Справа № 159/1946/25 Провадження №11-кп/802/474/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового
засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
законного представника
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025030550000202 від 11 лютого 2025 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», учасника бойових дій, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покладено на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини НОМЕР_1 ; повідомляти командира військової частини НОМЕР_1 про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вироком вирішено питання арештованого майна, речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно із вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим за те, що він 10.02.2025 приблизно о 13 год 00 хв в с. Угли Велицької територіальної громади Ковельського району Волинської області (надалі - с. Угли) ОСОБА_7 , керуючи в якості водія технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Тоyота Ніluх», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , виїхавши на вказаному автомобілі з території домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Шкільна, 77-6, с. Угли, на проїзну частину автомобільної дороги, яка пролягає по вулиці Шкільній в с. Угли, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимогам ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.5, 2.3 б), д), 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був неуважним під час руху автомобіля, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою для того, щоб не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, не надав дорогу мотоциклу марки «Мusstang» модель «МТ250-9R» (без реєстраційного номерного знаку) під керуванням в якості водія неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині вказаної автомобільної дороги, з лівої сторони відносно напрямку руху автомобіля марки «Тоyота Ніluх». Внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля марки «Тоyота Ніluх», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , і мотоцикла марки «Мusstang» модель «МТ250-9R» та ОСОБА_10 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме відкритий перелом верхньої третини кісток правої гомілки.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 вважає, що оскаржуваний вирок не відповідає повноті судового розгляду, а призначене ОСОБА_7 покарання - тяжкості кримінального правопорушення. Зауважує, що ні слідчий з прокурором, ні суд, не роз'яснили ОСОБА_7 про його право на примирення з потерпілим. Тож, при ухваленні вироку, судом не було враховано факту такого примирення, що підтверджується відсутністю в потерпілого претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого та повним відшкодуванням йому шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Враховуючи викладене, просить оскаржуваний вирок скасувати та на підставі ст.46 КК України звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрити.
До початку апеляційного розгляду 06.08.2025 від законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 надійшло клопотання, у якому вона просить скасувати оскаржуваний вирок та на підставі ст.46 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим, а провадження у справі на цій підставі закрити.
Заслухавши доповідача, думку учасників судового процесу, які, кожен зокрема, не заперечили проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Положеннями ч.4 ст.286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Приписами п.1 ч.2 ст.284 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. За правилами ч.8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Правилами ч.3 ст.288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як з'ясовано апеляційним судом, всі вказані умови й підстави для застосування ст.46 КК України до обвинуваченого ОСОБА_7 є наявними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 вперше вчинено необережний злочин, який у відповідності до ст.12 КК України, є нетяжким.
В силу ст.89 КК України, ОСОБА_7 не судимий.
Також, згідно копій квитанцій (а.с.81-82), обвинувачений відшкодував витрати, понесені та заявлені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Крім того, в ході судового розгляду апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 примирився з потерпілим ОСОБА_10 і відшкодував йому шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Претензії морального та матеріального характеру до обвинуваченого у потерпілого відсутні та його законний представник просить закритти дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 .
Таким чином, з урахуванням наведених норм закону, та з огляду на те, що до набрання вироком законної сили, апеляційним судом встановлені обставини, які підтверджують наявність підстав та умов для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, апеляційний суд вважає, що вирок щодо нього підлягає скасуванню, а ОСОБА_7 на підставі ст.46 КК України - звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження - закриттю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.376, 405, 407, 417 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2025 року відносно ОСОБА_7 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді