№ 755/13570/25
№ 3/755/4953/25
"05" серпня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 10 липня 2025 року, о 08 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві, по вул. Русанівська Набережна, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, а саме, при перестроюванні з крайньої лівої смуги для руху у праву, не надав дорогу автомобілю «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перелаштуватися, не дотримався безпечного бокового правого інтервалу та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 10.1, п. 10.3, п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, клопотав про розгляд справи у його відсутність, направив до суду письмові пояснення, а саме, що, перебуваючи у лівій смузі руху він вирішив перелаштуватись у сусідню праву смугу, оскільки вона була вільною. Перед початком здійснення даного маневру, він подивився у праве вікно та праве дзеркало заднього виду, переконавшись у відсутності автомобілів у правій смузі та створенні ним будь-яких перешкод, почав перелаштовуватись у праву смугу. Після того, як почав здійснювати маневр, автомобіль «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_2 , який рухався позаду нього, різко перелаштувався також у праву смугу (можливо, намагаючись встигнути проскочити поперед ним, так як він рухався досить швидко). Використовуючи перевагу у швидкості, даний автомобіль наздогнав його до того, як він встиг закінчити маневр, у результаті чого, відбулося зіткнення. З огляду на зазначене, не вважає, що ним було порушено пункти 10.1 та 10.3 ПДР України, адже, у момент початку здійснення ним маневру, смуга, в яку він перелаштовувався, була вільна від інших автомобілів, а зіткнення стало можливим завдяки різкому маневру на великій швидкості автомобіля «Hyundai Accent». Відповідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Зважаючи на п. 12.3 ПДР України, вважає, що водій автомобіля «Hyundai Accent» повинен був зменшити швидкість, а не навпаки - прискорюватись. Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно з п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Відповідно до схеми місця ДТП, ширина смуги руху в якій відбулось зіткнення, становить 3,6 м. Згідно з технічними характеристиками, ширина автомобіля «Hyundai Accent» 2008 року випуску складає 1,695-1,700 м, тобто, не більше 1,7 м. Відповідно, загальна ширина вільної від автомобіля частини смуги (зліва та справа від автомобіля) складає 1.9 м, тобто, якби автомобіль рухався у середині смуги, відстань з кожної сторони від нього до краю смуги була б близько 0,95 м. Як вбачається зі схеми місця ДТП, зіткнення відбулось на відстані близько 0,7 м від лівого краю смуги, тобто, при ширині смуги 3,6 м, ширині автомобіля «Hyundai Accent» 1,7 м та відстані від його лівого боку до лівого краю смуги 0,7 м, відстань від його правого боку до правого краю смуги становить 1,2 м (3,6 м - 1,7 м - 0,7 м = 1,2 м). З цього вбачається, що водій автомобіля «Hyundai Accent» не те, що не дотримався безпечного інтервалу, а навпаки, скерував автомобіль вліво, у бік його автомобіля, що свідчить про умисне скоєння зіткнення.
У судове засідання викликався водій автомобіля «Hyundai», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 , однак, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, зокрема, пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як роз'яснено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, згідно з п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зокрема, як вбачається з пояснень, наданих під час оформлення ДТП, ОСОБА_2 , то останній пояснював, що він рухався на автомобілі «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , у м. Києві, з вул. Флоренції у бік вул. Ентузіастів, у крайній правій смузі руху. На світлофорі автомобіль «Honda Civic», д/н НОМЕР_1 знаходився у лівій смузі руху та здійснив різкий маневр у бік його автомобіля, повертаючи направо. З метою уникнення зіткнення, він вимушений був прийняти крайнє праве положення, однак, автомобіль «Honda Civic» зачепив правими передніми дверима ліве крило його автомобіля.
Таким чином, проаналізувавши всі докази, у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387153; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; схемою місця ДТП, яку ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень. Зокрема, характер механічних пошкоджень транспортних засобів вказує на те, що саме у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення ПДР України, внаслідок чого, відбулася дана ДТП.
Так, у діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя