05 серпня 2025року
м. Київ
справа № 204/10540/24
провадження № 61-9226ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», яка подана представником Легезіним Олексієм Геннадійовичем, на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та штрафу за невиконання умов договору застави,
У жовтні 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та штрафу за невиконання умов договору застави, в якому просило стягнути заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 3% річних за період з 27 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 8 211,21 грн, суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період з 27 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року в загальному розмірі 18 301,91 грн, та суму штрафу за порушення умов договором застави у розмірі 38 239,83 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18 липня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У цій справі ціна позову становить 64 752,95грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн), а тому судові рішення у справі не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту а) в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, має виняткове значення для заявника та становить значний суспільний інтерес, посилаючись на те, що дана касаційна скарга стосується питання правильного застосування статей 598, 625 ЦК України та статей 76, 78, 80, 81, 89 ЦПК України. В справах з подібних правовідносин суди виносять протилежні рішення. У даній справі суди обох інстанцій дійшли висновку, що в якості доказів невиконання вимог договору застави про обов'язок страхування предмету застави позивачем не надано жодного документу, а також те, що виписки по особовому рахунку позичальника не є доказом наявності заборгованості за кредитним договором. Натомість в інших справах з подібних правовідносин суди не поділяють даний підхід та ухвалюють рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення.
Дана справа має виняткове значення для АБ «Укгазбанк», оскарження має на меті захист державних інтересів і недопущення нанесення економічної шкоди державі (понад 94,94% статутного капіталу АБ «Укргазбанк» належить державі в особі Міністерства фінансів України). Також дана справа охоплює інтереси великої більшості громадян, юридичних осіб та установ банківського сектору, які пов'язані із захистом існуючих прав сторін.
Справа становить значний суспільний інтерес, оскільки зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної непередбачуваності судового рішення. На думку заявника, справа заслуговує на перегляд у касаційному порядку, оскільки її вирішення буде сприяти однаковому тлумаченню та застосуванню норм ЦК України.
Проте особа, яка подала касаційну скаргу, належним чином не обґрунтовує, чому саме ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення саме цієї справи для позивача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для заявника.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2024 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі № 204/10540/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко