23.07.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1352/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
представники сторін:
від позивача: Серьогіна С.В. (в залі суду) - адвокат
від відповідача: не з'явися
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Мартиненко Д.Ю. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 (повний текст рішення складено 01.11.2024, суддя Боєва О.С.) у справі № 908/1352/24
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТОДАС", м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна аудиторська служба України, м. Київ
про стягнення суми 587 222,04 грн.,
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТОДАС" суми 587222,04 грн.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено завищення відповідачем вартості капітального ремонту колісних пар за договором від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ, що підтверджується матеріалами перевірки Державної аудиторської служби України, внаслідок чого позивачем понесені збитки у розмірі 587222,04 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024, у даній справі, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що суд не може розцінювати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 29.01.2024 № 05-21/6 як належний та допустимий доказ факту завдання відповідачем позивачу збитків за договором № ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021 на суму 587222,04 грн, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість робіт.
При цьому кошти, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача, отримані останнім як плата за виконані роботи (надані послуги) за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яке спричинило матеріальні збитки позивачу у розмірі 587222,04 грн, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 587222,04 грн збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, з використанням системи "Електронний суд", Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 у справі № 908/1352/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»; витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.
Позивач (Скаржник) вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 ц справі № 908/1352/24 є необґрунтованим та таким, що винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, в частині не встановлення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення фактичних обставин, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, не дослідження та безпідставного не прийняття до уваги судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення доказів, наданих Позивачем на підтвердження його позиції та не врахуванням розбіжностей між доказами, наданими Відповідачем та його твердженнями на підтвердження його позиції. Окрім цього, Позивач вважає безпідставним не задоволення судом першої інстанції клопотання Відповідача про призначення судової експертизи.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права не взяв до уваги доводи Позивача щодо обов'язковості для нього, як для підприємства 100 відсотків акцій якого закріплено в державній власності, висновків та вказівок Держаудитслужби та не прийняв як належний доказ висновки Державної аудиторської служби України, викладені у вимозі Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 21.03.2024 № 000500-14/3832-2024.
Апелянт вказує, що, зокрема, судом не враховано, що здійснення перевірок і контроль за використанням державних коштів входить до повноважень Держаудитслужби і позивач, як підприємство державної форми власності повинен реагувати на виявлені порушення.
Позивач наголошує, що окрім цього, суд першої інстанції безпідставно не врахував положень довідки зустрічної звірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ремонтна компанія «КВІК» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку акціонерного товариства «Українська залізниця» та його відокремлених підрозділів від 22.12.2023 № 040807-22/4.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що довідка зустрічної звірки № 040807-22/4 від 22.12.2023 була підписана з боку ТОВ «РЕМТОДАС» без заперечень, що свідчить про погодження із викладеними у ній фактами та відсутність інших підтверджуючих документів на підтвердження формування вартості капітального ремонту моторних колісних пар за договором від 19.11.2021 № ПР/ П-21657/НЮ, окрім документів по взаємовідносинам з АТ «Івано-Франківский локомотиворемонтний завод», залученим для виконання названого договору.
Апелянт зауважує, що судом першої інстанції проігноровано факт визнання Відповідачем висновків довідки зустрічної перевірки.
Позивач зазначає, що при цьому, під час розгляду справи № 908/1352/24 Відповідачем долучено до матеріалів справи інші документи, які з невідомих Позивачу підстав не надавались під час проведення зустрічної звірки та які, за твердженням Відповідача, підтверджують формування вартості послуги з ремонту колісних пар за договором від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ.
Зокрема, Відповідачем надано:
Договір з ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «Експрес» на виконання робіт з ремонту колісних пар ДГКУ зі зміною елементів при необхідності вартістю 108 000,00 грн за ремонт однієї одиниці редукторної колісної пари дрезини та 60 000,00 грн за опосвідчення однієї одиниці редукторної колісної пари дрезини ДГКу, 90 000,00 грн за опосвідчення однієї одиниці редукторної колісної пари дрезини ДГКу зі збільшеним об'ємом робіт, однак, документів на підтвердження виконання даного договору до матеріалів справи не надано.
Акт приймання-передачі наданих послуг на ремонт колісних пар (2 одиниці) № 16/02 від 18.02.2022 із АТ «Івано-франківський локомотиворемонтний завод» на суму 144 000,00 грн,, № 05/05 від 09.05.2022 (2 одиниці) на суму 144 000,00 грн,, № 07/05 від 09.05.2022 ( 2 одиниці) на суму 144 000,00 грн,, № 05/06 від 05.06.2022 ( 2 одиниці) на суму 144 000,00 грн.
Акт наданих транспортно-експедиційних послуг № 282 від 16.12.2021 на суму 28 000,00 грн.
Договір надання послуг з ТОВ «АСЕНСІС БІЛД» від 01.12.2021 № 20211201.1 на ремонт та відновлення геометричних розмірів деталей, механічної обробки деталей, на суму 4 000 000,00 грн, специфікації по виконанню робіт по 6 редукторам на суми 182 600,00 грн, 212 600,00 грн, 141 500,00 грн, 220 900,00 грн та відновлення 2 вісей на суму 60 000,00 грн. рахунки на оплату та акти виконаних робіт.
Рахунок на оплату від 08.12.2021 № 8/12-001 на придбання у ТОВ МЕРКОНТРОЛ» коліс, шестерні, кільців, підшипників, шпонків на суму 471 817,00 грн, рахунок на придбання колеса суцільного від 20.12.2021 № 20/12-003 на суму 632 000,00 грн, рахунок на оплату від 12.04.2022 № 12/04-001 на придбання шестерні, підшипників, гайки, колеса суцільного на суму 1 277 896,00 грн, рахунок на придбання шестерні, колеса зубчастого, шарикапідшипника від 20.12.2021 № 20/12-002 на суму 453 595,00 грн та видаткові накладні.
Рахунок на оплату від 10.12.2021 № 1210.5 на придбання у ТОВ «Машинобудівний завод «КВІК» підшипника на суму 8 064,00 грн, рахунок на придбання підшипників від 29.12.2021 № 1229.3 на суму 37 440,00 грн,19.01.2022 № 0119.1 на придбання підшипників на суму 31 512,00 грн та видаткові накладні.
Загальна сума наданих документів, із урахуванням передбаченої кількості ремонту колісних пар договором №ПР/П-21657/НЮ 10 шт, складає 6 913 924,00 грн.
Скаржник вказує, що однак, договір №ПР/П-21657/НЮ укладений на суму 5 524 585, 20 грн з ПДВ, що свідчить про неналежне дослідження судом першої інстанції наданих документів.
Апелянт відмічає, що при цьому, зазначені документи судом не досліджувались взагалі, а у матеріалах справи відсутні будь-які калькуляції, які б спростовували висновки Держаудитслужби щодо безпідставного завищення Відповідачем сум, включених до первинних документів, на підставі яких Позивачем проводилась оплата за укладеним договором.
При цьому, як вважає позивач, суд першої інстанції, припускаючись формалізму, визначив, що оскільки Позивачем та Відповідачем підписані первинні документи без зауважень, то виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Роблячи такі висновки, суд першої інстанції жодним чином не врахував того факту, що Позивач, на відміну від Держаудитслужби, жодним чином не має таких повноважень, які б надавали йому право на проведення перевірки первинних документів його контрагентів, оскільки це буде прямим втручанням в їх господарську діяльність.
На думку скаржника, саме з цих підстав судом мали б були бути оцінені ті первинні документи, які надані Відповідачем до суду, враховуючи висновки Держаудитслужби про завищення Відповідачем сум, які включені в первинні документи, складені на виконання договору та надані Позивачу на підписання.
Позивач зазначає, що в свою чергу, Верховний Суд, виносячи постанову від 06.072022 у справі № 914/1979/18, визначив, що при врахуванні листа-вимоги Держаудитслужби як доказу у цій справі не є визначальним той факт, що лист-вимога стосується порушення законодавства іншими особами, які не є учасниками цієї справи, оскільки, як встановив суд апеляційної інстанції, зазначений документ містить відомості про обставини, що мають значення для вирішення цієї справи (п. 120 Постанови). Таким чином, Верховний Суд визначив, що вимога Держаудитслужби є одним із доказів, на який суди мають зважати при винесенні рішень та який може містити у собі відповідні відомості про певні обставини, однак, суд першої інстанції навпаки зробив висновок, що суд не може розцінювати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 29.01.2024 № 05-21/6 як належний та допустимий доказ факту завдання відповідачем збитків за договором на послуги з ремонту лінійного обладнання МВРС від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ на загальну суму 3 226 638,59 грн, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг, вартість послуг.
Апелянт наголошує, що надані ж Відповідачем докази містять в собі ряд протиріч, які мали б бути досліджені судом першої інстанції, як то загальна сума за договором на послуги з ремонту колісних пар від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ складає разом з ПДВ - 5 524 585, 20 грн. Однак, загальна сума по наданим Відповідачем до суду документам на підтвердження залучення субпідрядників, придбанню матеріалів та їх поставці складає 6 913 924,00 грн., що значно більше суми по укладеному із Позивачем договору.
Скаржник вказує, що окрім цього, договір між Позивачем та Відповідачем укладено 19.11.2021, в той час як до матеріалів справи додано Відповідачем документи на підтвердження надання послуг підряду - договір від 14.06.2021 № 079/2021 з ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «Експрес». Однак, враховуючи, що договір укладено за результатами тендерної закупівлі Відповідач не міг бути впевнений в укладанні договору із Позивачем.
На думку позивача, зазначене спростовує висновки суду першої інстанції про безумовність застосування підписаних сторонами актів виконаних робіт як незаперечних документів та відсутності підстав для стягнення з Відповідача у справі № 908/1352/24 (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів через завищену вартість виконаних робіт за договором від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ.
Апелянт зауважує, що при цьому, судом першої інстанції не враховано, що Позивач виконав всі умови договору, оплатив послуги, а Відповідач недобросовісно виконав договірні зобов'язання, умисно вніс до первинних документів на надання послуг з ремонту колісних пар неправдиві (завищені) дані, що свідчить про наявність в діях Відповідача усіх чотирьох загальних умов відповідальності для настання цивільної відповідальності та стягнення збитків.
Крім того, скаржник звертає увагу, що у підготовчому засіданні 13.09.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі № 908/1352/24, що відображено в ухвалі суду від 13.09.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024, у даній справі, визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1352/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1352/24.
09.12.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.05.2025 об 11:00 год.
14.05.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2025 року о 12-20 год.
16.07.2025 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна аудиторська служба України, з використанням системи "Електронний суд", звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням, в якому просить: долучити до матеріалів судової справи № 908/1352/24 заперечення Держаудитслужби на клопотання про призначення експертизи. Врахувати заперечення Держаудитслужби на клопотання про призначення експертизи № 908/1352/24. Відмовити у клопотанні Відповідача про призначення експертизи у справі № 908/1352/24.
Зокрема зазначає, що ТОВ «РЕМТОДАС», заявляючи клопотання про призначення судової економічної експертизи, не надав жодних доказів неможливості розгляду зазначеної справи без проведення зазначеної експертизи, а отже, третя особа вважає, що немає перешкод для встановлення фактичних обставин у розгляді цієї справи без проведення експертизи.
Третя особа у письмових поясненнях просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. У своїх поясненнях посилається на висновки зроблені під час перевірок фінансово-господарської діяльності АТ "Укрзалізниця" та зустрічної перевірки відповідача.
Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТОДАС" не надано. Згідно частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
23.07.2025 секретарем судового засідання Солодовою І.М. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником відповідача/адвокатом Хілько А.С. В призначений час представник відповідача не вийшов на зв'язок для участі в судовому засіданні в режимі відоеконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеконфенцзв'язку ЄСІТС. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.
У судовому засіданні 23.07.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі начальника структурного підрозділу «Верхівцевська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНА КОМПАНІЯ «КВІК» (на сьогодні у зв'язку зі зміною найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТОДАС») (виконавець, відповідач у справі) 19.11.2021 за результатами процедури закупівлі відкритих торгів №ЦБДUA UA-2021-09-01-001890-с уклали договір №ПР/П-21657/НЮ (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами, надати послуги з ремонту колісних пар, згідно з обсягом послуг з ремонту колісних пар (Додаток №1) та переліком послуг з ремонту колісних пар (Додаток №2), а замовник прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість послуг по цьому договору визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з ремонту колісних пар (з розшифруванням матеріальних витрат на оплату праці), яка є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1, Додаток №3), та складає: 5 524 585,20 грн у тому числі ПДВ 920 764,20 грн.
Пунктом 4.7 Договору встановлено, що Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та надання послуг, підписуються особами, що визначені у п. 4.6.
Про передачу колісної пари в ремонт, уповноваженими представниками сторін підписується Акт приймання-передачі в ремонт (п. 4.9 Договору).
Надання послуг з ремонту та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін з наданням фактичних калькуляцій з розшифровкою по статтям витрат на надання послуг з ремонту колісних пар (п. 4.16 Договору).
Пунктами 4.17, 4.18 Договору встановлено, що колісні пари, не придатні до ремонту, виконавець відвантажує замовнику разом з відремонтованими колісними парами зі складанням Акту списання. Зворотні матеріали повертаються замовнику після надання послуг відповідно дефектній відомості, яка підписується уповноваженими представниками сторін, про що складається «Акт приймання-передачі зворотніх матеріалів» (Додаток №4).
Відповідно до п. 13.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року.
Як свідчать матеріали справи та зазначено позивачем, за результатами виконаних робіт в рамках даного Договору сторонами були складені та підписані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №18 від 18.02.2022 на суму 1 275 788,40 грн, №19 від 18.05.2022 на суму 907 285,34 грн, №20 від 18.05.2022 на суму 976 093,82 грн, №48 від 21.07.2022 на суму 999 040,80 грн.
Складові зазначених сум визначені у відповідних фактичних калькуляціях ціни послуг з ремонту колісної пари з заміною суцільнокатних колес, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідачем на оплату виконаних робіт за Договором від 19.11.2021 №ПР/П-21657/НЮ виставлені наступні рахунки: №20 від 18.02.2022 на суму 1275788,40грн, №23 від 18.05.2022 на суму 907 285,34 грн, №24 від 18.05.2022 на суму 976 093,82 грн, №54 від 21.07.2022 на суму 999 040,80 грн.
Зазначені рахунки оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №218792 від 28.10.2022 на суму 318 947,10 грн, №271891 від 21.11.2022 на суму 318 947,10 грн, №327727 від 15.12.2022 на суму 318 947,10 грн, №350741 від 27.12.2022 на суму 318 947,10 грн, №204626 від 24.10.2022 на суму 907 285,34 грн, №204611 від 24.10.2022 на суму 976 093,82 грн, №204608 від 24.10.2022 на суму 999 040,80 грн.
Відповідно до п. 8.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2024 року, Державною аудиторською службою України було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» та його відокремлених підрозділів за період з 01.07.2020 по 30.06.2023, в тому числі, проведено, ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
За результатами ревізії складено Акт ревізії № 05-21/6 від 29.01.2024, Довідку від 01.02.2024 № 040406-21/02 (далі - Довідка) та надіслано Акціонерному товариству «Українська залізниця» вимогу від 21.03.2024 № 000500-14/3832-2024 (далі - Вимога) згідно якої визначено, що на порушення ч. 1 ст. 629, ч. 3 ст. 843 ЦК України, умов договорів, ТОВ «Ремонтна Компанія «КВІК» завищено вартість виконаних робіт з капітального ремонту колісних пар на загальну суму 6 386 910,32 грн, що призвело до втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів регіональною філією «Придніпровська залізниця» на суму 6 098 152,50 грн (п. 36).
Враховуючи зазначені висновки Державна аудиторська служба України вимагає від АТ «Укрзалізниця» забезпечити відшкодування ТОВ «Ремонтна Компанія «КВІК» на користь регіональної філії «Придніпровська залізниця» втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів через завищену вартість виконаних робіт на суму 6 098 152,50 грн, зокрема відповідно до норм статей 216-229 ГК України, статей 22, 610-625 ЦК України.
До зазначеної суми увійшла сума 587 222,04 грн, заявлена позивачем до стягнення у даній справі № 908/1352/24, та яка відображена у розрахунку завищення ТОВ «РК «КВІК» вартості капітального ремонту колісних пар за договором від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ (додаток 48 до Довідки) (т. 2, а.с. 28).
Зокрема, згідно Довідки Держаудитслужби встановлено наступне.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено зустрічну звірку в ТОВ «РК «КВІК» (код ЄДРПОУ 42792107, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8-А) з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку АТ «Українська залізниця» та його відокремлених структурних підрозділів.
Під час зустрічної звірки встановлено, що в період з 01.07.2020 по 30.06.2023 ТОВ «РК «КВІК» мало взаємовідносини з РФ «Придніпровська залізниця» на підставі 8 договорів, в тому числі по 7 договорах на ремонт колісних пар ДГКу і АДМ, моторних колісних пар ЕР-1,2, ЕПЛ2Т і ЕР-2 та причіпних колісних пар ЕПЛ2Т на загальну суму 55 425 366,00 грн та по 1 договору на модернізацію колійної машини УНО-80 на суму 2 497 860,00 гривень.
Згідно з наданими під час зустрічної звірки первинними документами та оборотно-сальдовими відомостями, ТОВ «РК «КВІК» надано послуг з ремонту обладнання та поставлено запчастин для РФ «Придніпровська залізниця» на загальну суму 41 298 323,44 грн, розрахунки між ТОВ «РК «КВІК» та РФ «Придніпровська залізниця» проведено на суму 37 572 899,44 гривень.
Під час проведення зустрічної звірки ТОВ «РК «КВІК» відмовлено в наданні документів, що підтверджують залучення до виконання робіт інших суб'єктів господарювання та наявність у товариства матеріальних цінностей, що використовувались для виконання робіт.
Ревізією встановлено, умовами укладених договорів з ТОВ «РК «КВІК» передбачено, що фактична вартість послуг з ремонту буде корегуватися в залежності від ступеня зносу, тобто по факту наданих послуг згідно рахунків, виконаних калькуляцій та двосторонніх актів, пред'явлених до сплати замовнику, в межах суми договору. Виконавча калькуляція з розшифровкою по статтям витрат додається до рахунку.
Шляхом співставлення наданих під час ревізії первинних документів РФ «Придніпровська залізниця», а саме: актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), рахунків та фактичних калькуляцій ціни з даними фактичних витрат на виробництво ТОВ «РК «КВІК» послуг в розрізі договорів, що підтверджені під час проведення зустрічної звірки, з урахуванням сум адміністративних витрат та рентабельності, встановлено завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту колісних пар за договором від 19.11.2021 №ПР/П-21657/НЮ, що є порушенням ч. 1 ст. 629, ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, п. 3.1 договору від 19.11.2021 №ПР/П-21657/НЮ.
Як зазначив позивач, внаслідок завищення відповідачем вартості капітального ремонту колісних пар за договором від 19.11.2021 № ПР/П-21657/НЮ, яку оплачено позивачем, що підтверджується матеріалами перевірки Державної аудиторської служби України, позивачу завдані збитки у розмірі 587 222,04 грн, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача у даній справі № 908/1352/24.
За приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).
За положеннями частин 1-4 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень частин 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України слідує, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності з вимогами пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
За змістом статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Отже, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов'язане з обмеженням його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке проявилося у здійснених ним витратах, в утраті або пошкодженні його майна або у втраті доходів, які він повинен був отримати.
При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов'язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов'язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Позивач стверджує, що вартість здійсненого відповідачем за договором №ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021 капітального ремонту колісних пар була ним завищена на суму 587 222,04 грн, що підтверджується матеріалами перевірки Держаудитслужби, зокрема довідкою Східного офісу Держаудитслужби від 01.02.2024 № 040406-21/02 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.07.2020 по 30.06.2023.
При цьому, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до умов договору №ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021 виконав визначені цим договором роботи з ремонту колісних пар, а позивач роботи прийняв.
Вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін та відображена в договорі.
Наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: №18 від 18.02.2022 на суму 1 275 788,40 грн, №19 від 18.05.2022 на суму 907 285,34 грн, №20 від 18.05.2022 на суму 976 093,82 грн, №48 від 21.07.2022 на суму 999 040,80 грн, підтверджується виконання відповідачем та прийняття позивачем робіт на підставі договору №ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021, вартість яких була повністю сплачена позивачем, що підтверджується відповідними копіями платіжних інструкцій, що містяться в матеріалах справи.
Матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами договору № ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021 або зміни його умов в частині ціни тощо.
Вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані сторонами без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт.
Перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до акту (в даному випадку до вказаних вище актів здачі-приймання робіт), покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
Отже, враховуючи приписи зазначених вище норм права, а також те, що замовник оглянув та прийняв за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №18 від 18.02.2022 на загальну суму 1 275 788,40 грн, №19 від 18.05.2022 на суму 907 285,34 грн, №20 від 18.05.2022 на суму 976 093,82 грн, №48 від 21.07.2022 на суму 999 040,80 грн виконані відповідачем роботи, які (акти) підписані без будь-яких зауважень і застережень, позивач погодився з їх прийняттям та вартістю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і, в разі виявлення порушень законодавства, має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Вимога органу державного фінансового контролю чи акт перевірки можуть бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак це не позбавляє особу, що звернулась до суду, процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 по справі № 917/1064/17 зауважив, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт (п. 57, п. 58, п. 59 постанови).
Отже, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися. Відповідно, висновки ревізії не можуть змінювати й правовідносин сторін щодо ціни договору і встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 910/7984/16.
У даному випадку ані позивачем, ані Східним офісом Держаудитслужби у судовому порядку не порушувалося питання про визнання недійсним договору (повністю або в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні вартості робіт у договорі, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності договору №ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021.
Сам по собі акт № 05-21/6 від 29.01.2024, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Крім того, акт Держаудитслужби не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Виявлені контролюючим органом порушення без первинних документів не можуть підтверджувати того факту, що відповідачем було неправомірно завищено ціну товару.
Таким чином, є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що суд не може розцінювати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 29.01.2024 № 05-21/6 як належний та допустимий доказ факту завдання відповідачем позивачу збитків за договором № ПР/П-21657/НЮ від 19.11.2021 на суму 587222,04 грн, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість робіт.
При цьому кошти, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача, отримані останнім як плата за виконані роботи (надані послуги) за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави.
Обов'язок доведення наявності збитків та їх причинного зв'язку з протиправною поведінкою покладається на позивача. Це означає, що позивач повинен надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують, що йому було завдано збитків та що ці збитки є результатом протиправних дій відповідача.
Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначав, що під час проведення зустрічної перевірки всі первинні документи відповідача щодо придбання товарів та послуг для виконання робіт з ремонту та інші виробничі витрати відповідача не досліджувалися, що призвело до хибних висновків щодо завищення вартості робіт. Подав докази на підтвердження собівартості виконаних ним робіт за договором.
Позивачем не надано спростування таких доводів. Інших доказів, окрім висновків перевірки Держаудитслужби позивачем не надано.
Отже, встановлено недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності протиправної поведінки відповідача (щодо завищення ціни договору), причинно-наслідкового зв'язку між порушенням виконавцем зобов'язань за договором і завданими замовнику збитками, вини відповідача та розміру завданих збитків.
Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій та враховуючи не доведення позивачем наявності складу господарського правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 587222,04 грн збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у підготовчому засіданні 13.09.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі № 908/1352/24, що відображено в ухвалі суду від 13.09.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Під час судового засідання, яке відбулося 14.05.2025, Відповідачем усно заявлено повторно клопотання про призначення експертизи у справі № 908/1352/24, зокрема на вирішення експертизи Відповідач просить поставити такі питання: Чи підтверджується документально розрахунок завищення ТОВ «РК «КВІК» вартості капітального ремонту колісних пар за Договором від 19.11.2021 №ПР/П-21657/НЮ та проведення експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» судовому експерту Давидовій Ользі Василівні.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, за результатами розгляду клопотання Господарським судом Запорізької області було відмовлено у клопотанні про призначення експертизи у справі № 908/1352/24, що відображено в ухвалі суду від 13.09.2024.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не доведено сукупності умов, визначених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких судом призначається експертиза.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції доречно врахував те, що також відповідачем не доведено, а судом не встановлено доцільності призначення такої експертизи з огляду на предмет та підстави позову у даній справі. При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі № 908/1352/24.
Також колегією суддів враховано, що як вбачається з матеріалів справи, Держаудитслужба надала належні письмові докази на підтвердження обставин, що стосуються предмета спору; надала детальні пояснення, яким чином здійснювався розрахунок завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Ремонтна компанія «КВІК». Довідка зустрічної звірки від 22.12.2023 № 040807-22/5 підписана посадовими особами Товариства без заперечень, що є достатнім доказом достовірності витрат на виробництво, які були відображені в довідці у розрізі кожного договору.
До того ж, ТОВ «РЕМТОДАС» у клопотанні про призначення по справі комплексної судової економічної експертизи не зазначив: яких спеціальних знань експерта не вистачає для вирішення справи по суті; які додаткові документи можуть вплинути на правильність проведеного розрахунку; які спеціальні знання у галузі економіки необхідні для з'ясування питань, розгляд яких необхідно доручити саме експерту відповідної галузі; які спеціальні знання потребують роз'яснень.
Однак, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.
Колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «РЕМТОДАС», заявляючи клопотання про призначення судової економічної експертизи, не надало належних доказів того, що розгляд справи неможливий без її проведення. Відтак, підстав вважати, що встановлення фактичних обставин у цій справі без експертизи є неможливим, не вбачається.
Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" у даній справі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 у справі № 908/1352/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 у справі № 908/1352/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст 288 ГПК України.
Повна постанова складена 07.08.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв