05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 189/321/23
провадження № 51- 3002 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги захисника ОСОБА_4
в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року,
установив:
Касаційна скарга подана з порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
(ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Частиною 1 ст. 433 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом касаційної скарги захисник вважає, що судами було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Разом із цим, захисник у скарзі не наводить обґрунтування допущення місцевим судом при здійсненні провадження таких порушень норм права, які в розумінні
ст. 412 КПК, є істотними і зумовлюють обов'язкове скасування вироку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.Замість цього вона посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 433 КПК не є предметом перевірки за касаційною процедурою і таких підстав у ч. 1 ст. 438 КПК не зазначено.
Крім того, попри те, що вирок місцевого суду переглядався в апеляційному порядку в скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність ухвали з урахуванням положень статей 404, 405, 412, 419 КПК, зважаючи на те, що предметом апеляційної перевірки було виключно незгода захисника з призначеним місцевим судом покаранням засудженому.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування незаконності судових рішень, з огляду на положення статей 433, 438 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
При цьому захиснику слід мати на увазі, що недоліки касаційної скарги, пов'язані
з її змістом, можуть бути усунуті лише шляхом подання нової касаційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2025 рокущодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде їй повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3