Номер провадження 1-кп/754/1091/25
Справа № 754/12424/25
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100030001822, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До Деснянського районного суду м. Києва з Деснянської окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100030001822 від 10.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання щодо про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у зв'язку з розглядом цього провадження судом та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора з огляду на формальність клопотання, відсутність додатків в обґрунтування клопотання, вказував що свідки не зверталися до правоохоронних органів з приводу впливу на них, а їхні показання не підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, зазначив що ризик переховування від суду є припущенням. Також просив суд у разі обрання запобіжного заходу обвинуваченому, визначити його у виді не пов'язаному з триманням під вартою.
Крім цього, захисник просив суд вирішити на даний час лише питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , оскільки приймає участь в режимі відеоконференції та в подальшому бажає особисто приймати участь в судовому засіданні.
Обвинувачений підтримав захисника, пояснив що має бабусю і сестру, які потребують догляду, проживає в селищі міського типу де має город та не буде вчиняти інших правопорушень. Просив суд обрати інший, більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про наступне.
Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зазначає наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, який скеровано для розгляду 21.11.2022. Отже опинившись на волі ОСОБА_6 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення чи вчинити інше кримінальне правопорушення. У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також у кримінальному провадженні, з огляду на стадію судового розгляду, не допитані свідки, що свідчить про існування ризиків незаконного впливу на останніх обвинуваченим, та існування підстав визначених ст. 177 КПК України.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Обставини, зазначені захисником, з якими погодився обвинувачений, не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи положення ст. 183, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави у розмірі - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов'язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 04.10.2025 (включно).
Визначити ОСОБА_6 розмір застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04.10.2025 включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1