Справа №567/1390/25
Провадження №1-кс/567/150/25
07.08.2025 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши скаргу представника ТОВ "Західна агровиробнича компанія" ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР за його заявою від 21.07.2025 відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.197-1 КК України,
встановила:
04.08.2025 до Острозького районного суду Рівненської області надійшла скарга представника ТОВ "Західна агровиробнича компанія" ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги зазначає, що в порушення вимог ст.214-217 КПК України слідчий ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області не вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.206 КК України за заявою від 21.07.2025. Просить зобов'язати ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області внести відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На думку скаржника не погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем призвело до неможливості здійснити підготовку земельним ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВОРОБНИЧА КОМПАНІЯ», до посіву сільськогосподарських культур згідно із структурою на 2025 рік, а тому дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч.1 ст.206 КК України.
В скарзі зазначає, що заяву про вчинення кримінальних правопорушень було подано щодо ОСОБА_4 , однак вказані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився. В поданій до суду скарзі просить розглянути справу без його участі.
Уповноважена особа ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду скарги була належним чином повідомлена.
Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги по суті, що визначено ч.3 ст.306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» оскаржує бездіяльність ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по заяві від 21.07.2025 з приводу обробітку ОСОБА_4 без встановлення меж орендованих ним земельних ділянок з кадастровими номерами
5624285300:11:002:0426, 5624285300:11:001:0158, 5624285300:11:001:0182,
5624285300:11:002:0122, 5624285300:11:002:0351, 5624285300:11:001:0227,
5624285300:11:001:0231, 5624285300:11:002:0160, 5624285300:11:002:0311,
5624285300:11:001:0124, 5624285300:10:001:0204, 5624285300:11:001:0261,
5624285300:11:002:0305, 5624285300:11:001:0071, 5624285300:11:001:0136,
5624285300:11:002:0246, 5624285300:11:002:0289.
без виділення її в натурі користувачу, не закріплення її межовими знаками, без погодження меж земельних ділянок з користувачем суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами
5624285300:11:002:0427, 5624285300:11:001:0142, 5624285300:11:001:0195,
5624285300:11:002:0135, 5624285300:11:002:0550, 5624285300:11:001:0226,
5624285300:11:001:0230, 5624285300:11:002:0159, 5624285300:11:002:0295,
5624285300:11:001:0123, 5624285300:11:001:0110, 5624285300:10:001:0203,
5624285300:11:001:0260, 5624285300:11:001:0262, 5624285300:11:001:0277,
5624285300:11:002:0306, 5624285300:11:001:0072, 5624285300:10:001:0137,
5624285300:11:002:0495, 5624285300:11:002:0472,
орендарем яким є ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», що призводить до їх обробітку без встановлених меж та самовільного зайняття частини земельних ділянок.
Отже, на думку скаржника не погодження меж земельних ділянок із суміжним землекористувачем призвело до самовільного зайняття частини земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВОРОБНИЧА КОМПАНІЯ», а тому дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч.1 ст. 206 КК України.
На даний час відомості до ЄРДР не внесені.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п.1 ч.1 ст. 303 КПК України).
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, дізнавач, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст.2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема, встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Частиною 1 статті 214 КПК України, встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2, ст.11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз положень ч.5 ст.214 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не його вчинення лише припускається.
Із системного аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про обставини не щодо усіх (будь-яких) заяв чи повідомлень, а тільки тих, які можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, тобто повинні мати достатні дані про наявність в події ознак складу кримінального правопорушення у розумінні ст.11 КК України.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі №556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК України. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
У своїй заяві про кримінальні правопорушення ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» не зазначаючи коли саме мали місце такі дії, вказує на те, що при виділенні земельних ділянок в натурі ОСОБА_4 також допущено порушення існуючого порядку - не погоджено межі земельних ділянки із суміжними користувачами, що, як наслідок, призвело до самовільного зайняття частини земельних ділянок, які перебуває в оренді ТОВ «Західна агровиробнича компанія».
Внаслідок вчинення зазначених протиправних дій. Товариство незаконно позбавлене права та не має змоги здійснити підготовку земельних ділянок до посіву сільськогосподарських культур згідно із структурою на 2025 рік.
Зазначає, що внаслідок непогодження меж земельних ділянок, права скаржника були порушені та просить у зв'язку з цим внести відомості до ЄРДР за ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.206 КК України.
Статтею 197-1 ч.1 КК України встановлено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки - активних протиправних діях по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. При цьому, для кваліфікації дій винної особи за ст.197-1 КК України обов'язковим є завдання значної шкоди володільцю або власнику земельної ділянки. Отже, вказане вище кримінальне правопорушення є кримінальним проступком із матеріальним складом, а тому обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони є спричинення власнику або законному володільцю земельної ділянки значної шкоди.
Відповідно до примітки до цієї статті КК України, шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується умисною формою вини - прямим умислом.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.197-1 КК України, як кримінальний проступок із матеріальним складом, є закінченим лише з моменту завдання значної шкоди законному володільцю або власнику. Тобто для того, щоб розглядати самовільне зайняття земельної ділянки як кримінально протиправне діяння необхідним є настання суспільно небезпечних наслідків через таке діяння у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди. У той же час, саме по собі самовільне зайняття земельної ділянки за відсутності означених наслідків не утворює складу кримінального правопорушення.
Статтею 206 КК України встановлено відповідальність за протидію законній господарській діяльності, тобто протиправну вимогу припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення єдиного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об'єктів будівництва, інших об'єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об'єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання.
Об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає у протидії законній господарській діяльності. Відповідно до ч.1 ст.206 КК вона розуміється як протиправна вимога: а) припинити займатися законною господарською діяльністю; б) обмежити таку діяльність; в) укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; г) не виконувати укладену угоду, невиконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами; пошкодження чи знищення їхнього майна.
Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується умисною формою вини - прямим умислом.
Вирішуючи скаргу, суд виходить з того, що закон не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу кримінального правопорушення, достатньо даних про об'єктивні ознаки кримінального правопорушення, разом з тим скаржником таких об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.194-1, 206 КК України за викладених у заяві обставин не наведено, зокрема не викладено обставин вчинення діянь, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, дати їх вчинення та не наведено обґрунтувань, що свідчать про наявність умислу на їх вчинення, а тому вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань і щодо них не повинно проводитись досудове розслідування.
Зі змісту скарги та повідомлення про кримінальне правопорушення вбачається, що в ній викладені обставини про ймовірне вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.206 КК України.
На думку слідчого судді, викладені у повідомленні про кримінальне правопорушення ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самого повідомлення, у ньому не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.206 КК України, а його твердження про можливе вчинення указаною особою кримінальних правопорушень ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності їхніх дій під час користування орендованими земельними ділянками та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність та не зазначенні відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.1 ст.206 КК України, у діях вказаних осіб.
В даному випадку вбачаються виключно цивільно-правові відносини щодо встановлення на місцевості межових знаків між суміжними землекористувачами, без встановлення яких неможливо стверджувати про самовільне захоплення ними ділянок один одного чи перешкоджання в господарській діяльності по обробітку своєї земельної ділянки.
За наведених обставин відсутній обов'язок органу досудового розслідування щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою товариства з подальшим вчиненням дій, передбачених ст.214 КПК України.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу кримінального правопорушення, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана, в тому числі, для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що, в свою чергу, не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Таким чином, подана ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» заява про вчинення кримінальних правопорушень не містить відомостей, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень в розумінні ст.11 КК України, а підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджено наказом МВС України №100 від 08.02.2019.
В судовому засіданні встановлено, що заява ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» від 21.07.2025 в ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області була зареєстрована як повідомлення про іншу подію, що відповідає Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Разом з тим, заява представника ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» за своїм змістом та суттю не є повідомленням про кримінальні правопорушення, оскільки у ній не наведено даних про вчинення діянь, які містить ознаки кримінальних правопорушень.
За приписами ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу.
КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, у силу вимог ч.1 та ч.2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, узагальнені доводи скаржника, які зводяться до наявності обов'язку фактично автоматичного внесення уповноваженою особою відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою (повідомленням), позбавлені підстав.
Відповідно до положень ст.306, 307 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 КПК України за результатами яких постановлюється одна з таких ухвал про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, є необґрунтованою та в її задоволені слід відмовити, роз'яснивши скаржнику, що у відповідності до вимог ст.214 КПК України, заявник не позбавлений права повторно звернутися з заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до слідчого, чи прокурора.
Керуючись ст.303, 307 КПК України
в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на бездіяльність ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за заявою від 21.07.2025, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1