Справа № 752/11931/25
Провадження №: 2/752/6794/25
Іменем України
06.08.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Сінчук І. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі - ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , у якому відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , та споживачем житлово-комунальних послуг.
Позивач нараховує плату за послуги, а також формує і надає споживачу рахунки на оплату комунальних послуг, згідно затверджених уповноваженими органами тарифів та водопостачання. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Тексти типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води було опубліковано на офіційному сайті ТОВ «Теплопостачсервіс». Відповідач приєднався до умов вказаних договорів, однак не виконує належним чином своїх зобов'язань з оплати вказаних послуг, внаслідок чого, на момент звернення позивача до суду утворилась за період з квітня 2020 року по листопад 2024 року заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 69 469,28 грн, з постачання гарячої води за період з квітня 2020 року по лютий 2025 року в розмірі 6 947,95 грн, а також з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по листопад 2024 року в розмірі 1 898,94 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив вказану вище суму боргу, чим прострочив виконання зобов'язання, останній зобов'язаний відповідно до частини другої статті 625 ЦК України також сплатити: інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 3 647,12 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 618,78 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 424,93 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 88,94 грн.
Позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» просить суд стягнути з боржника ОСОБА_1 на його користь зазначену вище заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У позовній заві ТОВ «Теплопостачсервіс» просило розгляд справи проводити без виклику сторін.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
22 липня 2025 року судом було повторно надіслано ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Відзив до суду відповідач не надіслала.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата формування виписки 24 квітня 2024 року.
ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 25 вересня 2021 року та витягу про державну реєстрацію прав від 09 жовтня 2012 року.
Також ОСОБА_1 з 13 листопада 2012 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що встановлено з відповіді № 1388490 від 19 травня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже, відповідач є споживачем житло-комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються позивачем. Відповідач з моменту отримання житла у власність є споживачем комунальних послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення, від вказаних послуг не відмовлялася.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до споживачів житлово-комунальних послуг відносяться індивідуальний та колективний споживачі.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина друга статті 7 Закону), а обов'язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( пункт 1, пункт 2 частини другої 2 статті 8 Закону).
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з часитною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої воді і водовідведення.
Згідно із пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 року № 830 та пунктом 12 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, встановлено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
01 листопада 2021 року ТОВ «Теплопостач» опублікувало на офіційному сайті виконавця послуг повідомлення про укладення публічних індивідуальних договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, згідно порядку визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та фактично споживав їх. Жодного разу не звертався до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках.
Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останнього з приводу відмови від отримання таких послуг.
За пунктом 5 частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Крім того, відповідно до умов публічного договору приєднання про надання послуг з постачання гарячої води та публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, розміщених на сайті позивача, з 22 лютого 2022 року плата виконавця послуг включає, в тому числі, плату за абонентське обслуговування, розмір якої визначається виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року № 808.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, згідно з зазначеними нормами законодавства відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а також за абонентське обслуговування.
Однак, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з теплової енергії та гарячої води, а також за абонентське обслуговування, в результаті чого, утворилась заборгованість.
На підтвердження ТОВ «Теплопостачсервіс» надало суду розрахунки заборгованості.
Відповідно до розрахунків заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 (о/р НОМЕР_1 ), за період з листопада 2020 року по лютий 2025 року заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії становить 69 69,28 грн; з постачання гарячої води за період з квітня 2020 року по лютий 2025 року становить 6 947,95 грн, а також за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року становить 1 898,94 грн.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду контррозрахунок заборгованості та/або докази належного виконання та сплати коштів за послуги, надані позивачем.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 3 647,12 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 618,78 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 424,93 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 88,94 грн, розмір яких перевірено судом і підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунками заборгованості.
Суд звертає увагу на те, що згідно розрахунку заборгованості 3% річних та інфляційні витрати позивачем не нараховувалися на суму заборгованості, починаючи з 24 лютого 2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Крім того, будь-яких клопотань в частині застосування до позовних вимог строків позовної давності зі сторони відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження під час розгляду справи, доводи позову відповідачем не спростовані, а відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово - комунальні послуги», статтями 67, 156, 162 Житлового кодексу України, статтями 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, статтями ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2020 року по лютий 2025 року у розмірі 69 469,28 грн (шістдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 28 коп.); з постачання гарячої води за період з квітня 2020 року по лютий 2025 року у розмірі 6 947,95 грн (шість тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 95 коп.); за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року у розмірі 1 898,94 грн (тисяча вісімсот дев'яносто вісім гривень 94 коп.); інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 3 647,12 грн (три тисячі шістсот сорок сім гривень 12 коп.); 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 618,78 грн (шістсот вісімнадцять гривень 78 коп.); інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 424,93 грн (чотириста двадцять чотири гривні 93 коп.); 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води в розмірі 88,94 грн (вісімдесят вісім гривень 94 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: вул. Кішки Самійла, буд. 7-А, приміщення 65,66, м. Київ, 03189.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Рішення суду складено 06 серпня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук