вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" серпня 2025 р. Справа №910/11640/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 (повний текст складено 05.06.2025)
у справі №910/11640/24 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 73 008 862,95 грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/11640/24 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" (далі - ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова") на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) Заєць Тетяни Ігорівни задоволено.
Визнано неправомірними дії заступника начальника Відділу Заєць Т.І. щодо повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 №910/11640/24) стягувачу без прийняття до виконання.
Скасовано рішення заступника начальника Відділу Заєць Т.І., яке оформлене повідомленням про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 №910/11640/24) стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2025.
Зобов'язано заступника начальника Відділу Заєць Т.І. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження за заявою представника ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" від 14.04.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі №910/11640/24 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 №910/11640/24.
Стягнуто з Відділу на користь ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, у розмірі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство юстиції України звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/11640/24 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" на рішення-повідомлення заступника начальника Відділу Заєць Т.І. від 05.05.2025 №77961167/1-20.1 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/11640/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/11640/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/11640/24 залишено без змін.
23.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить суд стягнути з Відділу судові витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2025 заяву ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
24.07.2025, через систему "Електронний суд", Міністерством юстиції України подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить відмовити у задоволенні вищенаведеної заяви позивача.
Вказані заперечення обґрунтовані тим, що витрати ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова", пов'язані з розглядом справи, не є співмірними зі складністю питань, обґрунтованими та пропорційними.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 розгляд заяви ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11640/24 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення Міністерства юстиції України на заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Апеляційним судом встановлено, що 09.06.2025 між Адвокатським об'єднанням "Лігалком-А" (адвокатське об'єднання) та ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 09.06.2025 №09/06/25, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає та зобов'язується оплачувати, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору правова допомога надається у Північному апеляційному господарському суді у справі №910/11640/24 за апеляційною скаргою Відділу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025, та включає в себе наступні послуги:
- правовий аналіз документів, які стосуються предмету спор та наявні у клієнта для підготовки відзиву на апеляційну скаргу;
- узагальнення та аналіз судової практики щодо спірних правовідносин;
- надання правової інформації клієнту, консультацій і роз'яснення щодо правової позиції клієнта у судовій справі;
- збір доказів щодо правової позиції клієнта (формування правової позиції на основі зібраних доказів) включаючи підготовку їх до розгляду судом;
- підготовка будь-яких документів, які будуть необхідними в процесі судового розгляду справи, зокрема, але не виключно: відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, письмові пояснення, процесуальні та інші документи правового характеру спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення в разі порушення;
- представництво, шляхом безпосередньої участі адвокатами адвокатського об'єднання, інтересів клієнта в суді;
- захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у судовій справі;
- інші послуги, що є необхідними та прямо пов'язані із розглядом судової справи.
Гонорар за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 20 000,00 грн без ПДВ (пункт 2.2 договору).
На виконання умов договору, адвокатським об'єднанням виставлено клієнту рахунок фактуру від 09.06.2025 №1 на суму 20 000,00 грн, яка повністю сплачена останнім, відповідно до платіжної інструкції від 19.06.2025 №871.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді заяви про розподіл судових витрат колегія суддів також наголошує, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Здійснивши аналіз доводів Міністерства юстиції України, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
За висновком суду апеляційної інстанції, послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу та прийняття участі у судовому засіданні не в повній мірі відповідають критерію реальності та співмірності. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг з прийняття участі у судовому засіданні і підготовки відзиву на апеляційну скаргу та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 5 000,00 грн.
Інші аргументи заперечень Міністерства юстиції України проти заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не знайшли свого підтвердження.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Відділу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11640/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" (26000, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, місто Новомиргород, вулиця Чорновола В'ячеслава, будинок 50К; ідентифікаційний код 03757146) 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Справу №910/11640/24 передати до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран