СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17549/21
пр. № 2/759/1120/25
05 серпня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Шило М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2021 року Лопатін К.О., що представляє інтереси Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 3957, 31 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4773, 02 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 41422, 99 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 10279, 49 грн.; витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн; судовий збір у розмірі 2270, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630. Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання. На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» було опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) від 28.03.2018 року. Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Проте відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2021 складає 51702, 48 грн. Крім того, на підставі договору № 602-18 від 11.10.2018 про відступлення права вимоги КП «Київтеплоенерго» прийняв від ПАТ «Київенерго» право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води в розмірі 19305, 59 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.10.2025 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року в справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувано та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2025 року у справі закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у заяві.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у їх сукупності дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 24.06.2009 року.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 ПАТ «Київенерго» відступає, а КП «Київтеплоенерго» набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання горячої води у розмірі 8730, 33 грн.
Відповідно до Додатку № 1 та 2 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води та опалення у загальному розмірі 8730, 33 грн.
Надання послуг відповідачам здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Обгрунтовуючи позов, позивач вказав, що оскільки КП «Київтеплоенерго» є правонаступником ПАТ «Київенерго», до нього перейшло право вимоги до відповідача.
Згідно розрахунків, наданих позивачем, у відповідача існує заборгованість: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 3957, 31 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4773, 02 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 41422, 99 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послугицентралізованого постпчпння гарячої води у розмірі 10279.49 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено лічильник води та лічильник теплової енергії, споживання гарячої води та теплової енергії не здійснюється, на підтвердження чого було надано наступні документи: акт від 03.12.2014 року приймання на абонентський облік засобів обліку води; акт прицняття на абонентський облік квартирного засобу обліку теплової енергії від 21.11.2016 року; свідоцтво про прийняття теплолічильника WMZ-UA 15/1.5 (R50) SH-S3-0 заводський 16015101; свідоцтво про прийняття лічильника води ЛК-15 Г МБФИ.407262.000 ;5256271; свідоцтво про повірку законодавчого регульваного засобу вимірювальної техніки №ИИ-006010311221001 чинне до 03.12.2025 року.
Згідно акта осбстеження від 08.08.2024 року затверджений Директором ТОВ «Явір-Житлобуд-2» за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого на момент обстеження: на гребінці встановлено теплолічильник ГРОСС за в. №16015101, опломбований плобмою КЕ (показинки ),504 Гкал).; ввідна запірна арматура симтеми опалення знаходиться в закритому положенні, відповідно послуга з теплопостачання не надається; лічильники ХГВП встановлені (ХВ лічильник ЛК-15 за в. №5284843- показники 12, 159 м3, пломба АК «Київводоканал» відсутня; ГВ- лічильник ЛК -15 за в. №5256271 - показники 1, 418 м3 - пломба КЕ відстуня).
Як вбачається з акта складеного представниками ТОВ «Явір-Житлобуд-2» від 01.11.2016 року, на предмет опломбування лічильників пломбою Хлебас, показника за централізоване опалення станом на 30.09.2016 року становить 0,0 Гкал.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що доказів того, що відповідачем здійснювалося фактичне споживання послуг з централізованого постачання гарячої води та теплопостачання за спірні періоди, позивачем суду не надано, як не надано детального розрахунку обсягу отриманої споживачем комунальної послуги та нарахованої суми заборгованості за постачання гарячої води та теплової енергії, враховуючи те, що відповідно до актів від 01.11.2016 року та від 08.08.2024 року показання лічильника тепла складають 0,504 Гкал та води 12, 159 м3.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Журибеда