майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/709/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Чорноморець Я.А., дов. №10293 від 15.01.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Чернюк А.В., представник згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради
про стягнення 205 793,60грн
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради 205 793,60грн, з яких: 192 873,31грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 10 193,43грн інфляційних втрат, 2 726,86грн 3% річних.
В якості правових підстав позивач вказує, зокрема, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України, Закон України "Про електронні комунікації", ст.1, 19, 20, 22 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", постанову Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 "Про Реєстр осіб, які мають право на пільги".
Ухвалою від 04.06.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 08.07.2025 о 10:00.
11.06.2025 за вх.№7503/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву та додані до нього документи (а.с.1-106 т.2).
17.06.2025 за вх.№7803 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.107-114 т.2).
18.06.2025 за вх.№7857/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення відповідача (а.с.115-124 т.2).
07.07.2025 за вх.№8673 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача, відповідно до якої останній на виконання вимог ухвали від 04.06.2025 надає довідку №80С914.012-166 від 07.07.2025 про стан заборгованості відповідача (а.с.129-130 т.2).
В судовому засіданні 08.07.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечила проти позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Протокольною ухвалою від 08.07.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 29.07.2025 о 11:00.
Представники сторін в судовому засіданні 29.07.2025 надали пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 29.07.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбаченого законом обов'язку з виплати позивачу витрат, понесених внаслідок надання пільг окремим категоріям громадян за період з 01.09.2024 по 31.12.2024.
У відзиві на позовну заяву від 11.06.2025 та поясненнях від 18.06.2025 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позов пред'явлено до неналежного відповідача. Наголошував, що існує судова практика, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що покладення обов'язку з відшкодування спірних витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи. Належним представником держави у спірних правовідносинах, на думку відповідача, є Кабінет Міністрів України.
Позивач у відповіді на відзив від 17.06.2025 зазначив, що в судовій практиці Верховного Суду, на яку посилається департамент, відповідачами за позовом АТ "Укртелеком" є відповіді органи місцевого самоврядування, які не є уповноваженими органами у розумінні Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, та у яких на відміну від відповідача у даній справі відсутні місцеві Програми та Порядок відшкодування втрат на послуги зв'язку на пільгових умовах, якими визначений головний розпорядник коштів на зазначені цілі - Департамент соціальної політики Житомирської міської ради (відповідач у справі) та джерело фінансування - місцевий бюджет.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі - позивач) є оператором телекомунікацій, яке надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.
Згідно з заявленими позовними вимогами, позивач в період з 01.09.2024 по 31.12.2024 надав послуги зв'язку на пільгових умовах частині населення в м. Житомирі, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" у сумі 192 873,31грн.
Позивач помісячно надсилав на адресу Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звіряння (а.с.92-184 т.1).
Листами №3119/вих від 18.11.2024, № 3652/04 від 20.11.2024, № 4013/04 від 25.12.2024, №3510/вих від 30.12.2024, № 2/04-01 від 31.12.2024, № 33/05-02 від 06.01.2025, № 289/04 від 24.01.2025 відповідач повернув позивачу розрахунки та акти звіряння розрахунків, без розгляду (а.с.193-196 т.1).
07.05.2025 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №80С310/СЦ/ВИХ/469 з вимогою про відшкодування АТ "Укртелеком" витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Житомирської територіальної громади за період з 01.09.2024 по 31.12.2024 в сумі 192 873,31грн, а також за затримку відшкодування вказаних витрат 8 782,10грн інфляційних втрат та 2 045,20грн 3% річних (а.с.185-187 т. 1).
У відповіді на претензію від 15.05.2025 №1263 відповідач вказав про відсутність підстав для задоволення претензії. Разом з тим, зазначив, що у 2024 році не виділялись кошти на відшкодування заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян та боржником у зобов'язанні з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, є держава в особі Кабінету Міністрів України (а.с.187 на звороті - 192 т.1).
Відсутність відшкодування Департаментом соціальної політики Житомирської міської ради понесених витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовними вимогами про стягнення 192 873,31грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.09.2024 по 31.12.2024. Також, з метою відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, позивачем нараховано інфляційні втрати з листопада 2024 по квітень 2025 в сумі 10 193,43грн та три проценти річних за період з 26.10.2024 по 30.05.2025 в сумі 2 726,86 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Законами України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 №203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв'язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).
Згідно з ч.6 ст.48 БК України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Реєстр осіб, які мають право на пільги" запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Зобов'язано Міністерство соціальної політики забезпечити внесення до Реєстру інформації про: осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", Основ законодавства України про охорону здоров'я і пенсіонерів за віком.
Відповідно до абз.1, 3, 7-8 п.1 Положення №117 реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних і надання реєстрової інформації про фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до законів України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості (далі - пільговики). Реєстр є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру як складової частини Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - Єдина система). Держателем Реєстру є Мінсоцполітики. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчі органи з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та у випадках, передбачених цим Положенням, органи Пенсійного фонду України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) забезпечують у межах повноважень формування реєстрових даних Реєстру та здійснюють інші повноваження створювачів із урахуванням вимог, передбачених Законом України “Про публічні електронні реєстри» та цим Положенням. Реєстр ведеться із використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
Пунктом 2 Положення №117 закріплений перелік інформації, яка носиться до Реєстру, зокрема, відомості, за якими можна ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи.
Відповідно до абз.1 п.4 Реєстру, Органи Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій...
Положенням №117 передбачено обмін інформацією, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, здійснюється Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом, в т.ч. його структурними підрозділами та центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування через систему безперервної електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів (п.4, 5).
Крім того, на запити АТ "Укртелеком" Міністерство соціальної політики та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 та №2600-07-03-5/7009 від 03.04.2024 повідомили, що органи соціального захисту населення мають доступ до інформації, що міститься в реєстрі осіб, які мають право на пільги та можливість верифікувати дані про пільговиків для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг у формі набору даних, що раніше були у формі №1-пільга та що володільцем і розпорядником Реєстру є Міністерство соціальної політики України (а.с.78-79, 79 на звороті т.1).
Суд також враховує, що відповідно до п.1.10. Положення про Департамент соціальної політики Житомирської міської ради, затвердженого рішенням міської ради 21.12.2023 N974 (надалі - Положення (а.с.10-29, т.1) у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, постановами Верховної ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України та Міністерства у справах ветеранів України, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.
Відповідно до п.1.2 та 1.6. Положення, Департамент є підзвітним та підконтрольним міській раді, підпорядковується виконавчому комітету міської ради, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та міському голові; Департамент є головним розпорядником бюджетних коштів, а також інших коштів, спрямованих з державного та місцевих бюджетів на соціальний захист населення.
Основними завданнями Департаменту відповідно до підпунктів 1, 3, 5, 12 пункту 2.1. розділу 2 Положення є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей, дітей, внутрішньо переміщених осіб; призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством; розроблення та організація виконання комплексних програм і заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення; забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, державними органами та іншими установами та організаціями щодо надання соціальної підтримки населенню тощо.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 3.1. Положення, Департамент відповідно до делегованих повноважень: організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики, Мінветеранів з питань соціальної політики та забезпечує контроль за їх реалізацією; розробляє проєкт Комплексної міської програми соціального захисту населення, бере участь у підготовці пропозицій до проєктів програм соціально-економічного розвитку міста; вносить пропозиції щодо відповідного місцевого бюджету; забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів.
Відповідно до підпунктів 1, 4, пункту 4.1. Положення, Департамент має право: отримувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, їхніх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання делегованих повноважень; користуватись в установленому порядку інформаційними базами органів виконавчої влади, системами зв'язку та комунікації, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
Також суд враховує, що рішенням Житомирської міської ради від 13.01.2021 №7 затверджено Порядок відшкодування витрат на надання пільг за послуги зв'язку окремим категоріям громадян Житомирської об'єднаної територіальної громади (далі - Порядок (а.с.30-32 т.1), який визначає механізм відшкодування витрат оператору телекомунікацій з місцевого бюджету за надані пільги з послуг зв'язку окремим категоріям громадян, які зареєстровані на території Житомирської міської об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до п.2 розділу І Порядку, головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення зазначених заходів є Департамент соціальної політики Житомирської міської ради.
Умовами п. 3 розділу ІІІ Порядку визначено, що для проведення відшкодування пільг з послуг зв'язку Надавач послуг надає Управлінням:
- до 5 числа місяця, що настає за звітним, складає акти звірки розрахунків (форма акту є додатком до даного Порядку) сум заборгованості по наданим послугам зв'язку станом на 1 число місяця, що передує звітному, та передає Управлінням для проведення в подальшому відшкодування;
- до 10 числа місяця, що настає за звітним, на електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих громадянам пільгової категорії у минулому місяці за формою, що є додатком до даного Порядку;
- до 20 числа місяця, що настає за звітним, відомості про фактично надані послуги на паперових носіях.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку передбачено обов'язок Управління вести облік пільгових категорій громадян відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, що мають право на пільги" (зі змінами та доповненнями); звіряти інформацію, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, з інформацією, яка надходить від надавача послуг; здійснювати перевірку надання пільг громадянам з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї"; забезпечувати проведення розрахунків з Надавачем послуг після отримання фінансування від Департаменту. У разі виявлення розбіжностей, складати протокол розбіжностей, форма кого є додатком до даного Порядку. Після підписання актів звіряння розрахунків з Надавачем послуг, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію фінансових зобов'язань в органах Державної казначейської служби України в межах бюджетних призначень, передбачених на відповідний рік.
Крім того, рішенням Житомирської міської ради від 20.08.2024 №1151 внесено зміни та доповнення до Комплексної Програми соціального захисту населення Житомирської міської територіальної громади на 2021-2025 роки (надалі Програма (а.с.33-77 т.1). Відповідно до п. 6 розділу 1 Програми відповідальним виконавцем Програми є Департамент соціальної політики Житомирської міської ради. Згідно з п.4.3.1. додатку 1 до Програми, забезпечення надання пільг окремим категоріям громадян - мешканцям Житомирської міської територіальної громади з послуг зв'язку, наданих АТ "Укртелеком" Житомирська філія протягом 2021-2025 років, здійснюється Департаментом соціальної політики Житомирської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.
Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено.
Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Суд встановив, що з 01.09.2024 по 31.12.2024 позивач надав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території м. Житомир, та які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.
На підтвердження наданих послуг позивач подав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період вересень - грудень 2024 року, у яких вказано поіменний список пільговиків (а.с.92-149, т.1).
За вказаного, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Відповідно до п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
З огляду на зазначене, саме відповідач є органом, до компетенції якого належить питання соціального захисту населення на території Житомирської міської територіальної громади. Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, суд не встановив.
Враховуючи приписи п.1, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов'язок по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв'язку, наданих у спірному періоді. При цьому суд враховує, що саме структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації, а також мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги.
Згідно з ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3, 4 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
За змістом положень ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на зазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Отже, надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов'язком позивача.
Суд у даному випадку також враховує, що ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17).
Нормами ч.2 ст.617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). Зокрема, у п.3.2 рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно з практикою ЄСПЛ, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України").
У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Департамент соціальної політики Житомирської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати такі витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.
Суд встановив, що доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в період з 01.09.2024 по 31.12.2024 в розмірі 192 873,31грн знайшли своє підтвердження та під час розгляду справи відповідачем не спростовані.
Щодо позовних вимог про стягнення 10 193,43грн інфляційних втрат та 2 726,86грн 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування трьох процентів річних та інфляційних на суму боргу є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10 193,43грн інфляційних втрат та 2 726,86грн 3% річних, які нараховані за період з 26.10.2024 по 30.05.2025 на суму 51 749,99грн, за період з 26.11.2024 по 30.05.2025 на суму 48 940,83грн, за період з 27.12.2024 по 30.05.2025 на суму 48 419,28грн, за період з 29.01.2025 по 30.05.2025 на суму 43 763,21грн.
Відповідач не надав суду контррозрахунок .
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок (а.с. 9 т.1) та дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 10 193,43грн інфляційних втрат та 2 726,86грн 3% річних підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ч.1 ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Однак, відповідач не надав належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України , доводів позивача не спростував.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2, ідентифікаціний код 20429768)
на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766)
- 192 873,31грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;
- 2 726,86грн 3% річних;
- 10 193,43грн інфляційних;
- 2 469,52грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.08.25
Суддя Шніт А.В.
Направити:
1 - позивачу в електронний кабінет
2 - представнику позивача - адвокату Чорноморець Я.А. в електронний кабінет
3 - відповідачу в електронний кабінет