печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35219/25-ц
31 липня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до реєстру адміністративних правопорушень, -
У липні 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до реєстру адміністративних правопорушень.
Вивчивши матеріали цивільної справи за вищевказаним позовом, приходжу до висновку, що її слід передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
За статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Предметом поданого до суду позову є внесення змін до реєстру адміністративних правопорушень.
За частиною другою статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем є Департамент транспортної інфраструктури міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 6, що знаходиться відповідно до адміністративного поділу Шевченківського району м. Києва, а тому як наслідок суд приходить до висновку про непідсудність даної справи Печерському районному суду м. Києва.
Відтак, застосовуючи положення норми частини другої статті 27 ЦПК України, матеріали справи підлягають направленню для розгляду справи до Шевченківського районного суду міста Києва, на підставі п. 2 ст. 27 ЦПК України, за місцезнаходження відповідача.
За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 23, 28, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Цивільну справу № 757/35219/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про внесення змін до реєстру адміністративних правопорушень -передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА