номер провадження справи 24/86/25
04.08.2025 Справа № 908/2019/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2019/25
за позовом Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної адміністрації (бул. Машинобудівників 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 34007873)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (вул. Каховська, буд.11 А, каб. № 8 м. Запоріжжя, 69069, код ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення 129 059,06 грн
за участю представників:
від позивача: Пономаренко М.В., довіреність від 01.07.2025
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної адміністрації до Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" про стягнення з відповідача суму заборгованості за договорами поставки від 22.05.2024 № 06-063-СК та від 15.10.2024 № 06-180-СК у сумі 129 059,06 грн, в тому числі: заборгованість за договором поставки від 22.05.2024 № 06-063-СК у розмірі 30160,00 грн, пеню у розмірі 3 211,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 1067,43 грн, 3% річних у розмірі 312,34 грн та за заборгованість за договором поставки від 15.10.2024 № 06-180-СК у розмірі 81 849,60 грн, пеню у розмірі 8 714,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 896,85 грн, 3% річних у розмірі 847,65 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.07.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2019/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами поставки від 22.05.2024 № 06-063-СК та від 15.10.2024 № 06-180-СК, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення грошової суми за невідвантажену продукцію. Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 257, 509, 510, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 180, 188, 193, 216, 218, 270 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2019/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/86/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 28.07.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкладено розгляд справи на 04.08.2025.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 04.08.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду від 03.07.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2019/25 направлялась судом відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 03.07.2025, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Крім того, про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2019/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В засіданні 04.08.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та доводи відповідача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, між департаментом агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник) укладено договори поставки від 22.05.2024 № 06-063-СК (далі - Договір № 1) та від 15.10.2024 № 06-180-СК (далі - Договір № 2), за умовами п. 1.1. яких Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Відповідно п. 1.2. - п. 1.5. договорів найменування Товару згідно коду ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-95. Одиниця вимірювання: літр. Кількість та вартість товару: згідно специфікації та накладних на товар. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товарувідповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 2.1. договорів передбачено, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.
Згідно п. 3.1. загальна сума Договору 1: 92040,00 грн, у тому числі ПДВ - 15340,00 грн; загальна сума Договору 2: 98553,60 грн, у тому числі ПДВ - 16425,60 грн.
У п. 3.2. договорів сторонами обумовлено умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом семи банківських днів з дня підписання Сторонами видаткової накладної. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та видатковій накладної.
Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі та видатковій накладної реквізити Постачальника (п. 3.3. договорів).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику Покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника Покупця та печаткою Покупця та при наявності в нього паспорту (п. 3.4. договорів) .
Відповідно до п. 4.1. договорів передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 4.2. договорів).
Розділом 5 договорів визначені права та обов'язки сторін.
Так, Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного Договору (п. 5.1. договорів).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 5.3. договорів).
Згідно з пунктами 9.2. договорів визначено, що вони діють до 31 грудня 2024 року, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання.
Матеріали справи свідчать, що на виконання пункту 3.5. Договору № 1 Постачальником забезпечено видачу Покупцю довірчих документів (скретч-карток) на загальну кількість палива - 1770 літрів бензину А-95, в тому числі: номіналом 10 літрів - 27 штук (на загальну кількість палива 270 літрів); номіналом 15 літрів - 40 штук (на загальну кількість палива 600 літрів); номіналом 20 літрів - 45 штук (на загальну кількість палива 900 літрів), що підтверджується видатковою накладною від 22.05.2024 № 0006/0000394, специфікацією № 0006/0000394-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0006/0000394 від 22.05.2024.
23.05.2024 позивачем здійснено оплату товару шляхом перерахування коштів у сумі 92040,00 грн на вказані у видатковій накладній реквізити Постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.05.2024 № 149 та свідчить про належне виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Також, на виконання пункту 3.5. Договору № 2 Постачальником забезпечено видачу Покупцю довірчих документів (скретч-карток) на загальну кількість палива - 1770 літрів бензину А-95, в тому числі: номіналом 10 літрів - 19 штук (на загальну кількість палива 190 літрів); номіналом 15 літрів - 60 штук (на загальну кількість палива 900 літрів); номіналом 20 літрів - 34 штуки (на загальну кількість палива 680 літрів), що підтверджується видатковою накладною від 15.10.2024 № 0006/0001048, специфікацією № 0006/0001048-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0006/0001048 від 15.10.2024.
17.10.2024 позивачем здійснено оплату товару шляхом перерахування коштів у сумі 98553,60 грн на вказані у видатковій накладній реквізити Постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.10.2024 № 364 та свідчить про належне виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Разом з тим, позивач зазначає, що починаючи з січня 2025 року паливо на АЗС відповідача, що розташовані на території Донецької та Дніпропетровської областей, було відсутнє, що унеможливило отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом заправки автомобіля на АЗС відповідача на підставі діючих талонів згідно з умовами договорів.
У зв'язку з чим, позивачем направлено лист від 24.01.2025 № 67/0/150-25/03.01 на адресу відповідача щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення виконання договірних зобов'язань.
Зазначений лист отримано представником відповідача за довіреністю 03.02.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу № 4906100033627.
Однак, відповідь на цей лист від відповідача на адресу позивача не надходила.
20.02.2025 на АЗС № 14 за адресою: вул. Магістральна, буд. 21/а, м. Краматорськ Донецької області відповідачем здійснювався відпуск товару в обмеженій кількості.
Так, позивачу було забезпечено часткову передачу товару у кількості 40 літрів бензину марки А-95 шляхом заправки автомобіля позивача на підставі талонів, що підтверджується фіскальним чеком від 20.02.2025.
