06.08.2025 року м. Дніпро Справа № 908/1676/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Паруснікова Ю.Б., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Боряков Т.В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 р.
( суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 12.03.2025 р. )
у справі
за позовом:
Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради,
м. Запоріжжя
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця»,
м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору
на стороні Позивача:
Заклад позашкільної освіти “Станція юних техніків»
Запорізької міської ради Запорізької області,
м. Запоріжжя
про стягення суми
1. Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ МЕДЗДРАВНИЦЯ» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради 3 417 893 грн 83 коп. з яких: 2 168 807 грн 47 коп. заборгованість з орендної плати; 1 186 490 грн 54 коп. заборгованість з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень; 62 595 грн 81 коп. - пеня і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач в порушення п. 6.2. Договору оренди № 03/21 від 28.01.2021 р. несвоєчасно і не у повному обсязі сплачує орендну плату. У зв'язку з чим станом на 01.05.2024 р. заборгованість складає 2 168 807,47 грн ( з них: орендна плата без ПДВ - 1 740 672,88 грн, ПДВ - 428 134,59 грн ). Також, Відповідач не належним чином виконує зобов'язання Договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.2021 р. № 01/2021, укладеного між ТОВ “РССЦ Медздравниця» та Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради. Так, станом на 01.05.2024 р. заборгованість ТОВ “РССЦ Медздравниця» по відшкодуванню витрат за комунальні послуги складає 1 186 490,54 грн, з яких: заборгованість за послуги з теплопостачання ТОВ “РССЦ Медздравниця» станом на 01.05.2024 р. становить - 1 167 703,44 грн; заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення ТОВ “РССЦ Медздравниця» станом на 01.05.2024 р. - 707,17 грн; заборгованість за послуги електропостачання та розподіл електричної енергії ТОВ “РССЦ Медздравниця», згідно наданих актів зняття показників засобу обліку, станом на 01.05.2024 р. склала 1918,55 кВт на загальну суму 18 079,93 грн. За порушення грошових зобов'язань ТОВ “РССЦ Медздравниця» повинно сплатити станом на 01.05.2024 р. - 62 595,81 грн пені і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати.
В подальшому, від Позивача надійшла уточнена позовна заява із додатками.
Господарським судом Запорізької області розглядались уточнені (зменшені) позовні вимоги про стягнення з ТОВ “РССЦ Медздравниця» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради ( Позивача ) - 3 379 416,79 грн з яких: 2 148 807,47 грн - заборгованість з орендної плати за користування комунальним майном; 11 680 13,5 грн - заборгованість з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень ( з яких: 1 167 703,44 грн. - відшкодування витрат за теплопостачання; 310,06 грн. - відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення ); 62 595,81 грн. - штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 р. у справі № 908/1676/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради - 2 148 807 грн. 47 коп. заборгованості з орендної плати за користування комунальним майном; 1 168 013 грн. 50 коп. заборгованості з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень ( з яких: 1 167 703,44 грн - відшкодування витрат за теплопостачання; 310,06 грн. - відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення ); 6 259,58 грн. штрафу у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення та 40 553,00 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення 56 336 грн 23 коп. штрафу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця», через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 р. у справі № 908/1676/24 скасувати частково та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково в частині стягнення 310,06 грн., як відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення та відмовити у задоволенні позову в іншій частині.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ «РССЦ «Медздравниця» вважає рішення Господарського суду Запорізької області ухваленим без врахування обставин, що мають значення для справи, а як наслідок з помилковими висновками, що викладені у судовому рішенні. Зокрема, судом не здійснено належної оцінки відносин між Позивачем і Відповідачем щодо виникнення боргу за отримання першим послуг з опалення будівлі, в якій Відповідач орендує певні приміщення. Судом не враховано введений в Україні воєнний стан та те, що Відповідач як суб'єкт господарювання зазнав шкоди від протиправних злочинних дій агресора в наслідок декількох ракетних ударів по орендованому нерухомому майну.
Водночас, на думку Скаржника, Господарський суд Запорізької області залишив поза увагою грубе порушення Позивачем легітимних очікувань Відповідача.
При цьому, Скаржник зазначає, що Відповідач неодноразово звертався до Позивача з питанням не нараховувати орендну плату та відшкодування витрат за комунальні послуги на час воєнного стану, принаймні переглянути їх розмір. Суд першої інстанції не врахував той факт, що Відповідач є більш вразливою стороною Договору оренди ніж Орендодавець, який фактично фінансується за рахунок бюджету територіальної громади м. Запоріжжя, в той час як на господарювання Відповідача, на стан користування майном за Договором оренди впливали як повітряні тривоги, так і відключення постачання електроенергії, які були вимушеним заходом за наслідком руйнування країною-агресором енергетичної інфраструктури України. Отже, Відповідач ( як то демонструє листування, наявне в матеріалах справи ) вважав доцільним послатися на ч. 4 ст. 762 ЦК України, яка встановлює, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Скаржник наголошує на тому, що виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, Відповідач, укладаючи договір оренди та беручи на себе зобов'язання оплачувати користування нежитловими приміщеннями станом на 28.01.2021 р. не міг усвідомлювати ( свідомо допускати ) можливість оголошення в Україні воєнного стану та введення правового режиму воєнного стану, що є істотною обставиною для справедливого перегляду умов орендного користування майном. Тобто Господарському суду Запорізької області слід було б належним чином врахувати наведене вище, всебічно, повно та об'єктивно дослідити докази по справі, зокрема, надати обґрунтовану оцінку фактам та обставинам, які стосуються наявності/відсутності правових підстав для зменшення орендної плати/звільнення Відповідача від плати за користування орендованим майном, встановити наявність/відсутність підстав для застосування ч. 4 ст. 762 ЦК України, ч. 2 ст. 286 ГК України та перевірити доводи учасників справи, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.
Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не знайшла своє належне відображення заявлена позиція Відповідача про те, що він не заперечує проти відшкодування витрат за теплопостачання, однак такі витрати повинні бути належним чином обґрунтовані та підтверджені. Надані суду Позивачем докази в цьому питанні викликають більше питань та сумніві аніж доводять дійсний розмір заявленого боргу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Департамент не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Позивач посилається на те, що Скаржником не подано ані до суду першої інстанції ані до апеляційного суду доказів виникнення підстав, передбачених п. 127 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна» для зменшення орендної плати. Скаржником не доведено існування рішення представницького органу місцевого самоврядування про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди майна, яке використовується ТОВ «РССЦ Медздравниця». Жодного доказу звернення ТОВ «РССЦ Медздравниця» до Орендодавця до суду не надано.
Крім того, у відзиві Департамент посилається на те, що сторони Договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.2021 р. № 01/2021 домовились, що оплата ТОВ «РССЦ Медздравниця» здійснюється за розрахунками та актами про відшкодування витрат за комунальні послуги, а не за звітами Балансоутримувача із додаванням всієї первинної бухгалтерської документації по будівлі № 22 по вул. Стародніпровська (Воронезька) у м. Запоріжжі ( на чому наполягає Апелянт ).
Позивач також вказує на те, що умови наведених Апелянтом договорів теплопостачання не стосуються ТОВ «РССЦ Медздравниця», оскільки: а) є двосторонніми, а не тристоронніми і ТОВ «РССЦ Медздравниця» не є стороною цих правовідносин; б) одержувач послуг ТОВ «РССЦ Медздравниця» не встановив самостійно власного вузлу обліку теплової енергії. Так, Скаржник без подачі позовів до теплопостачаючих організацій ( ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦІНВЕСТ КОМФОРТ», Концерн «Міські теплові мережі» ) намагається оскаржити до суду апеляційної інстанції правовідносини з обліку теплової енергії. ТОВ «РССЦ Медздравниця» у господарській справі № 908/2259/24 зовсім не заперечувало проти наявної у неї заборгованості, але вважає, що за договорами про постачання теплової енергії Департамент освіти і науки Запорізької міської ради переплачує за теплову енергію і, як наслідок, виставляє завищені рахунки ТОВ «РССЦ Медздравниця». Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р. по справі № 908/2259/24 в позові відмовлено, рішення набрало законної сили 26.02.2025 р..
Крім того, Департамент зазначає про те, що у правовідносинах, які склались між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та апелянтом у межах Договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.2021 р. № 01/2021, Балансоутримувач є споживачем послуги із постачання теплової енергії ( теплопостачання ) і не суб'єктом господарювання, який надає таку послугу ( теплопостачальником ). Тому, з приводу вартості наданих послуг, порядку нарахування апелянт повинен був діяти відповідно до п. п. 54-55 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. № 1022): «... 54. У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості Споживач має право викликати Виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 27 Закону України “Про житлово- комунальні послуги». Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених ст. 28 Закону України “Про житлово-комунальні послуги». 55. За результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. №1145. .». До суду першої інстанції ТОВ «РССЦ Медздравниця» не подано жодного допустимого доказу з приводу вжиття ним заходів, передбачених п. п. 54-55 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», подачі претензій теплопостачаючим підприємствам.
Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Парусніков Ю.Б., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1676/24.
Матеріали справи № 908/1676/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 р. у справі № 908/1676/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору, у розмірі 12 160 грн. 32 коп.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 06.08.2025 р..
Від представника Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2025 р. судове засідання у справі № 908/1676/24 призначене на 06.08.2025 р. вирішено провести з представником Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Від Скаржника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Відповідача знаходиться на лікарняному через хворобу.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням такого.
Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представника Відповідача та Третьої особи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників вказаних учасників справи, за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 06.08.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
За результатами проведеного Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради аукціону UА-РS-2020-12-15-000003-1 переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця» (Орендар) з яким укладено тристоронній Договір оренди нерухомого майна по вул.Воронезькій, 22 (далі Договір оренди), що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону №03/21 від 28.01.2021, в якому Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є Орендодавцем, а Департамент освіти і науки Запорізької міської ради визначено Балансоутримувачем.
Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Орендодавець і Балансоутримувач шляхом проведення аукціону, на підставі протоколу електронного аукціону від 03.01.2021 № UА-РS-2020-12-15-000003-1 передають, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлові приміщення №№183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв. м по вул. Воронезькій, 22 м. Запоріжжя (далі - Майно), які перебувають в оперативному управлінні департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, вартість яких визначена на підставі звіту про незалежну оцінку Майна і становить за висновком про їх вартість 4669700,00 гри. (чотири мільйона шістсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот гривень 00 копійок) без ПДВ станом на 31.10.2020.
Пунктом 1.4. Договору оренди передбачено, що Майно передається в оренду з метою - для розміщення медичного кардіологічного реабілітаційного центру.
За змістом п. 3.1 Договору оренди орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону (протокол електронного аукціону від 03.01.2021 №UA-PS-2020-12-15-000003- 1) і становить 46700,00 грн. без ПДВ. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем або напряму із постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.9. цього Договору.
Згідно із п. 3.2 Договору оренди орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Відповідно до п. 3.3. Договору оренди орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно на розрахунковий рахунок №UА938201720314211026203078446 Державної Казначейської служби України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 3.4. Договору оренди визначено, що одночасно або до дати укладання цього Договору Орендар сплачує авансовий платіж з орендної плати у розмірі двох місячних орендних плат на розрахункові рахунки зазначені у п. 3.3 Договору. Сума орендної плати, сплаченої авансом підлягає зарахуванню у рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання Акту приймання-передачі Майна. Виконання зобов'язання підтверджується наданим Орендарем платіжним документом Орендодавцю.
Згідно із пунктами 3.5.-3.10. Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем або Балансоутримувачем у судовому порядку. У випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов'язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати. Обов'язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування виконує Балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку. Надмірно сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або Балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку із припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю за його письмовою заявою. Припинення дії цього Договору не тягне за собою припинення зобов'язання Орендаря з погашення заборгованості з орендної плати, пені, штрафів, неустойки. Припинення даного зобов'язання відбувається лише при його виконанні у повному обсязі. Орендар зобов'язаний на вимогу Балансоутримувача або Орендодавця спільно з Балансоутримувачем проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. У разі наявності заборгованості платежі сплачені Орендарем зараховуються в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої заборгованості, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Відповідно до пунктів 6.2.-6.3. Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. За наявності підстав сплачувати у встановленому законом порядку плату за землю. Контроль за виконанням даного зобов'язання покладається на Балансоутримувача Майна з правом бути позивачем у судах.
Строк чинності Договору оренди відповідно до п. 10.1. становить 5 років ( з 28.01.2021 р. по 28.01.2026 р. включно ).
За умовами п. 6.9. Договору оренди ТОВ “РССЦ Медздравниця» зобов'язано в місячний термін Орендарю укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг або з балансоутримувачем будівлі договір про відшкодування Орендарем Балансоутримувачу витрат останнього за отримані комунальні послуги, послуги з утримання будівлі та прибудинкової території, витрат на відшкодування земельного податку (у разі оформлення земельної ділянки) тощо та своєчасно вносити платню за ці послуги у встановленому законодавством порядку, про що повідомити Орендодавця, надавши у 10-ти денний термін засвідчені належним чином копії відповідних договорів.
28.01.2021 р. між ТОВ “РССЦ Медздравниця» ( Користувач ) та Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради ( Балансоутримувач ) укладено Договір про відшкодування витрат за комунальні послуги № 01/2021 (Договір про відшкодування витрат № 01/2021).
Згідно із п. 1.3 Договору про відшкодування витрат № 01/2021 Користувач відшкодовує Балансоутримувачу витрати з утримання приміщення за наявності приладів обліку: за електроенергію - відповідно до фактично отриманих послуг; за водопостачання та водовідведення - відповідно до фактично отриманих послуг; за відсутності приладів обліку: за теплопостачання згідно з тепловим навантаженням, визначеним пропорційно площі, яка надана в користування. За вивезення твердих побутових відходів визначеним пропорційно площі, яка надана в користування.
Відповідно до п. п. 2.3. - 2.5. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 сума відшкодування за послуги перелічені в п. 1.3. даного Договору розраховується Балансоутримувачем щомісячно по кожному об'єкту оренди. Загальна сума відшкодування складається з суми відшкодувань по кожному об'єкту оренди за кожну комунальну послугу. Періодичність відшкодування витрат за спожиті послуги, з урахуванням проведених розрахунків, встановлюється як щомісячна. Балансоутримувач зобов'язаний до 15 числа місяця, який є наступним після розрахункового, надавати Користувачу розрахунки та Акти про відшкодування витрат за комунальні послуги. Користувач проводить відшкодування послуг на підставі акту про відшкодування витрат за комунальні послуги протягом 7 (семи) банківських днів, з дня його підписання обома Сторонами, але в будь якому разі не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання фінансування.
ТОВ “РССЦ Медздравниця» направлялись письмові претензії: від 12.08.2021 р. за вих. № 01.01-21/2024; від 23.06.2022 р. за вих. № 01.01-21/934; від 10.07.2023 р. за вих. № 01.01-21/1090; від 30.03.2021 р. за вих. № 01.01-21/745, які залишені відповідачем без задоволення.
У зв'язку з наведеним Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради подано позов, в остаточній редакції про стягнення 2 148 807,47 грн - заборгованість з орендної плати, 1 168 013,5 грн - заборгованість з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень ( з яких: 1 167 703,44 грн - відшкодування витрат за теплопостачання; 310,06 грн - відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення ); 62 595,81 грн - штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р. по справі № 908/2259/24 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ МЕДЗДРАВНИЦЯ» до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ МЕДЗДРАВНИЦЯ» за спожиту теплову енергію на підставі договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.2021 р. № 02/2021, починаючи з 28.01.2021 р. по день постановлення судового рішення у справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Зважаючи на те, що ТОВ “РССЦ Медздравниця» оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині задоволення позовних вимог, окрім 310,06 грн. витрат на водопостачання та водовідведення, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених позовних вимог.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 4. ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.3. Договору оренди орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно на розрахунковий рахунок № UА938201720314211026203078446 Державної Казначейської служби України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати).
Згідно із п. 6.2 Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано Відповідачем - в порушення п. 6.2. Договору оренди ТОВ “РССЦ Медздравниця» несвоєчасно і не у повному обсязі сплачено орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 2 148 807,47 грн з них: ПДВ - 358 134,57 грн; відповідно до розрахунків заборгованості, доданих до уточненого позову за період з березня 2021 року по квітень 2024 року.
Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. 3.6. Договору оренди у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов'язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати.
У зв'язку із порушенням строків оплати та обсягу платежу, судом першої інстанції перерахована заявлену Позивачем суму штрафних санкцій, та стянуту з Орендаря 6 259,58 грн. штрафу у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення.
Скаржником не оскаржується правильність розрахунку стянутої суми штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про наявність підстав для стягнення з Орендаря 2 148 807 грн. 47 коп. заборгованості з орендної плати за користування комунальним майном та 6 259,58 грн. штрафу від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення.
Щодо доводів Скаржника пов'язаних із очикуванням рішення представницького органу місцевого самоврядування про надання орендних знижок, або звільнення від сплати орендної плати за договором оренди майна, яке використовується ТОВ «РССЦ Медздравниця», то як слушно зауважив Позивач у відзиві на апеляційну скаргу - Відповідачем не подано ані до суду першої інстанції ані до апеляційного суду доказів виникнення підстав, передбачених п. 127 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна» для зменшення орендної плати. Жодного доказу звернення ТОВ «РССЦ Медздравниця» до Орендодавця до суду не надано.
Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі і пов'язаних із відшкодування витрат за теплопостачання у розмірі 1 167 703,44 грн, колегія суддів зазначає наступне.
У п. 1.3 Договору про відшкодування витрат № 01/2021 сторони погодили, що Користувач відшкодовує Балансоутримувачу витрати з утримання приміщення за наявності приладів обліку: за електроенергію - відповідно до фактично отриманих послуг; за водопостачання та водовідведення - відповідно до фактично отриманих послуг; за відсутності приладів обліку: за теплопостачання згідно з тепловим навантаженням, визначеним пропорційно площі, яка надана в користування. За вивезення твердих побутових відходів визначеним пропорційно площі, яка надана в користування.
Відповідно до п. п. 2.3. - 2.5. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 сума відшкодування за послуги перелічені в п. 1.3. даного Договору розраховується Балансоутримувачем щомісячно по кожному об'єкту оренди. Загальна сума відшкодування складається з суми відшкодувань по кожному об'єкту оренди за кожну комунальну послугу. Періодичність відшкодування витрат за спожиті послуги, з урахуванням проведених розрахунків, встановлюється як щомісячна. Балансоутримувач зобов'язаний до 15 числа місяця, який є наступним після розрахункового, надавати Користувачу розрахунки та Акти про відшкодування витрат за комунальні послуги. Користувач проводить відшкодування послуг на підставі акту про відшкодування витрат за комунальні послуги протягом 7 (семи) банківських днів, з дня його підписання обома Сторонами, але в будь якому разі не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання фінансування.
Пунктом 1.2. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 Користувач зобов'язується щомісячно відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, пов'язані з утриманням нежитлових приміщень № № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242, які знаходяться за адресою вул. Воронезька, 22, загальною площею 2 015,9 кв. м третього поверху будівлі ( літ. А-3 ), що надані Користувачу в оренду, відповідно до договору оренди нерухомого майна від 28.01.2021 р. № 03/21.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р. по справі № 908/2259/24 встановлено, що станом на 01.05.2024 р. заборгованість ТОВ «РССЦ Медздравниця» по відшкодуванню витрат за комунальні послуги Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради складала 1 186 490,54 грн., з яких заборгованість за послуги з теплопостачання становить 1 167 703,44 грн.
Вищенаведені обставини встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили і відповідно до частиною 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у яуій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено вказані обставини.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 р. по справі № 908/2259/24 набрало законної сили у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, та беручи до уваги, що сторонами у вказаній справі є ті ж самі юридичні особи, що і у даній справі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість встановлених у зазначеному рішенні обставин щодо порушення Відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з відшкодування витрат за теплопостачання у розмірі 1 167 703,44 грн за Договором про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.2021 р., укладеного між сторонами.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РССЦ Медздравниця» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 р. у справі № 908/1676/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.08.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя М.О. Дармін