06.08.2025 Справа № 756/8757/25
Справа № 756/8757/20
№ 1-кс/756/1643/25
06 серпня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2024 року за № 12024100050002283,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене у ході обшуку місця проживання ОСОБА_4 12 червня 2025 року, а саме:
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 13 pro max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 з паролем для входу « НОМЕР_4 », який поміщено до спец.пакету
№ ICR0128955;
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 12 pro max», IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 з паролем для входу « НОМЕР_8 », який поміщено до спец.пакету №ICR0128954.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2024 року за № 12024100050002283, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 301 КК України.
12 червня 2025 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 . В ході обшуку вилучено наведене у клопотанні майно.
Прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.
Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд у його відсутності та просив задовольнити клопотання. Також, подав копію постанови про призначення експертизи.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, заяви, клопотання та пояснень до суду не подавав.
Частиною 5 статті 171 КПК визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчою суддею встановлено, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна відправлено слідчим засобом поштового зв'язку 13 червня 2025 року, майно вилучено 12 червня 2025 року. Строк звернення до слідчого судді не порушено.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов'язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Кримінальне провадження здійснюється за фактом того, що невстановлені особи здійснюють протиправну діяльність на території України, направлену на пошук, створення та розміщення в мережі Інтернет, зокрема в месенджері «Телеграм» на телеграм каналі «Путаник» неправдивого контенту (інформації), з метою отримання коштів за подальше видалення цісі інформації з загального доступу (здійснення вимагання), які негативно впливають на імідж та прибуток потерпілих, тобто здійснюють збирання, зберігання та розповсюдження конференційної інформації, яка частково ще має ознаки - порнографічної.
Під час перевірки інформації, встановлено телеграм-канал, в якому безпосередно публікуються статі відносно осіб жіночої статі, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3».
Також, у вищевказаному телеграм-каналі с адміністратор з ім?ям користувача: ( ОСОБА_6 , саме через адміністратора ведеться спілкування щодо видалення публікацій або навпаки, щодо пропозиції до нових публікацій за грошову винагороду, яку можна сплатити на крипто-гаманці.
З клопотання вбачається, що до вчинення кримінального правопорушення причетні особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Встановлено, що з метою отримання шахрайським шляхом коштів за адміністратор надає крипто-гаманці для здійснення платежу, переведення коштів.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що гаманець: НОМЕР_10 зареєстрований на громадянина України ОСОБА_4 .
Виходячи з вище вказаного та аналізуючи зібрані докази, можна зробити висновок, що до вказаної вище протиправної діяльності причетний гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПНП НОМЕР_9 ), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , який у своїй діяльності користується абонентським номером телефону НОМЕР_3 .
Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов'язаних з розглядом клопотання, зокрема, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 від 29.07.2024, протоколом огляду від 22.08.2024, протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_17 від 11.04.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18 від 08.10.2024, протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_19 від 23.08.2024, протоколом огляду від 23.09.2024, поясненнями від 17.08.2024, протоколом огляду від 05.05.2025, ухвалою від 19.05.2025, протоколом обшуку від 12.06.2025, протоколами огляду від 13.06.2025, постановою про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 13.06.2025.
У своїй сукупності наведені відомості та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 301 КК України.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
12 червня 2025 року проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 13 pro max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 з паролем для входу « НОМЕР_4 »;
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 12 pro max», IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 з паролем для входу «НОМЕР_8».
Постановою слідчого від 12 червня 2025 року вищевказані речі визнані речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Крім того, постановою про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 13.06.2025 призначено експертизу вказаних телефонів.
Прокурор просив накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів. Постановою від 04 червня 2025 року зазначені у клопотанні речі визнано речовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Таким чином, зазначене у клопотанні майно може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене у ході особисто гообшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
Як вже зазначала слідча суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований прокурором спосіб арешту майна шляхом зберігання шляхом заборони користуватися та розпоряджатися майном (його зберігання в органу досудового розслідування у визначеному законодавством порядку) релевантний потребам сторони обвинувачення у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчу суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 171 - 173, 175, 372 КПК України, слідча суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , від 04 червня 2025 року, а саме на:
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 13 pro max», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 з паролем для входу « НОМЕР_4 », який було поміщено до спец.пакету
№ ICR0128955;
-мобільний телефон марки «Apple», модель «Iphone 12 pro max», IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 з паролем для входу « НОМЕР_8 », який було поміщено до спец.пакету №ICR0128954.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1