вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" серпня 2025 р. Справа№ 910/8512/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
прокурор: Павліченко В.О.;
від позивача: Василенко А.В.;
від відповідача: Шуманська Ю.Ю., Юрченко Ю.В.;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» про закриття провадження у справі з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом
за апеляційною скаргою Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 (повний текст рішення складено 18.10.2018)
у справі №910/8512/18 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті»
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Київська міська рада
про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить зобов'язати відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 позов задоволено.
Зобов'язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в редакції, наведений у резолютивній частині рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Подільська окружна прокуратура міста Києва подала в інтересах держави в особі Київської міської ради апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18 та прийняти нове, яким у позові відмовити; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» об'єкти нерухомо майна загальною площею 875,8 кв.м., а саме нежитлові приміщення № 1-92 (в літ. "А"), які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Старовокзальна, будинок 26 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8512/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/8512/18; запропоновано апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання, чи порушуються оскаржуваним рішенням права та обов'язки Київської міської ради, в інтересах якої виступає Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Київську міську раду, в інтересах якої звернулась Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою суду від 26.05.2025 задоволено заяву про самовідвід суддів Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Кропивної Л.В. від розгляду апеляційної скарги Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/279/25 від 28.05.2025, у зв'язку з задоволенням заяви суддів Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Кропивної Л.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги у справі №910/8512/18, відповідно до підпунктів 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8512/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 визначено наступний склад колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 справу № 910/8512/18 прийнято до розгляду вищезазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 02.07.2025.
У судовому засіданні 02.07.2025 оголошена перерва до 06.08.2025.
У судовому засіданні 06.08.2025 представник позивача підтримала подані 05.06.2025 клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотань про закриття апеляційного провадження з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом.
Представники відповідача залишили вирішення зазначених клопотань на розсуд суду.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» про закриття апеляційного провадження з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом, колегія суддів зазначає наступне.
В обгрунтування клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав нерівності сторін позивач посилається на те, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва було подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Київської міської ради. При цьому, на даний час Київська міська рада самостійно здійснює захист своїх прав у даній справі. Тому у Подільської окружної прокуратури м. Києва відсутні підстави для представництва і6нтересів держави.
Крім того, в обгрунтування клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом ТОВ «Парус-Ріелті» посилається на те, що Київській міській раді не було надано розумного строку для встановлення фактів, збирання необхідних доказів та оформлення процесуальних документів для звернення із власною апеляційною скаргою, оскільки Київська міська рада не знала про порушення свої прав до 26.12.2024.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 254 Господарського кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведені вище норми законодавства та рішення Конституційного Суду України надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».
«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що участь прокурора у господарському процесі не ставить іншу сторону в нерівне положення, оскільки прокурор не є стороною, що переслідує власний приватний інтерес, а навпаки - діє в інтересах публічного права, що прямо передбачено ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
У даній справі прокурор подав апеляційну скаргу в інтересах Київської міської ради, яка є суб'єктом комунальної власності.
Після подання апеляційної скарги Подільською окружною прокуратурою міста Києва, Київська міська рада, будучи залученою до участі у справі, надала письмові пояснення, у яких прямо висловила підтримку апеляційної скарги прокурора. При цьому міська рада не зверталась до суду з самостійною апеляційною скаргою, не здійснювала іншого ініціювання перегляду рішення, тобто не виявляла самостійної процесуальної волі на початок оскарження.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 сформульовано принципову правову позицію, а саме невжиття компетентним органом жодних дій протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про порушення інтересів держави, є підставою для визнання його бездіяльності та набуття прокурором процесуального права на представництво інтересів держави в суді.
Доводи позивача про передчасність подання апеляційної скарги прокурором та ненадання Київській міській раді розумного строку для реагування є безпідставними. Законодавство не передбачає конкретного строку, який прокурор зобов'язаний очікувати після направлення звернення компетентному органу. Рішення про вжиття заходів прокурор ухвалює, виходячи з реальності загрози порушення інтересів держави, значущості потенційних наслідків та поведінки відповідного органу. Подання скарги через 12 днів після одержання відповіді від Київської міської ради, яка не містила жодної ініціативи на захист порушених прав, є обґрунтованим.
Беручи до уваги зазначене, відсутні підстави для визнання апеляційної скарги такою, що подана особою без відповідних повноважень, а отже не підлягає застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» про закриття апеляційного провадження з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом.
Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Парус-Ріелті» про закриття апеляційного провадження у справі № 910/8512/18 за апеляційною скаргою Подільської окружної прокуратури міста Києва з підстав нерівності сторін та з підстав недотримання принципу розумності строків для вжиття заходів компетентним органом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич