05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 760/27140/24
провадження № 61-9915ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Солом'янський районний суд міста Києва ухвалою від 17 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишив без розгляду.
18 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В. А. звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 98 840,00 грн.
Солом'янський районний суд міста Києва ухвалою від 08 травня 2025 року в задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 10 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А. залишив без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року залишив без змін.
У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А. на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в указаній справі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України).
Згідно із пунктом 2 частини першою статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Отже, зміст пункту 20 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, після її перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанова Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко