Номер провадження 1-кп/754/337/25
Справа № 754/11514/23
Іменем України
07 серпня 2025 року головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023100030001592 від 19.05.2023 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрівка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-17.03.2015 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
-15.03.2019 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч.1 ст. 122, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі, 12.11.2021 року звільнився по відбуттю строку покарання,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.4 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3
У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100030001592 від 19.05.2023 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.4 ст. 185 КК України.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, та у умисному заподіянні легких тілесних ушкодженнь, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, тобто за ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду викрадення у ОСОБА_5 мобільного телефон марки «Nокіа 105 ТА-1010», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , вартістю 340 гривень 00 копійок, на підставі п.4-1 ч. 1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечував.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Як вбачається зі змісту обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, в умовах дії воєнного стану, яке мало місце 18.05.2023 на загальну суму 340 гривень 00 копійок.
Так, за цим епізодом ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 01.02.2023 від №58/2023до 20.05.2023, з 20 год. 50 хв. по 21 год. 10 хв. 18.05.2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку за адресою: місто Київ,вул. Бальзака, 87, побачив, що потерпілий ОСОБА_6 лежить на землі, унього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викраденнячужого майна, переслідуючикорисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна,в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечнийхарактер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечнихнаслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна,скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними дляоточуючих, в той час, коли потерпілий ОСОБА_5 лежав на землі,непомітно витягнув з кишені його шортів мобільний телефон«Nокіа 105 ТА-1010», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 ,вартістю 340 гривень 00 коп, в який була вставлена сім-карта операторамобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», яка майнової цінності для потерпілого не становить, та утримуючи вказане чуже майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 складав 2 684 грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1 342 грн 00 коп. (2 684 грн : 50% = 1342 грн 00 коп.).
Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1 342 грн 00 коп.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 складав 2 684 грн 00 коп., тоді як на час інкримінованих подій у 2023 розмір дрібної крадіжки складав 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що відповідно складало 268 грн 40 коп. (0,2 х (50% : 2 684)) - у 2023 році.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 - 2 684 грн.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У зв'язку із чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.
З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, оскільки вартість викраденого майна по цьому епізоду відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи суд також враховує правову позицію викладену у постанові ОП ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21, згідно якої питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд також враховує, що у даній справі підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 5 КК України, як підстава для поширення дії Закону №3886-ІХ відносно обвинуваченого (зворотної дії закону про кримінальну відповідальність в часі), оскільки ним поліпшується становище особи.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження в частині епізоду, вартість викраденого по якому є меншою, ніж верхня межа для притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а саме за епізодом в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за епізодом від 18.05.2023 щодо таємного викрадення майна - мобільного телефону марки «Nокіа 105 ТА-1010», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , потерпілого ОСОБА_6 , вартістю 340 гривень 00 копійок
Провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України за фактом нанесення потерпілому ОСОБА_6 легкого тілесного ушкодження - продовжити розглядом у загальному порядку.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 - не заявлено.
Керуючись статтями 284, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030001592 від 19.05.2023 за епізодом від 18.05.2023 щодо таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_6 на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 125 КК України за фактом нанесення потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень - продовжити розглядом в загальному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1