номер провадження справи 33/117/25
про відкриття провадження у справі
07.08.2025 Справа № 908/2360/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали позовної заяви вих. без номеру від 31.07.2025 (вх. №2586/08-07/25 від 01.08.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРРА» (адреса: вул. Українська, 9, смт.Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область, 70101, ідентифікаційний код 31380228)
до відповідача: LA COMMINTER SRLS (адреса: площа Умберто Джордано, 37, Фоджа, Італія, 71121)
про стягнення 20480,86 євро
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕРРА» з позовом до відповідача: LA COMMINTER SRLS про стягнення заборгованості за контрактом №27/01/2025 від 27.01.2025 в сумі 17458,00 євро, неустойки в сумі 2793,28 євро, 3% річних, в сумі 229,58 євро, а всього - 20480,86 євро.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27.01.2025 між ТОВ "Терра" та La comminter srls укладено контракт №27/01/2025 (далі - контракт), за умовами якого позивач зобов'язався в строк до 28.02.2025 (п. 1.4) передати у власність відповідача насіння льону, врожаю 2024 року (п. 1.1), в кількості 21,5 тон (+/- 1 %) (п. 1.3) (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити товар, в сумі 17458 євро. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 Контракту встановлено, що товар поставляється автотранспортом на умовах DAP RIGNANO GARGANICO (FG), згідно умов Інкотермс - 2020. Вантажовідправник товару ТОВ "Терра". Отримувач вантажу, пункт призначення: La.Primavera Soccoop, Contrada Casone del Re, Rignano Garganico (FG) 71010. Продавець здійснює митне оформлення і сертифікацію товару в країні відправника, покупець - в країні отримувача.
Згідно з п. 3.7 контракту датою відвантаження та поставки товару вважається дата оформлення вантажної митної декларації в країні відправника (тобто в Україні).
12.02.2025 позивачем оформлено вантажну митну декларацію на насіння льону, у кількості 21,5 тон, вартістю 17458,00 євро. У зв'язку з цим позивач вважає, що виконав свої зобов'язання стосовно поставки на адресу відповідача товару, товар вважається поставленим та відвантаженим 12.02.2025.
Пунктом 4.4 контракту передбачено, що покупець здійснює оплату за товар за допомогою телеграфного переказу протягом 7 робочих днів з дати завершення розвантаження. У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар в строк до 21.02.2025. Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, про відповідні причини позивача не повідомив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, в сумі 17458 євро.
04.04.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою здійснити оплату поставленого товару. Однак відповідач до цього часу поставлений йому товар не оплатив.
Пунктом 7.2 контракту передбачено, що у випадку порушення строку здійснення передоплати/оплати покупець сплачує неустойку в розмірі 0,1% від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.
На підставі п. 7.2 контракту позивач розрахував неустойку станом на 30.07.2025 за період з 22.02.2025 по 31.07.2025 (160 днів) у розмірі 793,28 євро (17458,00 євро х 0,1 / 100 х 160 днів).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував 3% річних станом на 31.07.2025 в розмірі 229,58 євро (17458 євро х 3 / 100 / 365 днів х 160 днів).
Позов заявлено на підставі ст. ст. 14, 15, 192, 193, 524, 530, 533, 549, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Відповідачем за позовом визначена іноземна юридична особа - LA COMMINTER SRLS
з місцезнаходженням у Італійській Республіці (площа Умберто Джордано, 37, Фоджа, Італія, 71121).
Відповідно до преамбули Закону України від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» цей закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, коли хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Статтею 43 Закону України від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 цього Закону суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
У п. 8.1 контракту сторони обрали для вирішення спорів матеріальне та процесуальне право України.
Згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно з п. 3.7 контракту датою відвантаження та поставки товару вважається дата оформлення вантажної митної декларації в країні відправника (тобто в Україні).
Вантажну митну декларацію №139826 від 12.02.2025, за якою позивач відвантажив відповідачу насіння льону, у кількості 21,5 тон, вартістю 17458,00 євро, позивач оформив у смт.Новомиколаївка, Запорізький район, Запорізька область.
Враховуючи викладене, справа за даним позовом підсудна Господарському суду Запорізької області та має вирішуватися за законодавством України.
Суд ухвалив прийняти уточнену позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи склад сторін спору, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, повної та всебічної підготовки справи до розгляду, з'ясування правових позицій сторін, належного дослідження всіх обставин і доказів у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
З метою підготовки справи до розгляду суд ухвалив призначити у справі підготовче засідання.
Відповідач є іноземною юридичною особою з місцезнаходженням у Італійській Республіці.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення у Італійській Республіці (місцезнаходження відповідача) регулюється Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція), яка застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Держава Україна приєдналася до Конвенції 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
Для Італійської Республіки Конвенція набрала чинності 10.11.1969.
Відповідно до ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Конвенції у мережі Інтернет, центральним органом з боку Італійської Республіки є Єдина канцелярія судових виконавців в Апеляційному суді Риму Міністерство юстиції, адреса: Віале Джуліо Чезаре, 52, Рим , Італія, 00192.
Згідно зі ст. 10 Конвенції, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Статтею 17 Конвенції передбачено, що позасудові документи, видані органами влади та судовими працівниками однієї Договірної Держави можуть бути передані з метою вручення в іншу Договірну Державу способами та відповідно до положень цієї Конвенції.
Італійська Республіка не висловила заперечень проти застосування зазначених способів вручення документів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність застосування норм Конвенції при листуванні з відповідачем.
Згідно зі ст.3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Статтею 12 Конвенції визначено, що вручення судових документів, отриманих від Договірної Держави, не потребує оплати або відшкодування зборів або витрат в зв'язку з врученням, здійсненим запитуваною Державою.
Відповідно до статті 12 Конвенції витрати, пов'язані з виконанням запиту про вручення, не стягуються.
Статтею 15 Конвенції встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:
а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,
б) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Враховуючи викладене, суд ухвалив звернутися із судовим дорученням про вручення за кордоном судових та позасудових документів до компетентного органу Італійської Республіки є Єдина канцелярія судових виконавців в Апеляційному суді Риму Міністерство юстиції, адреса: Віале Джуліо Чезаре, 52, Рим, Італія, 00192.
У зв'язку зі зверненням господарського суду до компетентного органу Італійської Республіки провадження у справі № 908/2360/24 підлягає зупиненню до надходження відповіді від компетентного органу Італійської Республіки на судове доручення, але не пізніше дати судового засідання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 368 Господарського процесуального кодексу України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 7 Конвенції встановлено, що Типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави. Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної Держави, або французькою чи англійською мовами.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
У пунктах 6.3, 6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за № 573/15264, зазначено, що відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках.
Відповідно до статті 5(3) Конвенції Італійська Республіка вимагає, щоб документ був перекладений італійською мовою.
Враховуючи викладене, суд зобов'язує позивача надати суду нотаріально засвічений переклад італійською мовою у двох примірниках текстів наступних документів: ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі №908/2360/25, копії позовної заяви у справі №908/2360/25з додатками, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 07.08.2025.
Керуючись Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року, статтями 12, 176, 177, 228, 234, 368 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №908/2360/25. Присвоїти справі номер провадження 33/117/25.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 24.02.2026 о 10 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4, корпус 1.
4. Встановити відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
5. Встановити позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
6. Документи суду надавати в оригіналі - для огляду та в копіях, належним чином завірених, - для долучення до матеріалів справи.
7. Сторонам забезпечити явку в судове засідання уповноважених представників (мати при собі документи, що підтверджують повноваження представника відповідно до вимог ст.60 ГПК України).
8. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
9. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
10. Звернутися до компетентного органу Італійської Республіки - Єдиної канцелярії судових виконавців в Апеляційному суді Риму Міністерство юстиції, адреса: Віале Джуліо Чезаре, 52, Рим, Італія, 00192) з проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 07.08.2025, відповідно до якого відповідачу слід вручити:
- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 про відкриття провадження у справі №908/2360/25;
- копію позовної заяви у справі №908/2360/25 з додатками;
11. Зупинити провадження у справі №908/2360/25 до надходження відповіді від компетентного органу Італійської Республіки на судове доручення, але не пізніше дати судового засідання.
12. Зобов'язати позивача до 18.08.2025 надати суду нотаріально засвічений переклад італійською мовою у двох примірниках наступних документів: ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі №908/2360/25, копії позовної заяви у справі №908/2360/25 з додатками, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 07.08.2025.
13. Контактні дані господарського суду Запорізької області:
- веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua;
- телефони: контакт-центр: 0-800-501-492 (безкоштовно по всій території України).
- електронна адреса: inbox@zp.arbitr.gov.ua.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Відповідно до ст. ст. 235, 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набрала законної сили 07.08.2025 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя М.В.Мірошниченко