Провадження № 11-кп/821/381/25 Справа № 692/1097/24 Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
07 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 на вирок Драбівського райсуду Черкаської обл. від 7.02.2025 р. у кримінальному провадженні № 12024255320000432 від 22.08.2024 р., -
Зазначеним вироком ОСОБА_8 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Митлашівка, Золотоніського р-
ну Черкаської обл., громадянин України,
українець, має середню освіту, не одружений, на
утриманні має 1 неповнолітню дитину -
ОСОБА_10 , 23.04.2019 р., працює водієм в ТОВ «Дже-
нерал Транс Альянс Логістик», раніше не суди-
мий, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирався. Цивільний позов не заявлено.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 судові витрати за отримання правничої допомоги у розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Вироком суду встановлено, що 9.08.2024 р. приблизно о 14:20 год., ОСОБА_8 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно наніс чотири удари кулаками рук по лівій нозі в ділянку стегна та коліна та п'ять ударів кулаками рук по правій нозі в ділянку стегна та коліна, потерпілій ОСОБА_11 , яка згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 3.10.2018 р., являється дружиною ОСОБА_8 , після чого останній, продовжуючи свої дії, наніс кулаками рук три удари в ділянку передньої поверхні правого передпліччя потерпілій ОСОБА_11 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на верхніх та нижніх кінцівках, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/287/309 від 27.08.2024 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також, 9.08.2024 р. приблизно о 15:00 год. ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно схватив правою рукою в ділянці грудей потерпілу ОСОБА_12 , яка, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 21.02.1989 р., являється матір'ю його дружини (тещею) та наніс останній кулаком лівої руки шість ударів в ділянку лівого плеча, після чого ОСОБА_8 продовжуючи свій протиправний умисел наніс потерпілій ОСОБА_12 два удари коліном лівої ноги в ділянку лівого стегна потерпілої, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому плечі, лівій молочній залозі, лівому стегні, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/288/310 від 27.08.2024 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду стосовно ОСОБА_8 в частині затвердження угоди про визнання винуватості та обставин, які обтяжують покарання, та обмежувальних заходів - скасувати. Ухвалити в цій частині новий вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості укладену 9.01.2025 р. між прокурором - нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_8 , визнати обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ч. 3 ст. 911 КК України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що в ході судового розгляду 9.01.2025 р. між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 з участю захисника ОСОБА_7 та за письмової згоди потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України. За угодою сторони погодили покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та застосування на підставі п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 911 КК України обмежувального заходу - у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Зазначена угода розглянута судом 7.02.2025 р. та сторони виказали добровільність у її укладенні, при цьому суд переконався, що угода не була укладена внаслідок примусу, обіцянок чи тиску на обвинуваченого.
18.02.2025 р. судом було винесено ухвалу про виправлення описки та доповнено резолютивну частину вироку текстом: «Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором» та текстом «На підставі п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 911 КК України застосувати до ОСОБА_8 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці».
Таким чином, місцевий суд всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, не обґрунтувавши та не вмотивувавши своє рішення, призначив покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди, виключивши з його змісту застосування обмежувальних заходів, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачених ст. 911 КК України.
Крім того, як в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_8 , так і в угоді про визнання винуватості, укладеної з останнім, викладені встановлені під час досудового розслідування обставини, які обтяжують покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, відповідно до п. 61 ч. 1 ст. 67 КК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання чи є обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
Однак суд першої інстанції, затверджуючи угоду про визнання винуватості та ухвалюючи вирок, безпідставно виключив з мотивувальної частини вироку вказані обтяжуючі покарання обставини, тому даний вирок не можна вважати законним, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності з угодою про визнання винуватості у якій чітко вказано на родинні зв'язки між обвинуваченим та потерпілими.
За обставин, викладених вище, апелянт вважає, що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Від адвоката ОСОБА_14 , який є представником потерпілої ОСОБА_11 , надійшло 4.08.2025 р. клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі потерпілої та її представника.
Потерпіла ОСОБА_12 належним чином повідомлена про час та дату судового засідання шляхом направлення повістки засобами поштового зв'язку, заяву про відкладення розгляду справи не надавала, справу було розглянуто без її участі, тому що її явка не є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її із вказаних у ній мотивів, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які не заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині не обґрунтування та не вмотивування судового рішення, призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, виключивши з його змісту застосування обмежувальних заходів, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачених ст. 911 КК України, є цілком слушними та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , угодою про визнання винуватості від 9.01.2025 р., яка була укладена між нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_7 , викладені в ній встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі які обтяжують покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах відповідно до п. 61 ч. 1 ст. 67 КК України.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України (т. 3, а. пр. 91-96).
За угодою сторони погодили покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та застосування на підставі п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 911 КК України обмежувального заходу - у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Проте, суд першої інстанції, розглянувши справу та переконавшись, що угода про визнання винуватості не була укладена внаслідок примусу, обіцянок чи тиску на обвинуваченого, ухвалив вирок та не затвердив угоду про визнання винуватості, призначив покарання менш суворе, ніж узгоджене сторонами угоди, виключивши з його змісту застосування обмежувальних заходів, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачених п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 911 КК України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, суд першої інстанції не визнав обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, незважаючи на те, що і в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_8 , і в угоді про визнання винуватості, укладеної з останнім, викладені встановлені під час досудового розслідування обставини, які обтяжують покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, відповідно до п. 61 ч. 1 ст. 67 КК України та не мотивував у вироку чому він не визнав таку обставину.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання чи є обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого і які саме.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, апеляційні вимоги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є законними та обґрунтованими.
Призначивши ОСОБА_8 покарання без застосування обмежувальних заходів, передбачених ст. 911 КК України, суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 та п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України тягне за собою скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового вироку.
Відповідно до ст. ст. 50 та 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
З огляду на викладене апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону, що полягає у не призначенні обмежувального заходу, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, який передбачений угодою про визнання винуватості та не зазначенням у вироку місцевого суду обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, а тому вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом свого вироку в цій частині, яким до ОСОБА_8 необхідно застосувати обмежувальний захід у виді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці та визнати обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, апеляційний суд вважає за необхідне не змінювати призначене вироком суду основне покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 911 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Визнати обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
На переконання апеляційного суду, саме таке покарання у виді штрафу та обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників строком саме на 2 місяці буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню, а вирок суду - скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції нового вироку.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413 та 420 КПК України, апеляційний суд, -
Вирок Драбівського райсуду Черкаської обл. від 7.02.2025 р. стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 9.01.2025 р. між прокурором - нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 вважати засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Визнати обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
На підставі ч. 1 ст. 911 КК України, покласти на ОСОБА_8 обов'язок проходження програми для кривдників, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 911 КК України, строком на 2 (два) місяці.
В решті вирок суду - залишити без змін.
Апеляційну скаргу нач. Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок суду може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді