ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2025Справа № 910/5331/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув господарську справу
За позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС"
про стягнення коштів у розмірі 2 948 810, 44 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС" з вимогою про стягнення заборгованості за виконані роботи за Договором № 21/02/24ДСК від 21.02.2024 року у сумі 2 948 810,44 грн, з яких: 2 825 532,09 грн. основний борг, 24 384,73 грн. 3% річних, 98 893,62 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати виконаних робіт.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
22.05.2025 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на не настання строку оплати, оскільки будівельно-технічна експертиза, передбачена п. 5.6 договору не була проведена.
02.06.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
08.07.2025відповідач подав додаткові пояснення.
У судовому засіданні 25.07.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 29.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
21.02.2024 між позивачем (субпідрядником) та відповідачем (генпідрядником) укладено договір субпідряду на будівництво фортифікаційних споруд (зокрема проектування) № 21/02/24ДСК, відповідно до якого Субпідрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій, ризик та/або з залученням інших субпідрядних організацій, в межах Договірної ціни, яка наведена в Розділі 4 Договору, виконати будівництво (дооблаштуппння) військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони на території Київської області, а Генеральний підрядник зобов'язується надати Субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати | дозвільну документацію (у разі потреби), прийняти від Субпідрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до п. 5.5. Договору Генеральний підрядник, після надання Субпідрядником підписаних актів виконаних робіт (за формою №№ КБ-2в. КБ-3), перевірки спеціалістами технічного нагляду, з яким Замовник цих робіт укладає окремий Договір, обсягів виконаних робіт, їх якості, умовам цього Договору та після підписання Генеральним підрядником актів з урахуванням надходження відповідних коштів на рахунок Генерального підрядника, здійснюється перерахування коштів на поточний рахунок Субпідрядника протягом 10 робочих днів.
Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав всі роботи передбачені договором, що підтверджується наявним у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами без зауважень.
Як зазначає позивач та не заперечувалося відповідачем у останній здійснював часткову оплату за виконані робот, при цьому в нього наявна заборгованість за спірним договором у розмірі 2 825 532,09 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідач не оплатив виконані роботи у повному обсязі у зв'язку з чим ним заявлено до стягнення з відповідача 2 948 810,44 грн, з яких: 2 825 532,09 грн. основний борг, 24 384,73 грн. 3% річних, 98 893,62 грн. інфляційні втрати.
За змістом частини 2 статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1статті 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно вимог ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Доказів оплати відповідачем вартості підрядних робіт у сумі 2 825 532,09 грн., що залишились неоплаченими, у т.ч. у визначені строки, та станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2 825 532,09 грн. основної заборгованості.
Що стосується заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Згідно вимог ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно умов п. 5.6 спірного договору оплата за виконання робіт здійснюється за умови виконання відповідної будівельно-технічної експертизи виконаних робіт, яка здійснюється в обов'язковому порядку. Фінансування робіт із здійснення відповідної будівельно-технічної експертизи виконаних робіт покладається на Субпідрядника.
Зі змісту договору вбачається, що сторонами не визначено суб'єкта проведення вказаної експертизи, а на позивача покладено обов'язок лише її фінансування.
20.03.2025 позивач направив відповідачу листа № 259 від 05.03.2025, в якому просив оплатити існуючу заборгованість за договором у розмірі 2 825 532,09 грн.
19.05.2025 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь № 74/2 від 26.03.20225 на вказаний лист, в якому зазначив, що у зв'язку з відсутністю доказів здійснення будівельно-технічної експертизи виконаних робіт, то обов'язку щодо здійснення остаточного розрахунку за договором не виникло.
23.05.2025 позивач надіслав відповідачу листа № 558 з проханням надати рахунок-фактуру для здійснення оплати проведення будівельно-технічної експертизи виконаних робіт.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів надання відповідачем позивачу рахунок-фактуру для здійснення оплати проведення будівельно-технічної експертизи виконаних робіт суду не подано.
Таким чином, посилання відповідача на ненастання строку оплати у зв'язку з невиконанням позивачем п. 5.6 договору є необгрунтованими.
Крім того, суд звертає увагу на наступне, згідно з приписами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм ст. ст. 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Якщо замовник не надав доказів оплати актів чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Отже, враховуючи приписи чинного законодавства, а також те, що замовник оглянув та прийняв за відповідним актами без будь-яких зауважень і застережень виконані роботи, обумовлені договором, свідчить про належне виконання позивачем умов договору та прийняття цих робіт замовником без претензій щодо їх виду, якості, об'ємів (кількості) та вартості у відповідності умовам договорів за іншими показниками.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 24 384,73 грн. 3% річних, 98 893,62 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 24 384,73 грн. 3% річних, 98 893,62 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІК ПЛЮС" (04073, місто Київ, вулиця Семена Скляренка, будинок, 9, офіс, 406, код 41623769) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська обл., Бучанський р-н, село Синяк, вулиця Київська, будинок, 68, код 31481658) 2 825 532 (два мільйони вісімсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 09 коп. основного боргу, 24 384 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 73 коп. 3% річних, 98 893 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 44 232 (сорок чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 07.08.2025
Суддя О.М.Ярмак