07.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2032/16 (904/7/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 року у справі №904/2032/16 (904/7/25) (суддя Соловйова А.Є.)
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Затишне
про стягнення заборгованості в сумі 126 576,92 грн,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 в сумі 126 576,92 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 року у цій справі позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" на користь Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 126 447,90 грн - заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за січень-грудень 2024 року, 2 419,93 грн - судового збору; в задоволені позовних вимог про стягнення 129,02 грн - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не виконав вимоги пунктів 6.4., 6.5. Інструкції № 21-1 щодо формування та надсилання розрахунків.
Ті розрахунки, які позивач подав із позовною заявою разом із супроводжувальними листами, адресованими відповідачу, та доказами їх надсилання, є помісячними. Але відповідач не отримував від позивача розрахунку розміру сум до відшкодування за формою (згідно із додатком 6 Інструкції № 21-1) на поточний (2024) рік - ані у встановлений строк, ані пізніше.
При цьому, найперший помісячний розрахунок, доданий позивачем до позовної заяви: датований 18 січня (розрахунок № 2919/Р) та 20 січня (супровідний лист 0400-010606-8/13788) 2024 року, направлений на адресу відповідача лише 22.01.2024 року.
На переконання скаржника, зазначене свідчить про те, що спірного обов'язку у відповідача не виникало, висновок суду першої інстанції про його наявність є недостатньо обґрунтованим та не ґрунтується на дійсно встановлених у справі обставинах, не відповідає таким обставинам.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.03.2025 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 року у справі №904/2032/16 (904/7/25) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпро звернулось з позовними вимогами про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" суми заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за січень - грудень 2024 року у розмірі 126 576, 92 грн.
Позивачем до матеріалів справи надано розрахунки, які надсилалися на адресу відповідача, та згідно яких останній мав відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій своїм співробітникам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Несплата відповідачем заявленої до стягнення суми і стала причиною виникнення спору.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії за списком № 2 за січень - грудень 2024, а саме - суми у розмірі 126 447, 90 грн.
Колегія погоджується з висновком господарського суду з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
Відповідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом другим розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції Закону №2148), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені в якості об'єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
В розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз. 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року).
Таким чином, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991, до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», після набрання ним чинності призначаються відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.
Проте, як в одному, так і в іншому випадку, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції Закону №2148), визначені в якості об'єкта оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).
При цьому, імперативною нормою пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку), вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Відповідно до п. 6.1. Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
В матеріалах справи наявні розрахунки по кожній особі - працівнику відповідача, якій було призначено пенсію на пільгових умовах.
Зазначені розрахунки надсилалися на адресу відповідача, про що додано поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які підтверджують отримання представниками відповідача вказаних розрахунків.
Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи міститься лист вих.№0400-010606/8-28837 від 12.02.2024 року, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого:
- з січня 2024 року від 17.01.2024 №2077/Р, сума місячних відшкодувань - 1 567,38 грн та сума плати підприємства за попередній рік 8 443,63 грн;
- з лютого 2024 року від 06.02.2024 №4502/Р, сума місячних відшкодувань - 8 825,07 грн.
Так, в поданому повідомлені позивачем зазначено, що враховуючи корегування за 2023 рік у сумі 108,82 грн, загальна місячна сума до відшкодування по Списку №2 за лютий 2024 року складає 10 521,47 грн.
В той же час, суд не прийняв зазначене корегування за 2023 рік у сумі 108,82 грн, оскільки позивачем не надано доказів здійснення такого корегування та збільшення суми за лютий на відповідну суму.
Крім того, суд, здійснивши розрахунок місячної суми до відшкодування по Списку №2 за лютий 2024 року, встановив, що навіть якщо порахувати усі суми, вказані в розрахунку позивача за лютий 2024 року, а саме: 1 567,38 + 8 825,07 + 108,82 то загальний розмір становить 10 501,27 грн, що на 20,20 грн менше, ніж вказано позивачем.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії за списком № 2 за січень - грудень 2024 року у розмірі 126 447, 90 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надані розрахунки сум заборгованості не за формами, встановленими інструкцією, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки в наданих позивачем розрахунках зазначено інформацію, передбачену Додатками №6, 7 Інструкції та вказано інформацію по кожній особі щодо дати призначення пенсії, пенсійного віку, дати призначення пенсії, стажу роботи на підприємстві, витрати на доставку пенсій за попередні періоди та іншу інформацію, передбачену вказаними додатками.
При цьому, апелянтом не доведено та не надано будь-яких доказів, що особам, які працювали на Державному підприємстві "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України", зазначеним в поданих розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пільгові пенсії повинні бути відшкодовані будь-яким іншим шляхом, ніж визначено позивачем.
Посилання скаржника на невчасне направлення позивачем розрахунків не спростовують обов'язку відповідача здійснити оплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно достатті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції та не доведено порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ним ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 ГПК України).
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 року у справі №904/2032/16 (904/7/25) залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г. Іванов