Справа №:755/7408/25
Провадження №: 2/755/6854/25
"06" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває вказана цивільна справа, провадження у якій було відкрито ухвалою суду від 15.05.2025 за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
15.07.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження, у якому останній просить суд зупинити провадження у цивільній справі №755/7408/25 про стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги, до набрання законної сили судовими рішеннями у справах: №755/7961/22 - за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Новобудова» про визнання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору недійсними; №755/170/23 - за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Новобудова» про визнання недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком; у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12021105040002373 від 16.07.2021 за ч. 1 ст. 358 КК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що документи, які стали підставою для нарахування йому заборгованості та були подані позивачем до суду є підробленими, зокрема, Договір від 28.02.2020 №14-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, копія якого була надана суду і на підставі якого розраховувалася заборгованість, не може вважатися дійсним, оскільки був укладений ТОВ «Новобудова» за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Досудовим розслідуванням також встановлено, що були підроблені підписи співвласників квартир указаного житлового будинку у низці офіційних документів. Також звертає увагу, що наразі за позовними заявами співвласників будинку по АДРЕСА_1 в суді вирішується питання про визнання Договору від 28.02.2020 №14-Б про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 недійсним, і тому питання стягнення заборгованості з відповідача на підставі цього договору не може бути вирішене судом до прийняття кінцевого рішення у справах №755/7961/22, № 755/170/23.
25.07.2025 до суду надійшли заперечення ТОВ «Новобудова» на клопотання про зупинення провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи поданого клопотання, доходить наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВОБУДОВА» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2024 по 01.04.2025 в загальному розмірі 14 369,74 грн, з яких основний борг - 10 916,57 грн; 3% річних від простроченої суму 604,60 грн; інфляційні нарахування: 2 848,57 грн.; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Приписами ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік випадків, що передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 в справі № 6-1957цс16.
Таким чином, суд досліджуючи надані докази на підтвердження вимог клопотання про зупинення провадження у справі дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки надані до суду докази не дозволяють встановити істотні обставини та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у інших справах. Окрім цього, зупинення провадження по справі призведе до зменшення розумного строку її розгляду та не відповідатиме принципу розумності тривалості судового розгляду.
Так, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.05.2019 в справі № 910/12694/18.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, приймаючи до уваги предмет спору, суд доходить висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: