703/3350/25
1-кп/703/466/25
07 серпня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 28.04.2025 під №12025255350000108, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка Черкаської області, громадянина України, неодруженого, утриманців не має, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 18.02.2025 Черкаським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_5 , будучи особою, яка протягом рокупіслд засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, 28.04.2025, близько 14 години 15 хвилин, перебуваючи по вул. Капітана Береста, 42 в м. Сміла Черкаської області, незаконно, умисно, без мети збуту придбав, а саме знайшов полімерний пакет з кристалічною речовиною, який помістив до пачки з цигарками, яку поклав до кишені своїх штанів і зберігав при собі для особистого вживання.
У подальшому, того ж дня 28.04.2025, близько 14 години 17 хвилин, по вул. Капітана Береста, 42 в м. Сміла Черкаської області ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції для перевірки особи та під час спілкування повідомив, що має при собі заборонену до обігу речовину. Після цього під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , останній дістав з лівої кишені штанів пачку з цигарками, в якій було виявлено та вилучено полімерний пакет з кристалічною речовиною, яка, відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-25/6538-НЗПРАП від 15.05.2025, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 0,323 грама, яку він незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Надав суду показання, повністю підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Вказав, що 28 квітня 2025 року близько 14 год. під час прогулянки у лісовому насадженні в районі лікарні ім. Сімашко у м. Сміла він знайшов поліетиленовий пакет із психотропною речовиною PVP, яку залишив зберігати при собі у правій кишені штанів, перед цим поклавши до пачки із сигаретами, для власного вживання, без мети збуту. Через нетривалий проміжок часу в тому ж районі його зупинили працівники поліції, на вимогу яких повідомив, що має при собі заборонену у вільному обігу речовину, яка у нього була вилучена. Свої дії засуджує, усвідомив їх неправомірність, жалкує з приводу вчиненого.
Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , при визначенні останньому покарання суд бере до уваги:
- характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин;
- відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого;
- особу обвинуваченого, який раніше судимий, будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення до покарання у виді пробаційного нагляду знову вчинив кримінальне правопорушення, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
За таких обставин суд призначає ОСОБА_5 основне покарання у межах санкції ч.2 ст.309 КК України у виді штрафу.
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2025 року у справі №707/504/25 (провадження 1-кп/707/135/25) ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
Згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Вказане узгоджується правовим висновком Верховного Суду від 25.06.2018 (справа №511/37/16-к, провадження №51-830км18).
Частина 4 статті 71 КК України визначає, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинання одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Ураховуючи зазначене, суд визначає ОСОБА_6 остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання. Вказане узгоджується практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2019 (справа № 266/3940/16-к), постанові від 01.06.2020 (справа № 766/39/17).
Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_6 суд визначає у відповідності до ч.1, ч.4 ст.71 КК України, оскільки після постановлення щодо нього вироку Черкаським районним судом Черкаської області від 18 лютого 2025 року, але до повного відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, вчинив нове кримінальне правопорушення.
Під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати на проведення судової експертизи в сумі 1782 грн. 80 коп., відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст. 12, 50, 65, 66, 67, 71, 72, ч.2 ст.309 КК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
На підставі ч.1, ч.4 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2025 року у справі №707/504/25 та з урахуванням припису ч.3 ст.72 КК України визначити ОСОБА_5 до відбування остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 8 (вісім) місяців 7 (сім) днів та штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України протягом строку виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Призначені ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду та штрафу виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 1782 грн. 80 коп.
Речові докази: полімерний пакет з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP у кількості 0,23 г, яка поміщені до сейф-пакету 5608398 та передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - знищити після набрання вироком законної сили.
Документи, які надані сторонами, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1