Після цієї дати отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом заправки автомобіля на АЗС на підставі діючих талонів згідно з умовами Договорів № 1 і № 2 стало неможливим, у зв'язку із тим, що починаючи з 21.02.2025 відпуск палива на АЗС на підставі талонів не здійснювався, а з 25.02.2025 товар на АЗС Постачальника повністю відсутній.
Факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за Договорами підтверджується актами про відсутність бензину марки А-95 від 21.02. 2025 № 1, від 24.02.2025 № 2, від 24.02.2025 № 3, від 27.02.2025 № 4, від 13.03.2025 № 5, від 31.03.2025 № 6, від 14.04.2025 № 7, від 24.04.2025 № 8, від 06.05.2025 № 9, від 15.05.2025 № 10, від 27.05.2025 № 11, від 20.06.2025 № 12.
Про відсутність бензину марки А-95 на АЗС відповідача також свідчить електронне листування представника позивача - начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення - головного бухгалтера управління економіки та бухгалтерського обліку Наталії Данілової із відповідачем в месенджері Vibеr за номером телефону НОМЕР_1 , що зазначений в реквізитах Договорів.
У зв'язку із неможливістю для позивача отримати товар за діючими талонами, позивачем на адресу відповідача було направлено повторний лист від 27.03.2025 № 142/0/150-25/03.01 щодо забезпечення виконання договірних зобов'язань.
Зазначений лист вручено за довіреністю представнику відповідача 04.04.2025, про що свідчить трекінг відстеження відправленші з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за № 4906100053318 (скріншот з сайту АТ «Укрпошта» додається).
Проте відповідь за результатами розгляду цього листа на адресу позивача не надходила.
Таким чином, станом на дату подання позову, відповідачем забезпечено передачу Товару - бензину марки А-95 шляхом заправки автомобіля позивача на АЗС відповідача згідно з умовами Договору № 1 та Договору № 2 лише частково, а саме: згідно з Договором №1 - у кількості 1 190,00 літрів на загальну суму 61880,00 грн; згідно з Договором № 2 - у кількості 300,00 літрів на загальну суму 16704,00 грн.
Залишок непоставленого відповідачем товару згідно з умовами Договору № 1 та Договору № 2 складає: згідно з Договором № 1 - 580,00 літрів на загальну суму 30160,00 грн; згідно з Договором № 2 - 1470,00 літрів на суму 81849,60 грн.
Залишок невикористаних талонів складає 137 штук на загальну кількість 2 050 літрів бензину А-95.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 13.05.2025 № 179/0/150-25/05з вимогою повідомити позивача у письмовому вигляді щодо переліку АЗС відповідача, зокрема на території Донецької та Дніпропетровської областей, на яких наявний товар - бензин А-95 та відповідач може здійснити фактичну його поставку позивачу у загальній кількості 2 050 літрів.
Крім того, згідно із зазначеною претензією позивачем запропоновано відповідачу у разі неможливості здійснення поставки товару повернути на зазначений у Договорах рахунок позивача сплачені за непоставлений товар грошові кошти в загальній сумі 112009,60 грн, в тому числі: згідно з Договором № 1 - 30160,00 грн, згідно з Договором № 2 - 81849,60 грн, а також; пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого згідно із Договорами товару за кожний день затримки.
Зазначену претензію вручено за довіреністю представнику відповідача 23.05.2025, про що свідчить трекінг відстеження відправлення з офіційного сайту Укрпошта за №4906100060268.
Однак, відповідь на претензію від відповідача не адресу позивача не надходила, грошові кошти за непоставлений товар в загальній сумі 112 009,60 грн на рахунок позивача не повернуто, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого згідно із Договорами товару не сплачено.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки оплаченого товару стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою укладені договори між позивачем та відповідачем є договори поставки, до яких застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплені у статті 193 ГК України.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Попри назву (договір про закупівлю за державні кошти), за своєю правовою природою укладений Сторонами є договором поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно ч.2 ст.712 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з пунктом 4.2.2 договору скетч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості менший, ніж зазначено в скетч-картках.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.
Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за договорами виконав у спосіб, що встановлені договорами.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України та ГК України і умов договорів добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав та не передав у повному обсязі позивачу товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимога про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару за Договором № 1 та Договором № 2 у загальній сумі 112009,60 грн, в тому числі: 30160,00 грн за Договором № 1 та 81849,60 грн за Договором № 2 є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду надано не було надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 112009,60 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктами 6.1. та 6.2. Договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Таким чином, позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання у загальній сумі 11925,19 грн, у тому числі 3211,01 грн за Договором № 1 за період з 25.02.2025 по 30.06.2025 та 8714,18 грн за Договором № 2 за період з 25.02.2025 по 30.06.2025.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий суду розрахунок пред'явленої до стягнення суми пені, суд установив, що сума пені, за період визначений позивачем у розрахунку пені, складає більшу суму ніж пред'явлена позивачем до стягнення.
Отже, не виходячи за межі позовних вимог суд задовольняє вимоги в частині стягнення пені у повному обсязі у розмірі 11925,19 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Перевіривши наведені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 3 964, 28 грн, в тому числі 1067,43 грн за Договором № 1 за період березень - травень 2025 року та 2 896, 85 грн за Договором № 2 за період березень - травень 2025 року, а також та 3% річних у сумі 1 159, 99 грн, в тому числі 312,34 грн за Договором №1 за період з 25.02.2025 по 30.06.2025 та 847, 65 грн за Договором № 2 за період з 25.02.2025 по 30.06.2025 підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3028,00 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11 А, каб. № 8 м. Запоріжжя, 6906Н, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (бул. Машинобудівників, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 34007873) заборгованості у розмірі 129 059,06 грн (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 06 коп.).
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11 А, каб. № 8 м. Запоріжжя, 6906Н, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації (бул. Машинобудівників, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 34007873) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07.08.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян