Справа № 752/18075/25
Провадження №: 6/752/484/25
Іменем України
07.08.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
за участю секретаря - Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусовий привід керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: невідомо) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Національний Банк України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусовий привід керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: невідомо) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Національний Банк України.
В обґрунтування подання зазначено, що у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу № 18/96 від 28 грудня 2010 року, виданого Господарським судом Закарпатської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестаційно-фінансовий міжнародний Альянс» на користь Національного Банку України богу в розмірі 14 847 819,08 грн.
19 липня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якого надіслано сторонам виконавчого провадження для виконання та відома.
Станом на 22 липня 2025 року борг за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу № 18/96 від 28 грудня 2010 року, виданого Господарським судом Закарпатської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестаційно-фінансовий міжнародний Альянс» на користь Національного Банку України богу в розмірі 14 847 819,08 грн, не сплачений, хоча керівнику боржника відомо про відкрите виконавче провадження.
За викликами державного виконавця боржника зобов'язано з'явитися до відділу з поясненнями щодо повного або часткового виконання виконавчих документів, про причини неявки боржником відділ не повідомлено.
Державним виконавцем здійснено цілий ряд заходів, спрямованих на виконання виконавчого листа, однак, рішення суду до теперішнього часу боржником не виконане, боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вживає заходів щодо виконання рішення, ігнорує виклики державного виконавця та не надає декларацію про доходи та майно за встановленою формулою.
Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець просив вирішити питання про примусовий привід керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: невідомо) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Національний Банк України.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року прийнято подання державного виконавця до провадження та призначено судове засідання з розгляду подання на 07 серпня 2025 року на 09:30 год.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, просив подання розглядати без участі представника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Інші учасники справи про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, до суду не з'явилися, будь-яких заяв чи клопотань не подали.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При вивченні матеріалів справи було встановлено, що у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу № 18/96 від 28 грудня 2010 року, виданого Господарським судом Закарпатської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестаційно-фінансовий міжнародний Альянс» на користь Національного Банку України богу в розмірі 14 847 819,08 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестаційно-фінансовий міжнародний Альянс».
У ході примусового виконання зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем здійснено наступні заходи примусового виконання.
19 липня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В ході примусового виконання державним виконавцем направлено запити до обліково-реєстраційних установ щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником, наявних відритих рахунків в банківських установах, іншого майна, що належить боржнику на праві власності.
Згідно відповіді МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Згідно відповіді ДПС у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з'ясовано, що об'єкти нерухомого майна на праві власності за боржником не зареєстровані.
11 вересня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено до відповідних банківських установ за допомогою системи електронного документообігу.
11 вересня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
11 вересня 2024 року державним виконавцем направлено запити для встановлення наявності майна на праві власності до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, ГУ Держпраці, ГУ Держгеокадастру у місті Києві, Державної служби статистики України та Державної податкової служби України.
Згідно відповідей з реєструючих органів, майно на праві власності за боржником не зареєстровано.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо дати народження, РНОКПП, адреси проживання/реєстрації керівника боржника.
В рамках, вищезазначеного виконавчого провадження, постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника.
Запис про обтяження речових прав боржника згідно вищевказаної постанови державного виконавця внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер запису про обтяження: 93643709) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 52694689)
Станом на 22 липня 2025 року борг не сплачено, що на думку державного виконавця є наслідком ухилення боржника від виконання рішення суду.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Янголенко проти України», no. 14077/05, від 10 грудня 2009 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України», no. 15729/07, від 05 липня 2012 року).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до статті 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.
Відповідно до пункту 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Разом з тим, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження доказів направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, отримання боржником вказаного документу, як то реєстр рекомендованої кореспонденції чи повідомлення про вручення рекомендованого листа з описом вкладення.
Крім того, до подання не додано жодних доказів на підтвердження вручення боржнику вимоги державного виконавця чи повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та доказів його ухилення від явки.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У той же час, як вбачається із змісту подання державного виконавця, станом на час звернення до суду у боржника наявна заборгованість, однак при цьому суду не надано доказів того, що керівник боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.
Зокрема, посилання державного виконавця, що керівник боржника - ОСОБА_1 не вживає заходів щодо виконання рішення хоча останньому і відомо про відкрите виконавче провадження, є безпідставними, оскільки суду в повному обсязі не надано доказів, які б свідчили про отримання боржником вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду та самої копії постанов про відкриття виконавчого провадження, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та не співмірним з огляду на надані суду письмові докази.
Крім того, подання про примусовий привід повинно містити дату та час, на який необхідно здійснити привід боржника, що в даному поданні відсутнє.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що державний виконавець не довів факту ухилення керівника боржника від виконання судового рішення, а перелік здійснених державним виконавцем дій на примусове виконання рішення суду є його процесуальними обов'язкими і не може свідчити про те, що керівник боржника якомось чином чинить перешкоди у його виконанні чи ухиляється від його виконання.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання про примусовий привід керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1.
Керуючись статями 353-353, 438 ЦПК України, суд
Подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусовий привід керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: невідомо) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - Національний Банк України, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена 07 серпня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук