах 1, 2 статті 120 ЗК України ( в редакції на час набуття права власності на об'єкт нерухомості 01.07.2021) закріплено наступне, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі. При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 16 вказаної статті визначено предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Судом встановлено, що в документах, які надані позивачами до позовної заяви про підтвердження переходу до них права власності на частини будівлі, а саме договорів пожертви та акту приймання - передачі частки, відсутні умови про статус земельної ділянки, на якій вони розміщені.
Позивачами також не надано суду жодних доказів того, що спірні земельні ділянки перебували у нього на праві користування на підставі відповідного рішення Київської міської ради.
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дата формування 10.10.2021, який доданий позивачем до позовної заяви, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014, площею 0,2348 га, цільове призначення земельної ділянки: 3.15 Для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови, вид використання: для експлуатації та обслуговування будівлі громадської організації, має ряд обмежень у використанні земельної ділянки.
Згідно положень статті 128 ЗК України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (частина 1.). Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави (частина 2)
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частини 3)
Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною 2 цієї статті встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
З метою реалізації свого права на викуп земельної ділянки позивачами було направлене до Київської міської ради клопотання про викуп земельної ділянки від 29.02.2024 № 700256113 з додатками із проханням продати без проведення земельних торгів земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15) площею 0,2348 гектара, кадастровий номер 8000000000:88:061:0014, розташовану за адресою місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, 25-А, у спільну часткову власність з розмірами часток: Громадська організація «Конгрес мусульман» - 12/100; Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"» - 54/100, Релігійна організація «Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва» - 34/100.
11 березня 2024 р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) було направлено відповідь на клопотання, у якій позивачам було повідомлено про те, що для подальшого опрацювання порушеного питання необхідно надати технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель 29.09.2021, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:061:0014) та електронний файл XML для подальшого внесення відповідної інформації до Міського земельного кадастру.
31 жовтня 2024 р. позивачами було направлено повторне клопотання із додатками: технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки релігійної організації мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва, громадської організації «Конгрес мусульман України» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє" для експлуатації та обслуговування будівлі на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва та електронний документ (файл XML).
За результатами опрацювання зазначеного питання Департамент земельних ресурсів листом від 30.12.2024 №057-19511 повідомив заявників, що за інформацією, наявною в базі даних Міської інформаційно -аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м.Києва», відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:88:061:0014) на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва за функціональним призначенням відноситься частково до комунально - складської території, крім того, частина земельної ділянки відноситься до елементів вулично - дорожної мережі. Подальший розгляд питання продажу вказаної земельної ділянки можливий у разі коригування її меж, з виключенням території, що не може відповідно до положень ст.83 Земельного кодексу України, перебувати у приватній власності.
Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідач стверджує, що повноваження на розгляд зазначених клопотань Департамент земельних ресурсів має відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463.
При цьому вказаним Порядком затверджені форми таких клопотань (заяв):- клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з додатком 2 до цього рішення; - заява на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, згідно з додатком 3 до цього рішення; - клопотання (лист-повідомлення) про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з додатком 4 до цього рішення.
Частиною 1 статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Підстави для відмови в продажу земельної ділянки визначені частиною 5 статті 128 ЗК України.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі -Закон № 280/97-ВР) передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.
За приписами Закону № 280/97 міські ради є органами місцевого самоврядування , що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Доказів розгляду направленого позивачами до Київської міської ради клопотання про викуп земельної ділянки від 29.02.2024 № 700256113 на пленарному засіданні Київської міської ради суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради в частині відсутності розгляду та прийняття рішення за результатами розгляду клопотання від 29 лютого 2024 року та 31 жовтня 2024 року про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014.
Вимоги позивачів про зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення про передачу у спільну часткову власність Громадській організації «Конгрес Мусульман», Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"», Релігійній організації Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014, площею 0,2348 га, цільове призначення земельної ділянки: 03.15 Для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови, вид використання: для експлуатації та обслуговування будівлі громадської організації, що розташована за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, 25-А,, задоволенню не підлягають, оскільки позивачами невірно обраний спосіб захисту прав.
За приписами статей 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 9 ЗК України Київській міській раді надані повноваження у галузі земельних відносин.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Доказів прийняття Київською міською радою рішень щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014 в оренду, користування чи у власність будь - яким фізичним чи юридичним особам суду не надано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 зазначила, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі N 910/18560/16 (провадження N 12-143гс18)). Тому не допускається набуття права власності на об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.
Органи державної влади та місцевого самоврядування передають земельні ділянки державної та комунальної власності у приватну власність в межах повноважень, визначених законом. Порядок продажу таких земельних ділянок та прав на них (оренди, супер фіцію, емфітевзису) передбачений статтями 127, 128 ЗК України. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Потім відповідно до ч. 3 ст. 128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. І тоді вже згідно з ч. 6 ст. 128 ЗК України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Слід відмітити, що суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх.
Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24 жовтня 2008 року, згідно з якою, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, так само й з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Статтею 17 ЦК України визначено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Наведене свідчить, що захист прав та інтересів особи здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судом відповідно до своїх дискреційних повноважень.
Водночас, суд не вправі підміняти будь-який орган державної влади або орган місцевого самоврядування, приймати замість нього конкретні рішення чи давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого органу, а тому суд вважає, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до положень частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В своїй постанові від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16а Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі.
Тобто суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов'язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту.
Отже, зобов'язання судом органів місцевого самоврядування внести певні зміни до рішення міської ради за відсутності відповідного волевиявлення таких органів є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями, яке підлягає захисту.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про передачу у спільну часткову власність Громадській організації «Конгрес Мусульман», Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"», Релігійній організації Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:061:0014, не підлягають задоволенню.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в частині задоволення позову.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
1. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради в частині відсутності розгляду та прийняття рішення за результатами розгляду клопотання Громадської організації «Конгрес мусульман»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичний ліцей «Наше Майбутнє"», Релігійної організації «Мусульманська релігійна громада «Ісламський центр» у Солом'янському районі м. Києва» від 29 лютого 2024 р. та 31 жовтня 2024 р. про викуп земельної ділянки.
2. В задоволенні решти позову відмовити.
3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Громадської організації «Конгрес Мусульман» (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 48/24, кв. 67, код ЄДРПОУ 43882112) 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 67 коп. витрат по спліті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 07.08.2025
Суддя О.М.Ярмак