Провадження № 33/821/296/25 Справа № 695/2881/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
04 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Пилипенка Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 05 липня 2024 року о 21 год. 30 хв. на автодорозі Золотоноша Коробівка - Благодатне, 8 км. + 500 м., водій автомобіля ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 керував з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» 6810, прилад 0528, тест №3986 із показником 2.64 ‰ у встановленому законом порядку. Чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 у з в'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає вищевказану постанову незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням норм КУпАП та без повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи.
Зазначає, що з відеозаписів, які додані до адміністративного протоколу, не вбачається підтвердження обставин керування ОСОБА_1 автомобіля у стані алкогольного сп'яніння чи зупинки співробітниками поліції водія з вказаними ознаками, які вказані у протоколі.
Навпаки, на відеозаписі видно, що на момент початку фіксації події ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, який йому не належить на праві власності чи користування, а сам транспортний засіб знаходився у статичному положенні у кюветі автодороги.
З цього приводу посилається на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2019 року за №404/4467/16-а.
Також зазначає, що в направленні водія на огляд з метою встановлення стану сп'яніння від 05 липня 2024 року немає відмітки про його вручення водію або про відмову в його отриманні.
Вказує, що стороною захисту було витребувано примірник протоколу огляду місця події від 07 травня 2024 року, в якому зафіксовані місце та обстановка скоєного правопорушення, але не долучено відомості із ЄРДР щодо фіксації події кримінального правопорушення із зазначенням кваліфікації дій учасників ДТП.
Зазначає, що в поясненнях правопорушника ОСОБА_1 , долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відсутній підпис останнього. Натомість ці пояснення підписані самим поліцейським Костогризом О. Також у жодному документі з матеріалів справи немає відомостей про роз'яснення ОСОБА_1 прав, які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Вказує, що ОСОБА_1 категорично не згоден з результатом освідування та вважає висновки, вказані у протоколі надуманими.
Наполягає на тому, що вимірювальний прилад Драгер 6810 не пройшов загальнообов'язкову сертифікацію в Україні, оскільки в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження щодо його повірки.
З цього приводу посилається на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року за №759/21201/19.
Заслухавши пояснення захисника Пилипенко Р.Б., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ААД №401909 від 05 липня 2024 року ОСОБА_1 в цей день о 21 год. 30 хв. на автодорозі Золотоноша-Коробівка-Благодатне, 8км.+500м., керував автомобілем ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» 6810, прилад 0528, тест №3986 із показником 2.64% у встановленому законом порядку. Чим порушив вимоги п.2.9а ПДР.
Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції іншими доказами.
Результатом тесту газоаналізатора Alcotest 6820, ARCD-0528, тест №3986, згідно якого 05 липня 2024 року о 22:00 проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та встановлено позитивний результат 2.64 проміле.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поліцейським СРПП Золотоніського РВП Євич Р.Г. проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Даргер 6810 та встановлено у даного водія позитивний результат2.64 проміле.
Направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 липня 2024 року до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», згідно якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та в результаті проведеного огляду алкотестером Драгер, даний водій відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Під час судового засідання в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що в літку 2024 року йому зателефонувала дружина ОСОБА_1 , яка повідомила його про те, що ОСОБА_1 з'їхав у кювет. Вони приїхали на місце пригоди витягувати автомобіль. Оскільки витягти його самотужки було неможливо то чекали трактора, щоб витягти автомобіль. В цей час проїжджали працівники поліції та помітивши їх зупинились. В подальшому працівники поліції забрали ОСОБА_1 до службового автомобіля. Не знає про що вони спілкувались. Вказує, що в його присутності ОСОБА_1 ніхто не пропонував проходити огляд на стан сп'яніння;
Під час судового засідання в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив, що 05 липня 2024 року він приїхав до свого брата ОСОБА_1 та став свідком сварки між ним та його співмешканкою. ОСОБА_1 попросив його відвезти до його батька на автомобілі ГАЗ 3302. За кермом перебував він, а ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні та продовжував сваритися по мобільному телефону зі своєю співмешканкою. Він не впорався з керуванням автомобіля та з'їхав у кювет. Вони намагалися витягти автомобіль самотужки. Через півтори години приїхали працівники поліції, які почали з'ясовувати хто був за кермом автомобіля. ОСОБА_1 , щоб не було проблем у нього, почав казати, що за кермом перебував він.
Під час судового засідання в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона є співмешканкою ОСОБА_1 05 липня 2024 року вони відпочивали з друзями. Коли до них прийшов ОСОБА_3 то ОСОБА_1 зібрався їхати до свого батька та попросив свого брата, щоб той сів за кермо автомобіля. Через деякий час ОСОБА_1 зателефонував їй та повідомив, що вони з'їхали в кювет, а тому вона попросила кума відвезти її на місце пригоди. Поліцію ніхто не викликам, останні випадково проїжджали повз та помітили автомобіль в кюветі.
Суд дав належну оцінку відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачаються обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, під час безперервної відеофіксації, в результаті чого встановлено у водія ОСОБА_1 стан алкогольного сп'яніння 2.64 проміле, з яким він погодився, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому водій підписався. Також переглядом вказаних записів судом встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував обставин керування ним вказаним автомобілем, а також перебування його в стані алкогольного сп'яніння.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того апеляційним судом був допитаний свідок ОСОБА_5 який є старшим інспектором СРПП Золотоніського РВП. Свідок пояснив, що 05 липня 2024 року на номер 102 надійшов виклик, що сталося ДТП. Під'їхавши до місяця ДТП було виявлено водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Він був один. Потім під'їхали інші особи, які виявилися власниками автомобіля та родичами ОСОБА_1 . Від підписання та вручення протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, були предметом перевірки суддею суду першої інстанції, втім свого підтвердження не знайшли.
Суддя районного суду, як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення обґрунтовано послався на відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував ту обставину, що він керував транспортним засобом.
Ще суд першої інстанції зважив на наявність постанови судді від 11.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за обставин, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже позиція сторони захисту щодо заперечень обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05 липня 2024 року о 21 год. 30 хв. на автодорозі Золотоноша Коробівка - Благодатне, 8 км. + 500 м є надуманою.
Зміна позиція ОСОБА_1 щодо цих обставин, за наявності вказаних доказів, не свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим матеріали справи не місять даних, що водієм вказаного транспортного засобу була інша особа.
Апеляційним судом встановлено, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення ОСОБА_1 містять відмітку про відмову особи, стосовно якої він складений, від його підпису.
Посилання апелянта на те, що алкотестер Драгер є несертифікованим приладом та що строк дії свідоцтва даного технічного приладу вичерпаний є неспроможними, оскільки в судовому засіданні вони були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку та визнав безпідставними.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Пилипенка Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук