ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2025Справа № 916/911/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 916/911/25
за позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
до Міністерства енергетики України
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
від позивача Макаренко Н.А.
від відповідача Іжаківський А.О.
До Господарського суду Одеської області звернулось Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" (далі - позивач, Товариство) з позовом до Міністерства енергетики України (далі - відповідач, Міністерство) про зобов'язання відповідача погодити акт від 16.07.2024 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху, а також встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або доказів звільнення від сплати судового збору, подання клопотання про відстрочення сплати судового збору у встановленому розмірі; надання доказів, на які позивач посилається в позові, або клопотання про їх витребування.
21.04.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, 21.04.2025 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у Міністерства енергетики України оригінал Акту від 16.07.2024 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ».
Ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 29.05.2025, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
01.02.2025 від представника Товариства надійшло клопотання про участь в усіх судових засідання у даній справі у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.05.2025 клопотання представника Товариства про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
09.05.2025 від відповідача до суду надійшла заява з процесуальних питань (оригінал акта).
12.05.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
15.05.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
21.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про долучення заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 29.05.2025 було оголошено перерву до 09.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2025.
У судовому засіданні 14.07.2025 суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 14.07.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
На підставі наказу Мінпаливенерго України від 16.07.2001 № 326 було утворено Товариство (попередні назви ВАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», ПАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ») шляхом корпоратизації ДП «ОДЕСЬКА ТЕЦ» на підставі Указу Президента України від 15.03.1993 № 210 «Про корпоратизацію підприємств», Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508, наказу Мінекономіки України від 25.05.2000 № 93 «Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації».
Під час корпоратизації позивача багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, не увійшов до статутного капіталу Товариства, перебував на балансі Товариства та є об'єктом державної власності в особі Міністерства енергетики України (попередня назва Мінпаливенерго України).
Позивач вказує, що він як балансоутримувач вказаного будинку, надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, на підставі вимог законодавства, що діяло після корпоратизації Товариства.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013 № 308 було встановлено тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для Товариства.
Визначення терміну «балансоутримувач» житлового будинку, його права та обов'язки, можливість передачі власником майна - житлового будинку в управління балансоутримувачу визначалось Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875, який втратив чинність з 01.05.2019.
01.05.2019 введено в дію Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який не містить поняття «балансоутримувач» будинку, та не визначає його повноваження, функції, права та обов'язки, правовий статус.
Закон України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) встановив інший порядок надання житлово-комунальних послуг, перелік суб'єктів, підстави для надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону № 2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону №2189-VIII управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до статті 10 Закону № 2189-VIII вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Товариство є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську ліцензовану діяльність з виробництва теплової та електричної енергії.
Враховуючи норми діючого законодавства, на думку позивача, Товариство не може надавати послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач вказує, що затверджений ще в 2013 році тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для Товариства є збитковим на теперішній час та складає 2,65 за 1 м. кв., але не може бути переглянутий саме у зв'язку з тим, що Товариство не може надавати послуги з управління багатоквартирним будинком.
Станом на 31.12.2024 мешканці зазначеного будинку заборгували, як зазначає позивач, 455 895,32 грн за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, у свою чергу, витрати на зазначений будинок, у період з 01.01.2022 до 31.12.2024 складають 289 619,49 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків (далі - Порядок № 301), що визначає механізм списання багатоквартирних будинків господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств, зокрема щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 301 списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу, зокрема, господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
У разі коли балансоутримувачем є, зокрема, господарське товариство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування.
Відповідно до Порядку № 301 списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється за наступних умов:
багатоквартирний будинок не увійшов до статутного капіталу господарського товариства, створеного в процесі корпоратизації/приватизації державного підприємства, як об'єкт державної власності та перебуває у нього на балансі;
у відповідному багатоквартирному будинку всі приміщення належать до приватної форми власності;
балансоутримувач приймає відповідний розпорядчий документ про списання будинку з його балансу;
на офіційному веб-сайті балансоутримувач розміщає відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку;
в конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, розміщається відповідне оголошення про списання будинку;
утворюється відповідна комісія у складі не менше п'яти осіб, склад якої затверджується балансоутримувачем;
до складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку;
у роботі комісії бере участь уповноважена особа (особи) від співвласників багатоквартирного будинку та/або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за її (їх) згодою;
за результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою, встановленою Порядком № 301;
акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем.
процедура списання багатоквартирного будинку вважається закінченою з моменту погодження з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.
Слід зазначити, що всі квартири та нежитлові приміщення будинку за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, що не увійшов до статутного капіталу господарського товариства, утвореного в процесі корпоратизації державного підприємства, перебувають у приватній власності.
Позивач зазначає, що на виконання Порядку № 301 Товариством 30.09.2022 прийнято наказ № 318 про списання з балансу Товариства багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, та утворено відповідну комісію зі списання багатоквартирного будинку.
На офіційному веб-сайті otec.odessa.ua та у самому будинку позивачем розміщене відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку.
Також на виконання Порядку № 301 позивачем до складу комісії було запрошено представника співмешканців цього будинку. Втім, не було запропоновано жодного кандидата до складу комісії.
За результатами проведеної роботи 02.11.2022 Комісією зі списання багатоквартирного будинку було складено відповідний Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу та відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 301 Товариство листом від 02.11.2022 № 13/04-1356 направлено вказаний акт до Міністерства для погодження як до суб'єкту управління, який здійснює управління зазначеним житловим будинком.
17.01.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 29.12.2022 № 26/1.2-18.6-21532, в якому зазначалося, що Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу від 02.11.2022 потребує доопрацювання, а саме було зазначено про необхідність Товариству внести низку даних про зазначений багатоквартирний будинок до АС «Юридичні особи», а також вказати в акті про списання багатоквартирного будинку з балансу ідентифікаційний код Товариства та інвентарний номер багатоквартирного будинку, що підлягає списанню.
Враховуючи зауваження Міністерства та усунувши всі зазначені недоліки, Товариство листом від 01.03.2023 № 13/04-319 повторно звернулося до Міністерства з проханням погоди Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу.
26.04.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 12.04.2023 № 26/1.2-18.6-7748 з зазначенням нових зауважень до акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.
Листом від 11.05.2023 № 13/04-726 Товариством було надано пояснення, що у зв'язку з тим, що мешканцями зазначеного будинку ОСББ не створено, пропозицій щодо включення до складу комісії представників співвласників до Товариство не надходило, склад комісії для списання багатоквартирного будинку було визначено балансоутримувачем самостійно з числа представників позивача. Також було надано наявний технічний паспорт на житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська (Івана Загубанського), 4/6, та зазначено, що оскільки Товариство не є співвласником цього житлового будинку, отримання інформації про право власності на всі житлові та нежитлові приміщення у зазначеному житловому будинку, є неможливим.
Разом з тим, Товариство не отримало відповіді від Міністерства на зазначений лист.
03.11.2023 Товариство надіслало запит до Міністерства № 13/04-1597 щодо списання з балансу багатоквартирного будинку.
07.11.2023 на адресу Товариства надійшов лист Міністерства від 26.05.2023 № 26/1.2-18.6-10596 щодо неможливості погодження зазначеного Акта списання багатоквартирного будинку з балансу, у зв'язку з зауваженнями до Технічного паспорту на зазначений будинок від 21.04.1995 та невирішенням питання щодо обрання управителя зазначеного будинку.
Товариство знову звернулося з листами до кожного мешканця будинку з проханням провести загальні збори співвласників та прийняти рішення щодо обрання управителя або надання згоди на проведення конкурсу з обрання управителя будинку. На зазначене звернення мешканці будинку не відреагували.
Товариством за власний рахунок було виготовлено новий технічний паспорт на багатоповерховий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, від 20.05.2024.
На виконання Порядку № 301 Товариством 18.06.2024 було повторно прийнято наказ № 195 про списання з балансу Товариства багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6.
На офіційному веб-сайті otec.odessa.ua та у самому будинку позивачем повторно було розміщене відповідне оголошення про прийняття розпорядчого документа про списання будинку.
Наказом Товариства від 01.07.2024 № 211 було утворено відповідну комісію зі списання багатоквартирного будинку без представників співмешканців будинку, оскільки кандидатури для участі в комісії знову надано не було.
Товариство листом від 18.07.2024 № 13/04-1519 звернулося до Міністерства з проханням погоди Акт про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу.
07.10.2024 на адресу Товариства надійшов лист відповідача від 07.10.2024 № 26/1.4-19.3-19359 з черговими зауваженнями щодо Акта про списання багатоквартирного будинку, на який Товариством було надано відповідь листом від 16.10.2024 №13/04-2057, з доданням відповідних документів.
Листом від 08.01.2025 № 26/1.2-19.3-513 Міністерство повідомило Товариство про неможливість погодження зазначеного акта списання багатоквартирного будинку з балансу, у зв'язку з не вирішенням питання щодо обрання управителя цього будинку і недопущенням соціальної напруженості серед мешканців будинку, запропонувало Товариству спільно з Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради, у межах компетенції кожної з сторін, сприяти вирішенню порушеного питання щодо призначення управителя зазначеного будинку.
Слід зазначити, що два примірники оригіналу Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024 Міністерство на адресу Товариства не повертало.
Разом з тим, на виконання ухвали суду відповідачем надано суду оригінал Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024.
Позивач вказує, що відповідач безпідставно та необґрунтовано не розглядає питання щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку, посилаючись на неналежне оформлення документів або на недоліки під час проведення процедури оформлення вказаного акта, що не передбачено Порядком № 301.
У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, про те, що списання будинку з балансу Товариства доцільно та необхідно здійснити після призначення управителя вказаним багатоквартирним будинком, або виконавця послуг з утримання будинком, споруд та прибудинкової території будинку, або після утворення мешканцями будинку ОСББ, яке буде самостійно здійснювати функції управління, що не призведе/не створить ризики соціальної напруги мешканців, у разі ненадання їм належного рівня послуг.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 31 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (далі - Положення № 507), Міненерго здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, зокрема об'єктів, що не підлягають приватизації, приймає рішення про подальше використання зазначеного майна (крім матеріальних носіїв таємної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відповідно до підпункту 36 пункту 4 Положення № 507 Міненерго відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міненерго.
Згідно з пунктом 8 Положення № 507 Міненерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Слід зазначити, що до компетенції Міністерства віднесено функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, в тому числі повноваження щодо погодження акта списання багатоквартирного будинку, передбачені Порядком №301.
Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно зі статтею 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних унітарних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних унітарних підприємств, акції (частки) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно з пунктом 16 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (додаток 1 до листа ФДМУ від 13.04.2023 № 10-15-9121) суб'єктом управління, який здійснює управління майном, а саме житлового будинку за адресою м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, є відповідач; доказів протилежного суду не подано.
Отже, Міністерство в силу приписів чинного законодавства є особою, яка наділена повноваженнями щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку від 16.07.2024.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що норма в статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що втратив чинність з 01.05.2019, визначала право власника майна - житлового будинку доручати управляти належним йому майном відповідно до закону балансоутримувачу, втім, наразі Закон № 2189-VIII не містить поняття «балансоутримувач» будинку та не визначає його повноваження, функції, права та обов'язки, правовий статус.
Наразі законодавством не визначено обов'язок Товариства утримувати будинок, що є предметом Акта від 16.07.2024.
Порядок № 301 передбачає чітку процедуру списання багатоквартирних будинків з балансу господарських товариств, створених внаслідок корпоратизації державних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності та Товариство в повній мірі виконало вимоги Порядку №301 для списання багатоквартирного будинку з балансу.
Міністерство безпідставно та необґрунтовано не розглядає питання щодо погодження Акта про списання багатоквартирного будинку, наводячи підстави, які не передбачені Порядком № 301.
Товариство не в силі та не має повноважень примушувати мешканців будинку створити ОСББ чи визначити управителя зазначеного будинку.
Водночас, відповідач у силу приписів статті 322 ЦК України, будучи суб'єктом управління державного майна, зобов'язаний утримувати майно, а саме спірний будинок.
З огляду на вище викладене, Товариство вчинило всі дії, передбачені Порядком № 301 для списання з балансу багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, у свою чергу, Міністерство, як суб'єкт владних повноважень, який здійснює управління вказаним житловим будинком, не виконує своїх зобов'язань, передбачених Порядком № 301 та не погоджує Акт списання багатоквартирного будинку з балансу від 16.07.2024.
Слід зазначити, що жодного порушення вимог Порядку № 301 зі сторони Товариства, які б могли стати підставою для непогодження відповідного Акта списання, судом не встановлено та протилежного Міністерством не доведено.
Відповідно до частини першої та другої статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і в повній мірі захистись права та інтереси Товариства.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов слід задовольнити повністю.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати з Міністерство енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код 37552996) погодити Акт про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6, з балансу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код 05471158) від 16.07.2024.
3. Стягнути з Міністерства енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код 37552996) на користь Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код 05471158) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.08.2025.
Суддя О.Г. Удалова