Справа № 755/3254/24
"04" серпня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу, -
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», звернулося до суду з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 7 885,06 гривень, судовий збір в розмірі 3 028,00 гривень та витрати на правничу допомогу в ромірі 4 000, 00 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (поліс) №206725283, забезпечений транспортний засіб Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 . 19 грудня 2021 року о 01 годині 25 хвилин, по вул. Бажова, буд. 2 у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Renault Megane» державний номерний знак НОМЕР_2 , в наслідок чого вказані автомобілі отримали механічні ушкодження. 27 квітня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. 21 грудня 2021 року у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власник пошкодженого транспортного засобу «Renault Megan» державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернулася до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі страхового акту № ЦВ/21/8128 від 15 лютого 2022 року, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», з метою відшкодування шкоди, завданої відповідачем, на виконання зобов'язань по договору страхування, сплатила страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 7 885,06 гривень. Оскільки Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» здійснило страхове відшкодування на користь потерпілого в загальному розмірі 7 885,06 гривень, тому у позивача виникло право для звернення до винної особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 7 885,06 гривень.
04 жовтня 2024 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позов та докази на спростування заявлених вимог.
На підставі ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 Цивільного кодексу України, визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами договору об'єктом страхування є транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.
27 квітня 2022 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено постанову, якою визнано виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП.
На підставі ст. 247 п.7 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Як встановлено судом в мотивувальній частині постанови суду: ОСОБА_1 , 19.12.2021 року о 01 годині 25 хвилини, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бажова, 2 у м.Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Mеgan», державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті якого, вказані автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.13.1, 2.10а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до частини третьої ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За положеннями ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
П. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
За приписами ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З наведеного вбачається, що обов'язок сплатити потерпілому страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика (за вирахуванням франшизи) покладається на Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант».
21 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
28 грудня 2021 року аварійним комісаром, складено протокол огляду транспортного засобу марки «Renaut Megane» державний номерний знак НОМЕР_2 .
15 лютого 2022 року фахівцем відділу розрахунку матеріального збитку Онищенко Т.М. складено Рахунок страхового відшкодування, відповідно до якого сума товарів (роботи, послуг) складає 7 885,06 гривень.
21 грудня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування транспортного засобу, за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «Renault Megane» державний номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно з страхового актом № ЦВ/21/8128 від 15 лютого 2022 року Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 в розмірі 7 885,06 грн.
На підставі страхового акту Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 7 885,06 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1) право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; 2) регрес застосовується після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.
Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.
За приписами пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він керував транспортним засобом у стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Якщо він не повідомим страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього Закону, яким невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір ОСЦПВВНТЗ, повідомлення про ДТП встановлено МТСБУ зразка, а також відомості місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон, свою адресу.
Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов'язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов'язанні.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно пред'явлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування понесених витрат по виплаті страхового відшкодування, що становить 7 885,06 грн., яке підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, відповідач в межах даного спору не скористався процесуальним правом надати докази, які спростовують позицію позивача.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн., який сплачено позивачем при звернені з цим позовом до суду.
Також, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу пов'язані із розглядом справи в розмірі 4000,00 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Згідно з ч. 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суму гонорару за надання правничої допомоги Позивач та адвокат погодили у відповідному завданні- дорученні №206 від 26.12.2022 року до договору про надання правничої допомоги, яку він надав у повному обсязі, що підтверджується детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг) виконаних за договором про надання правничої допомоги адвокатом. За надану правничу допомогу Позивач сплатив 4000,00 грн., що підтверджується завданням-дорученням № 206, актом прийому - передачі наданої правничої допомоги від 07.02.2024 року і детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг) від 07 лютого 2024 року, платіжними дорученнями від 29 грудня 2022 року № ID-189416 з призначенням платежу за правничу допомогу по договору від 14.05.2019 року за завданням- дорученням № 206 від 26.12.2022 року/
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 3, 11, 16, 979, 988, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 6, 12, 22, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регрессу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» майнову шкоду в порядку регрессу в розмірі 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 06 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» судові витрати по справі, що складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4 000,00 гривень та судового збору в розмірі 3 028,00 грн., а всього 7 028 (сім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Сторони цивільного процесу:
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», юридична адреса: 01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Суддя: