Ухвала від 04.08.2025 по справі 752/25403/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 752/25403/24

провадження № 61-9071ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ванін Валерій Валеріойвич, на ухвалу Голосіївського районного суду від 06 грудня 2024 року у складі судді Мазура Ю. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П. за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння

постановив ухвалу про наступне:

1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову у справі № 752/25403/24, у якій просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме на 1/3 частин квартири розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 867770180361; заборонити ОСОБА_1 (далі - відповідач)) вчиняти будь-які дії щодо фактичного виселення ОСОБА_2 із вказаної квартири.

2. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 подано до Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву, в якій він просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на свою користь 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначає, що у зв'язку з тим, що наразі квартира належить відповідачу, він, як власник, може розпорядитись квартирою на власний розсуд, в тому числі - відчужити її за договором дарування, міни, купівлі-продажу; або систематично вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_2 із вищевказаної квартири, у якій позивач продовжує проживати по цей день. Окрім того, попередній незаконний власник квартири ТОВ «СВ Фінанс» та відповідач систематично вчиняли дії, спрямовані на позбавлення позивача житла. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду.

3. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 грудня

2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду

від 11 червня 2025 року,заяву задоволено.

4. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову.

5. 16 липня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшлакасаційна скарга представника відповідача - адвоката Ваніна В. В., у якій він просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду від 06 грудня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про залишення без задоволення заяви про забезпечення позову.

6. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що судами не були дослідженні обставини справи, не було дотримано принципу повноти і всебічності з'ясованих обставин, що на спірну квартиру вже накладався арешт на квартиру у межах кримінального провадження, який на момент розгляду справи не скасовано. Крім цього, суди не звернули уваги, що в матеріалах справи міститься довідка, в якій зазначається, що раніше неодноразово застосовувалися заходи забезпечення позову, які в подальшому були скасовані.

7. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частин четвертої та шостої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

8. Вказаними нормами ЦПК (див. пункт 7) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

9. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є наступне.

10. За правилами статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи може забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

11. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

12. У статті 150 ЦПК визначено перелік видів забезпечення позову.

13. Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

14. Згідно зі статтею 151 ЦПК у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням необхідності саме такого заходу, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

15. За своєю правовою природою, правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому, такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

16. Разом з тим, забезпечення позову в справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

17. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

18. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

19. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та

від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

20. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

21. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

22. У вказаній справі предметом спору є визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки право на спірну квартиру було зареєстровано на ТОВ «СВ ФІНАНС» та в подальшому було проведено державну реєстрацію прав власності на квартиру за громадянином ОСОБА_1 .

23. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що існують підстави, які підтверджують ризики виселення ОСОБА_2 , крім того, для застосування заходів забезпечення позову є достатнім обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

24. Спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є співмірним із позовними вимогами. Тому у суду першої інстанції не було правових підстав відмовляти у задоволенні заяви про забезпечення позову.

25. Крім того, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що записів про обтяження, що діють на момент розгляду заяви про забезпечення позову, у межах даної справи матеріали справи не містять, а раніше скасовані обтяження не можуть бути підставою для відмови у вжитті заходів забезпечення позову в новій справі з іншим предметом позову. А тому доводи представника відповідача у касаційній скарзі про те, що раніше неодноразово застосовувалися заходи забезпечення позову, які в подальшому були скасовані є необґрунтованими.

26. Судами попередніх інстанцій не допущено порушення норм процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у Верховного Суду немає.

27. Доводи, наведені представником відповідача у касаційній скарзі, зводяться до його незгоди з висновками судів попередніх інстанцій та оцінкою доказів, на законність та обґрунтованість судових рішення не впливають.

28. З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника відповідача на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року слід відмовити, оскільки скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ванін Валерій Валеріойвич, на ухвалу Голосіївського районного суду від 06 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у справі № 752/25403/24.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

Попередній документ
129373505
Наступний документ
129373507
Інформація про рішення:
№ рішення: 129373506
№ справи: 752/25403/24
Дата рішення: 04.08.2025
Дата публікації: 08.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (04.08.2025)
Результат розгляду: Відмовлено у відкритті, кас. скарга необгрунтована
Дата надходження: 16.07.2025
Предмет позову: про визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння
Розклад засідань:
13.03.2025 11:15 Голосіївський районний суд міста Києва
03.06.2025 11:00 Голосіївський районний суд міста Києва
10.09.2025 11:30 Голосіївський районний суд міста Києва
28.10.2025 11:00 Голосіївський районний суд міста Києва