вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" серпня 2025 р. Справа№ 910/15947/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Лапій А.В.
від відповідача - Цигарьов О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо"
на рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2025 р. (повний текст складено 12.05.2025 р.)
у справі № 910/15947/24 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо"
про стягнення 4047120,00 грн,
У грудні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" про стягнення 4047120,00 грн неустойки за невиконанням відповідачем погодженого замовлення № 41434866/2020-00009 від 31.07.2020 р. у період з 01.06.2021 р. по 31.07.2021 р.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконав своїх зобов'язань та не використав погодженого обсягу замовлених вагонів за період з червня по липень 2021 року, що стало підставою для нарахування неустойки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.05.2025 р. у справі № 910/15947/24 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить зменшити розмір неустойки до 202356,00 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що вагони, які в період з 01.12.2020 р. по 31.07.2021 р. не були замовлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» згідно з додатком 1-8 до договору, не були задіяні й в інших перевезеннях. Одностороннє зменшення позивачем базової ставки позбавило відповідача можливості належним чином виконувати його зобов'язання перед своїми контрагентами, які в свою чергу відмовлялись від послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «ОССОЙО» внаслідок їх здорожчання, що в кінцевому результаті призвело до неможливості виконання зобов'язань перед АТ «Укрзалізниця» за додатком № 1-8. Крім цього, позивачем не надано доказів наявності збитків.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" у справі № 910/15947/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15947/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15947/24 та призначено до розгляду на 08.07.2025 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 р. було відкладено розгляд справи до 05.08.2025 р.
У судовому засіданні 05.08.2025 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
25.05.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо" направило на адресу Акіонерного товариства "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 41434866/2020-001 від 31.03.2020 р.
25.05.2020 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняло пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" та направило повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 р., в якому, зокрема, повідомило про присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" коду відправника/одержувача: 8372 та коду платника: 8210257 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
Таким чином, 25.05.2020 р. між сторонами було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 (далі - договір), предметом якого є організація і здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. п. 1.7, 1.10 договору, цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась і згодна з усіма умовами договору. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору.
21.07.2020 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, яка вводиться в дію 21.08.2020 р.).
Вказану редакцію договору доповнено додатком 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" (далі - додаток до договору).
Згідно з п. 2.1 додатку до договору перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги), надалі в цьому додатку до договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору.
У відповідності до п. 2.2 додатку до договору, у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до договору, які матимуть пріоритет над умовами договору. Умови договору, не визначені цим додатком до договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому додатку до договору.
Як передбачено п. 3.1 додатку до договору, перевізник публікує оголошення на сайті http://uz-cargo.com про початок прийому замовлень на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами на умовах договору та цього додатку до договору.
За п. 3.2 додатку до договору в оголошенні перевізник встановлює строк надання послуг (кількість місяців), мінімальний обсяг місячного замовлення, загальну граничну кількість вагонів для усіх замовників на місяць, ставку плати за користування власного вагону перевізника для цієї послуги, розраховану перевізником нормативну кількість діб, дату початку та закінчення подання замовлень, тощо. Додатково в оголошенні вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати замовник для отримання можливості користування послугою, в тому числі про допущення для участі замовників, які протягом аналогічного періоду попереднього року здійснювали середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у замовленні. Замовлення від замовників, які не відповідають визначеним перевізником вимогам, не розглядаються.
Відповідно до п. 3.3 додатку до договору замовник надає перевізнику через АС "Клієнт-УЗ" замовлення із зазначенням: початку строку надання послуги (дати початку надання послуги - місяць, рік); завершення строку надання послуги (дати кінця надання послуги - місяць, рік); строку надання послуги (кількість місяців дії замовлення); роду рухомого складу; щомісячної кількості замовлених ним під навантаження власних вагонів перевізника.
Згідно з п. п. 3.4, 3.5 додатку до договору перевізник протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку подання замовлення самостійно визначає і погоджує або частково погоджує, або не погоджує замовлення, та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення (за формою відповідно до додатків 2-13, 2-14 до договору). Повідомлення про погодження замовлення має містити відомості про: початок строку надання послуги (дату початку надання послуги - місяць, рік); закінчення строку надання послуги (дату кінця надання послуги - місяць, рік); строк надання послуги (кількість місяців дії замовлення); рід рухомого складу; щомісячну кількість власних вагонів перевізника, погоджених перевізником для послуги; ставку оплати за використання власного вагону перевізника; нормативну кількість діб.
Пунктом 7.2 додатку до договору передбачено, що замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою: Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де Пн - сума неустойки за невиконання умов додаткової угоди та/або замовлення; Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, відповідно до погодженого замовлення; Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в оголошенні; Кваг3 - кількість вагонів, що недовантажені замовником.
За п. 8.1 додатку до договору умови цього додатку до договору з дня його оприлюднення застосовуються до відносин, які виникли між сторонами за укладеними раніше договорами про надання послуг з додатковими угодами до них про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, за їх наявності.
Згідно з офіційною презентацією послуги "довгострокових контрактів", розміщеної 03.04.2020 р. на вебсайті http://uz-cargo.com, замовники такої послуги повинні були отримати здешевлення плати за використання вагону-зерновозу перевізника до 50% від розрахункової (загальної ставки за користування вагонами відповідача), а довгострокові договори вигідні для всіх учасників перевезення залізницею, оскільки клієнт отримував гарантовану ціну на весь період, яка зменшується пропорційно терміну контракту. Згідно з новими умовами "довгострокових контрактів" ставка плати за використання одного вагону-зерновозу перевізника становила: 12 місяців - 584,00 грн/доба без ПДВ, 11 місяців - 617,00 грн/доба без ПДВ, 10 місяців - 649,00 грн/доба без ПДВ, 9 місяців - 682,00 грн/доба без ПДВ. Водночас, базова ставка за користування вагонами АТ "Укрзалізниця" відповідно до умов основного договору приєднання на момент публікації проєкту додаткової угоди у вказаний період часу становила 1 136,00 грн/вагон.
У подальшому, 04.09.2020 р. Акціонерне товариство "Укрзалізниця" на офіційному сайті оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника складала: 05.09.2020 р. - 05.10.2020 р. - 800,00 грн/добу; 06.10.2020 р. - 04.11.2020 р. - 900,00 грн/добу; 05.11.2020 р. - 31.12.2020 р. - 1000,00 грн/добу.
19.10.2020 р. Акціонерне товариство "Укрзалізниця" на офіційному сайті оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника складає 650,00 грн/добу.
12.11.2020 р. Акціонерне товариство "Укрзалізниця" на офіційному сайті опублікувало оголошення про продаж послуги з використання вагонів-зерновозів (голландський аукціон) на листопад - грудень 2020 року з мінімальною добовою ставкою 530,00 грн/добу.
27.11.2020 р. Акціонерне товариство "Укрзалізниця" на офіційному сайті опублікувало оголошення про продаж послуги з використання вагонів-зерновозів (голландський аукціон) за стартовою ціною 650,00 грн та переможною ціною 533,00 грн/добу.
27.07.2020 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" оголосила прийом замовлень на перевезення за довгостроковими контрактами на серпень 2020 року.
31.07.2020 р. Товариство обмеженою відповідальністю "Оссойо" направило Акціонерному товариству "Українська залізниця" замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009 з проханням надавати щомісячно 700 вагонів-зерновозів строком на 12 (дванадцять) місяців з серпня 2020 року по липень 2021 року.
03.08.2020 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Оссойо" повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012, згідно з яким:
- початок періоду замовлення (місяць, рік): 08.2020;
- завершення періоду замовлення (місяць, рік): 07.2021;
- кількість місяців:12;
- тип рухомого складу: зерновози;
- щомісячна кількість рухомого складу: 495;
- нормативна кількість діб: 7;
- ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн.
Позивач зазначає, що у період з 01.06.2021 р. по 31.07.2021 р. відповідачем не виконано своїх зобов'язань за погодженими обсягами за замовлення від 31.07.2020 р. № 41434866/2020-00009, яке погоджено повідомленням перевізника від 03.08.2020 р. № УЗ-41434866/2020-00012, внаслідок чого перевізником нарахована неустойка:
- у червні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів відправлено - 0 вагонів, Пн = 584 грн.*7*495 вагонів = 2023560,00 грн;
- у липні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів відправлено - 0 вагонів, Пн = 584 грн.*7*495 вагонів = 2023560,00 грн.
Відповідачем не було сплачено нараховану позивачем неустойку у розмірі 4047120,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору та додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, не виконав своїх зобов'язань та не використав погодженого обсягу замовлених вагонів за період з червня по липень 2021 року, що стало підставою для нарахування неустойки.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 3 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.
Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як було встановлено вище, в порушення умов додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 р., замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № 41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020 р. у період з червня по липень 2021 року відповідачем не було використано обсяг замовленої послуги.
Відповідно до п. 12.4 договору (в редакції, яка долучена позивачем до позовної заяви) дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.
Тобто, в одному пункті договору, в одному контексті вживаються 2 поняття: "додаткові умови" та "додаток".
Так, поняття "додаткові умови" у договорі перевезення вживається лише в контексті розділу 9 цього договору, який якраз містить назву "Додаткові умови", проте, оскільки вказаним розділом договору не передбачено положень щодо порядку надання послуги довгострокових вагонів та припинення дії договору в цілому або його додатків, то пункт 12.4 договору перевезення містить положення щодо припинення в односторонньому порядку дії саме відповідного додатку до договору; 2) договір перевезення та додатки до нього укладено в електронній формі шляхом приєднання позивача до його умов, а його редакцію опубліковано Акціонерним товариством "Українська залізниця" на власному веб-сайті, тому в розумінні статей 633, 634 ЦК України такий договір є публічним договором приєднання.
Оскільки передбачені статтею 213 ЦК України правила не дозволяють визначити справжній зміст пункту 12.4 договору перевезення (щодо припинення дії окремих його положень), а положення цього договору та додатків до нього розроблено безпосередньо перевізником і розміщено на веб-сайті Акціонерного товариства "Українська залізниця", то у такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення "contra proferentem", суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
При цьому, у пункті 4.1.3 додатку 1-8 до договору перевезення йдеться про скасування певного (конкретного) погодженого замовлення, здійсненого на виконання спірного додатку щодо певної (конкретної) послуги, тоді як в пункті 12.4 договору перевезення йдеться про можливість припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 до договору в цілому.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 р. у cправі № 908/1957/21 (910/82/21).
Таким чином, позивачем було правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності до вимог п. 7.2 додатку 1-8 до договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 4047120,00 грн є обґрунтованою, її розмір арифметично правильним, відтак підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідна правова позиція викладена у Верховним Судом у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 914/2202/18, від 12.09.2019 р. у справі № 910/10427/18, від 11.09.2019 р. у справі № 905/2149/18.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 р. у справі № 910/10675/21.
Зменшення заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони довести, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Як було встановлено вище, відповідачем не було вчинено належних дій щодо припинення зобов'язань за додатком 1-8 до договору та самостійно прийнято рішення про замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами за спірний період з червня по липень 2021 року на максимальну кількість запропонованих вагонів із мінімальною ставкою плати, тобто на найвигідніших для себе умовах.
При цьому, відповідачем не спростовано факт порушення договірного зобов'язання за спірний період, а відтак не спростовано правомірність нарахування позивачем неустойки, яка не перебільшує щомісячний дохід позивача за умови замовлення відповідачем узгодженої кількості вагонів та відповідно погоджена сторонами у добровільному порядку.
До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для зменшення нарахованої позивачем неустойки.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються судовою колегією.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2025 р. у справі № 910/15947/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оссойо" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2025 р. у справі № 910/15947/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оссойо".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.08.2025 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран