07 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-9932зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко Світлани Олексіївни від участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 31 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
05 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 червня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28 липня 2025 року вказану заяву передано судді-доповідачу
Зайцеву А.
У заяві про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 червня 2025 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 заявив недовіру судді
Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Зайцеву А.Ю. визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1
у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. від участі
у розгляді його заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 червня 2025 року за нововиявленими обставинами.
31 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 31 липня 2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 липня 2025 року вказану заяву передано судді-доповідачу Карпенко С. О.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 31 липня 2025 року ОСОБА_1 заявив недовіру судді-доповідачу
Карпенко С. О., мотивуючи тим, що він указаному судді не довіряє і це його право, передбачене статтею 21 Конституції України, з яким зобов'язані рахуватися, бо це право вище за рангом виконання, ніж усі статті ЦПК України і це є конституційним принципом верховенства права. ОСОБА_1 у заяві вказує, що буде злочином, якщо знову цей же суддя буде розглядати і вирішувати заяву. Суддя Карпенко С. О. постановляє незаконну ухвалу, бо вона постановлена не по суті, а суть викладена у заяві і є незмінною і тому цілком природньо судді заявити відвід.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 754/1281/25 визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 06 серпня
2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Карпенко С. О. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Коротуну В. М.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункти 3 та 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У статті 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви
ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. від участі в розгляді його заяви, оскільки не знайшли підтвердження доводи заявника про те, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ'єктивність судді Верховного Суду.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко Світлани Олексіївни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун