Справа № 569/8626/25
06 серпня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025181010000484 від 14.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України суд,
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №12025181010000484 від 14.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурором у кримінальному провадженні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу на розсуд суду.
Суд, заслухавши, прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, приходить до висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, 05.05.2023 звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, крім того обвинувальний акт відносно якого 20.06.2024, 31.10.2024 направлено до Рівненського міського суду за фактом вчинення останнім кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
Так, 13 лютого 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, шляхом пошкодження металопластикового вікна, проник в середину квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 8500 гривень, 100 доларів США, що на момент вчинення злочину згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США становив 41 грн. 79 коп.,) становили 4179 грн., каблучку жіночу, 925 проби, вагою 1,67 гр., що на момент вчинення злочину згідно офіційного курсу НБУ (1 грам становить 37,13 грн.) становили 62 грн., хрестик із ланцюжком, 925 проби, вагою 8,52 гр., що на момент вчинення злочину згідно офіційного курсу НБУ (1 грам становить 37,13 грн.) становили 316 грн. 34 коп.,жіночу сумку із надписом «RoboTifeni», чорного кольору вартістю 792 грн., тример марки «Philips», модель «MG9525» вартістю 1610 грн., жіночий рюкзак марки «Stradivarius», чорного кольору вартістю 586 грн., кепку марки «Puma» білого кольору вартістю 300 грн., годинник марки «CasioQuartz», модель «Mtp-1261» вартістю 440 грн., які належать ОСОБА_6 , внаслідок чого завдав потерпілому майнову шкоду у загальному розмірі 16 785 грн. 34 коп..
Правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч.4 ст.185 КК України,а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникнення в інше приміщення вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Данчиміст, Костопільського району, Рівненської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, непрацюючий, раніше судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України - відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
- може переховуватись від суду, а саме: ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння в умовах воєнного стану, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні,оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_4 буде чинити тиск на потерпілих та свідків.
- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення:згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 ,будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.04.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, 05.05.2023 звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, крім того обвинувальний акт відносно якого 20.06.2024, 31.10.2024 направлено до Рівненського міського суду за фактом вчинення останнім кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став та через короткий проміжок часу повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану за наступних фактичних обставин,що свідчить про злочинну спрямованість дій підозрюваного і свідчить про наявність вказаного ризику.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення умисних, корисливих злочинів, що ще раз підтверджує небажання останнього ставати на шлях виправлення і перевиховання та вказує на спрямованість дій підозрюваного щодо вчинення кримінальних правопорушень.
Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Продовження запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об'єктивних причин не закінчено на даний час. На даний час вищевказані ризики не змінились, продовжує існувати ризик продовження вчинення ним злочинів та переховування від суду, а запобігання цим ризикам не можливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Продовжуючи застосування такого виду запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, а також той факт, що докази в судовому засіданні не перевірені та не дослідженні в повному обсязі.
Відповідно до ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи, що прокурор довів обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення кримінальних правопорушень маючи не заняту та непогашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суддя прийшов до висновку, що до нього слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Даних про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, суддя вважає відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 331 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з 06 серпня 2025 року до 04 жовтня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № UA048201720355229002000010559.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 жовтня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7