вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
06.08.2025м. ДніпроСправа № 904/4265/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива ПРО", м. Дніпро
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива ПРО" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива ПРО", а саме: автозаправна станція загальною площею 109,5 кв. м, що складається з: операторна літ. Г1-1, загальною площею - 109,5 м; ґанки літ. г2, літ. г3, навіс літ. В; споруди: № 1-резервуарний парк, № 2-6- паливо-роздавальні колонки, № 7 - резервуар, № 8 - інформаційне табло, № 9 - огорожа, І, -замощення, що розташована за адресою: м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд. 17А, (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 245975512101) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива ПРО", в межах суми стягнення в розмірі 986 670,19 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
В обґрунтування вказаної заяви представник Дніпровської міської ради, з посиланням, зокрема, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22, зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У якості доказу сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову заявником надано до суду платіжну інструкцію № 1627 від 24.07.2025.
Разом з цим, канцелярією суду було видано довідку № 195/25 від 04.08.2025 про те, що платіжна інструкція № 1627 від 24.07.2025 була використана в інших справах, зокрема: Вх.№зз-85/25, Заява надійшла 28.07.2025, № справи 904/4128/25, Суддя Дичко Володимир Олександрович.
Відповідно до даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 у справі № 904/4128/25 повернуто заяву Дніпровської міської ради від 25.07.2025 № 7/11-1701 (вх. № зз-85/25 від 28.07.2025) про забезпечення позову.
Разом з цим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Незвернення заявника станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/4128/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжної інструкції № 1627 від 24.07.2025 як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/4265/25, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/4128/25.
При цьому, під час розгляду такої заяви у справі № 904/4128/25, у суду не буде правових підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору. Оскільки механізм повторного використання платіжних доручень при повторному зверненні до суду з позовом (після повернення позовної заяви) відсутній. Норма пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" є формальною та визначає тільки одну умову для повернення судом стороні судового збору - факт повернення судом заяви або скарги.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції № 1627 від 24.07.2025 як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/4265/25 з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення Дніпровській міській раді з державного бюджету України грошових коштів у загальному розмірі 1 514 грн.
Разом з цим, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у державному бюджеті України грошових коштів у загальному розмірі 1 514 грн. за подання цієї заяви, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
В постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23 викладено правову позицію про те, що обов'язок позивача сплатити судовий збір окремим платіжним документом за звернення до суду із новим позовом не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
А отже, платіжна інструкція № 1627 від 24.07.2025 не є належним та допустимим доказом оплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову у справі №904/4265/25.
Згідно з ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву № 7/11-1776 від 04.08.2025 про забезпечення позову - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.08.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток (на адресу позивача): заява № 7/11-1776 від 04.08.2025 про забезпечення позову з додатками на 52 арк.
Суддя М.О. Ніколенко