07 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 939/2748/23
провадження № 61-10066ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, на рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бородянської селищної ради Київської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним державного акту на право постійного користування на земельну ділянку,
24 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мневець О. М. вперше засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області
від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 17 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику, на підставі частини другої статті 393 ЦПК України, оскільки у встановлений судом строк для усунення недоліків вимоги ухвали Верховного Суду від 11 липня 2025 року не виконані в повному обсязі, а саме не надано довідку з суду в якому зберігаються матеріали справи
№ 939/2748/23 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, або копії матеріалів справи
№ 939/2748/23 в хронологічному порядку після оскарженої постанови апеляційного суду, а також не зазначено відомості про дату отримання оскарженої постанови апеляційного суду заявником та її представником - адвокатом Мневець О. М. в підсистемі «Електронний Суд».
01 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мневець О. М. вдруге засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області
від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 17 квітня 2025 року.
У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд не може прийняти касаційну скаргу до розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
17 квітня 2025 року Київським апеляційним судом прийнято оскаржувану постанову, дата складення повного тексту постанови відсутня.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що загальний доступ до оскаржуваної постанови надано 22 травня 2025 року.
Разом з касаційною скаргою представник заявника подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Заявник вказує, що перестали існувати обставини, що стали підставою повернення касаційної скарги та вважає, вказані обставини поважними для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Крім цього, зазначає, що копію оскарженої постанови учасники справи отримали засобами електронної пошти - 26 травня 2025 року. Також, зазначив, що в період з 19 по 30 травня 2025 року ОСОБА_1 готувалася до участі у фінальному іспиті з норвезької мови, що не надавало можливості позивачу відслідковувати електронні сервіси, в тому числі системи Електронний суд.
Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі
№ 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі
№ 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів касаційного оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року касаційну скаргу заявника повернуто на підставі частини другої статті 393 ЦПК України, оскільки у встановлений судом строк для усунення недоліків вимоги ухвали Верховного Суду від 11 липня 2025 року не виконані в повному обсязі, а саме не надано довідку з суду в якому зберігаються матеріали справи № 939/2748/23 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, або копії матеріалів справи № 939/2748/23 в хронологічному порядку після оскарженої постанови апеляційного суду, а також не зазначено відомості про дату отримання оскарженої постанови апеляційного суду заявником та її представником - адвокатом Мневець О. М. в підсистемі
«Електронний Суд».
Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 28 липня 2025 року представник заявника та заявник отримали 31 липня 2025 року та подали касаційну скаргу вдруге 01 серпня 2025 року.
Разом з тим, представник заявника не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 28 липня 2025 року, які стали підставою повернення касаційної скарги, а саме не надав докази отримання оскаржуваної постанови.
Представник заявника в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень зазначає аналогічні причини пропуску строку, які зазначав в клопотанні, яке було подано на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 липня 2025 року (провадження 61-8104ск25).
Крім цього, повернення поданої представником заявника касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку в відповідності до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою відповідатиме усім вимогам процесуального закону.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк представник заявника не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, на рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2025 залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко