вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" серпня 2025 р. Справа №910/1582/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Твердохліб М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 (повний текст складено 30.06.2025)
у справі №910/1582/25 (Полякова К.В.)
за позовом Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про визнання пунктів договору недійсними, внесення змін до договору
Короткий зміст позовних вимог
Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" (далі - ПКПП "Теплокомунсервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") про визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.4 договору постачання природного газу від 29.06.2021 №1386-НГТ-17, укладеного між позивачем та відповідачем, а також внесення змін до договору постачання природного газу від 29.06.2021 №1386-НГТ-17 шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 у наступній редакції:
"5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.8 цього Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору".
"5.8. Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПКПП "Теплокомунсервіс" посилається на те, що погоджуючись на встановлений у договорі порядок і строки оплати поставленого відповідачем природного газу, без урахування сум заборгованості з різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, позивач діяв під впливом тяжких обставин, внаслідок чого правочин містить пункти, які характеризуються вкрай невигідними і несправедливими для нього умовами.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 клопотання ПКПП "Теплокомунсервіс" про призначення судової експертизи задоволено частково.
Призначено у справі №910/1582/25 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз
На вирішення судового експерта поставлено наступні питання:
- Який відсоток в собівартості послуг центрального теплопостачання ПКПП "Теплокомунсервіс" складає вартість природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"?
- Який розмір у процентному співвідношенні становить сума не відшкодованої ПКПП "Теплокомунсервіс" заборгованості з різниці в тарифах центрального теплопостачання населенню на 2021-2022 роки, зазначених у протоколах засідань територіальної комісії з питань узгодження обсягу заборгованості КОВА з різниці в тарифах №2 від 07.11.2022, №8 від 20.12.2022 до суми боргу ПКПП "Теплокомунсервіс" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 8 942 297,20 грн за договором постачання природнього газу від 29.06.2021 №1386-НГТ-17?
Зупинено провадження у справі №910/1582/25 до отримання висновку судової експертизи.
Постановляючи вказану ухвалу, з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, враховуючи необхідність наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судової економічної експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, скаржник вважає, що заявлене клопотання про призначення судової експертизи не відповідало вимогам частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і мало бути залишене без задоволення, оскільки підстави для проведення експертизи у справі відсутні, а всі необхідні для вирішення спору обставини можуть бути встановлені судом без залучення спеціальних знань.
Апелянт звертає увагу на те, що аргументи, викладені в клопотанні про призначення судової економічної експертизи, зосереджені на намаганні довести нібито збиткову діяльність позивача, її причини та вплив окремих факторів на здатність виконувати зобов'язання за договором. Однак такий підхід є помилковим, оскільки фінансовий результат діяльності позивача, як і наявність чи відсутність прибутку або збитків, не є предметом доказування у справі.
Крім того, скаржник зазначає, що доведення того, який відсоток в собівартості послуг центрального теплопостачання ПКПП "Теплокомунсервіс" складає вартість природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", не має значення для правильного вирішення спору по суті, а з'ясування наведених обставин є юридично нерелевантним для вирішення справи, як наслідок призначення експертизи з таких підстав є безпідставним і неприпустимим. При цьому, жоден з арґументів відповідача в ухвалі про призначення експертизи спростовано не було, як і не доведено її необхідності в розрізі предмета доказування у справі.
Також, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині зупинення провадження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у справі №910/1582/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.08.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1582/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.07.2025.
31.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1582/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
30.07.2025, через систему "Електронний суд", ПКПП "Теплокомунсервіс" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25- без змін.
Так, у відзиві ПКПП "Теплокомунсервіс" зазначає, що в даному випадку, враховуючи фактичні обставини справ, воно вимушене було звернутися до суду з клопотанням для доведення збиткової діяльності позивача, що є предметом розгляду та доказування у цій справі, є необхідним встановлення яку питому вагу вартість природного газу складає в сумі тарифу позивача на здійснення теплопостачання та централізованого гарячого водопостачання населенню, вплив некомпенсованої різниці в тарифах на можливість розрахуватись з відповідачем за поставлений природний газ, а також дослідження документального підтвердження у збиткової діяльності позивача у зв'язку з цим.
На переконання позивача, місцевий господарський суд в повній мірі дотримався нормативного врегулювання щодо питання призначення судової експертизи та постановив ухвалу від 19.06.2025 для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, зокрема з метою встановлення збитковості діяльності позивача та впливу невідшкодованої різниці в тарифах на можливість проведення розрахунків з відповідачем.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 06.08.2025 з'явився представник відповідача.
Слід зазначити, що 05.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування вищенаведеного клопотання позивач посилається на неможливість прибуття його представників у судове засідання, з огляду на участь представника Щербака Є.М. в іншому судовому засіданні та перебування представника Пати С.П. у відпустці.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання завчасно.
Також, колегія суддів зазначає, що товариство не обмежене у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також пресічні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" (далі - ПКПП "Теплокомунсервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") про визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.4 договору постачання природного газу від 29.06.2021 №1386-НГТ-17, укладеного між позивачем та відповідачем, а також внесення змін до договору постачання природного газу від 29.06.2021 №1386-НГТ-17 шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 у наступній редакції:
"5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.8 цього Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору".
"5.8. Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПКПП "Теплокомунсервіс" посилається на те, що погоджуючись на встановлений у договорі порядок і строки оплати поставленого відповідачем природного газу, без урахування сум заборгованості з різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, позивач діяв під впливом тяжких обставин, внаслідок чого правочин містить пункти, які характеризуються вкрай невигідними і несправедливими для нього умовами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1582/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
12.06.2025, через систему "Електронний суд", ПКПП "Теплокомунсервіс" подано клопотання про призначення судової експертизи, яке мотивоване тим, що з метою встановлення збитковості діяльності позивача та впливу невідшкодованої різниці в тарифах на можливість проведення розрахунків відповідачем, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, необхідно призначити у справі №910/1582/25 судову економічну експертизу.
16.06.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" подані заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, обґрунтовані відсутністю, в даному випадку, визначених у статті 99 ГПК України, підстав для призначення судової експертизи.
19.06.2025, через систему "Електронний суд", ПКПП "Теплокомунсервіс" надійшло клопотання про уточнення питань до клопотання про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 призначено у справі №910/1582/25 судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи.
За змістом статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За приписами статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.
У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, зупиняючи провадження у справі, на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог статті 234 ГПК України, повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №910/9394/17, від 26.10.2018 у справі №910/9971/17 та від 08.11.2018 у справі №910/14672/17).
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що для доведення збиткової діяльності позивача, що є предметом розгляду та доказування у цій справі, є необхідним встановлення яку питому вагу вартість природного газу складає в сумі тарифу позивача на здійснення теплопостачання та централізованого гарячого водопостачання населенню, вплив некомпенсованої різниці в тарифах на можливість розрахуватись з відповідачем за поставлений природний газ, а також дослідження документального підтвердження у збиткової діяльності позивача у зв'язку з цим.
Відповідно до частини 2 статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПКПП "Теплокомунсервіс" не заявляє вимоги про відшкодування шкоди, не ставить питання про встановлення стану неплатоспроможності, не вимагає стягнення фінансових втрат. Вимоги, заявлені позивачем в межах даної справи, мають виключно зобов'язально-правовий характер і зводяться до визнання недійсними окремих пунктів договору через обставини, які він вважає тяжкими, та до внесення змін у договірні умови. При цьому, на переконання судової колегії, доведення того, який відсоток в собівартості послуг центрального теплопостачання ПКПП "Теплокомунсервіс" складає вартість природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", не має значення для правильного вирішення спору по суті, а з'ясування наведених обставин є юридично нерелевантним для вирішення справи.
Судова колегія зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованість мотивів стосовно необхідності спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у даній справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Колегія суддів звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17 та від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18.
Колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду є не питання фінансово-господарського стану позивача як такого, а питання правової допустимості укладення договору на запропонованих умовах, в умовах обмеженої свободи волевиявлення позивача. Тобто йдеться про з'ясування, чи існувала тяжка обставина, у розумінні статті 233 Цивільного кодексу України, яка вплинула на погодження умов договору.
При цьому, всі документи, які позивач подає для обґрунтування своїх тверджень, зокрема, протоколи територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах - є письмовими доказами, які не потребують спеціального тлумачення. Суд може надати їм належну оцінку в межах статей 74- 79 ГПК України. Більше того, оцінка таких документів саме судом, а не експертом, є вимогою процесуального закону, оскільки лише суд має повноваження визначати, чи становлять ті чи інші факти правове значення для справи.
Судова колегія погоджується з доводами відповідача, що питання, які місцевий суд вирішив поставити перед експертом, не стосуються спеціальних знань у вузькому сенсі. Це питання аналітичного характеру, які потребують не технічного дослідження, а правової оцінки причинно-наслідкового зв'язку між умовами договору та обставинами, на які посилається позивач. Така оцінка, відповідно до процесуального закону та судової практики, є також виключною компетенцією суду, а не експерта.
Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, відповідно до статті 99 ГПК України, оскільки не вказав, які саме спеціальні знання необхідні.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що призначення судової економічної експертизи, в даному випадку, не направлене на встановлення обставин, які входять до кола доказування, з'ясування яких потребуватиме спеціальних знань і на підставі яких суд має ухвалити рішення по суті спору, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про призначення експертизи є хибними та не відповідають обставинам справи, а оскаржувана ухвала, в частині такого призначення, підлягає скасуванню.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Стаття 228 ГПК України передбачає такий вид зупинення провадження у справі як факультативний, тобто необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення судової експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до ухвалення судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Наведені у апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 6 статті 275 ГПК України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, і тому підлягає скасуванню. Апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підлягає задоволенню, а справа №910/1582/25 - передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа, зазначених у частині 3 статті 271 ГПК України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/1582/25 скасувати.
3. Справу №910/1582/25 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран