Справа № 544/1633/25
пров. № 2-а/544/43/2025
Номер рядка звіту 129
05 серпня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої судді Сайко О.О.
секретар судового засідання Костенко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 2069 від 09.12.2024 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постановою № 2069 в справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 , його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Про наявність даної постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності з накладанням штрафу він дізнався, коли не зміг скористуватися своїми банківськими картками, оскільки виявилося, що його рахунки тимчасово заблоковано. Працівники банку повідомили, що рахунки заблоковані виконавчою службою. 08.07.2025 року він звернувся із запитом до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням роз'яснити, чому його банківські рахунки заблоковано. 09.07.2025 року отримав відповідь від Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де йому повідомили, що у відділі на виконанні знаходиться виконавче провадження ВП № 78521912 про стягнення штрафу з нього, ОСОБА_1 , на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 за адміністративне правопорушення.
Він перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зареєстрований в застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ+», за яким його дані оновлено вчасно. У вказаному застосунку відсутні відомості щодо нього як порушника військового обліку. Також має відстрочку від мобілізації у зв'язку із бронюванням до 14.02.2026 року. За доводами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_2 , викладеними в Постанові №2069 від 09.12.2025 року, він не з'явився на вказану по повістці №543288 дату за замовним листом-повідомленням до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду. У зв'язку з цим відносно нього було надіслане до ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області звернення від 09.11.2024 №12/6/3916 щодо доставлення, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, чим порушив ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначає, що ніяку повістку (повісток) він не отримував, і навіть не отримував повідомлення про надходження рекомендованого листа від пошти. Разом з цим у постанові не зазначено, на який день і час необхідно було з'явитися, ким вона видана і чи одержана у належний спосіб повістка.На підставі норм законодавства вважає, що був неналежним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ні повістки, ні повідомлення з пошти не отримував, разом з тим і не відмовлявся від отримання.
В грудні 2024 року йому зателефонував дільничний офіцер поліції та повідомив, що він перебуває у розшуку і може бути адміністративно затриманий працівниками поліції і доставлений до ТЦК та СП. Далі, 09.12.2024 року об 15 год. 15 хв. він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 сам добровільно, там надав письмові пояснення стосовно, того чому він не з'явився за повісткою. Згідно його письмового пояснення, він не з'явився, оскільки ніяку повістку (повісток) не отримував, і навіть не отримував повідомлення про надходження рекомендованого листа від пошти. Також хоче зазначити, що проживає у невеликому селі Білоцерківці Лубенського району Полтавської області, де проживає невелика кількість людей, і якби йому надійшла повістка чи повідомлення з пошти про отримання рекомендованого листа, він обов'язково про це дізнався б від сусідів чи родичів. Але стверджує, що і мови не було про вищезгадану повістку чи повідомлення з пошти про отримання рекомендованого листа. В подальшому працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було повідомлено, що його письмові пояснення прийняті.
Далі виявляється, що тим самим днем, коли він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто 09.12.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 було розглянуто його адміністративну справу та винесено щодо нього постанову №2069 від 09.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, де вказано, що він нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн.Органами ІНФОРМАЦІЯ_2 його не було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також відповідно до ст. 277-2 КУпАП «Повідомлення про розгляд справи» особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повідомляється шляхом вручення ПОВІСТКИ не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Саме повістка є офіційним документом про виклик на розгляд справи з вказанням дати і місця розгляду справи і яка повинна бути вчасно вручена. Таку повістку йому не вручалося та не направлялося. Таким чином всупереч Конституції України та чинного законодавства він був позбавлений можливості надати свої пояснення та аргументи під час розгляду адміністративного матеріалу, також в нього «відібрали» конституційне право на захист. Такі дії працівників ТЦК та СП є грубим порушенням ст. 19 Конституції України, яка чітко передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки постанова № 2069 по справі про адміністративні правопорушення від 09.12.2024 року була розглянута в той день, коли він добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 і надав пояснення, розглянута без належного повідомлення його щодо такого розгляду і розглянута без його участі та присутності, є підстави вважати, що його пояснення та доводи просто проігнорували, а дану постанову «нашвидкоруч» формально підписав начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Просить скасувати постанову № 2069 за справою про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 року, якою його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і який на момент розгляду справи вже подвоєно та становить 34 000 грн.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 заперечує проти задоволення позовної заяви, вважає її необґрунтованою та просить її відхилити. Так, за даними оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці з зазначеною датою прибуття на 09:00 год. 25.10.2024 року (повістка № 543288). Після чого 09.11.2024 № 12/6/3916 направлено звернення до ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області щодо доставлення даного громадянина за вчинення правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.12.2024 року позивача було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було складено адміністративний протокол.
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно позивача, винесено постанову № 2069. На розгляд справи позивач не прибув, про причини неявки не повідомив. Копію постанови направлено засобами поштового зв'язку 20.12.2024.
Позивач не мав на меті прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.2024 так як на той час не був заброньований. Працювати в оркестрі він почав лише з 09.11.2024.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити без його участі.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ухвалою суду від 17.07.2025 одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалено витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
28.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду направлені зазначені вище копії документів як додатки до відзиву на позов (а.с.22-28).
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2069 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09.12.2024, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_3 , військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , була надіслана повістка №543288 про прибуття на вказану у повістці дату для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На вказану дату ОСОБА_1 не з'явився, у зв'язку з цим 09.11.2024 за № 12/6/3916 направлено звернення до ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області щодо доставлення даного громадянина за вчинення правопорушення. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив Правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, застереженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» , ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Правопорушення вчинене в особливий період, що передбачене ст. 210-1 ч. 3 КУпАП (а.с.24 ).
В адміністративному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи на підставі протоколу відбудеться 11.12.2024 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , в кінці листопада 2024 року він був повідомлений дільничним офіцером поліції, що він перебуває у розшуку у зв'язку з неявкою по повістці. Тому 09.12.2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 сам добровільно. Ніяких повісток він не отримував, і навіть не отримував повідомлення про їх надходження від пошти. Зазначив, що проживає у невеликому селі, де всі всіх знають і новини розносяться миттєво. Він часто подорожує Україною по роботі і міг бути не вдома в день доставки повістки. Має в телефоні додаток Дія та Резерв+, регулярно їх оновлює і за весь час жодного разу не бачив сповіщення з приводу отримання повістки, неявки по ній або перебування в розшуку (а.с. 25).
Постановою №2069 від 09.12.2024 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.25-26).
Згідно довідки Національного Академічного духового оркестру України від 09.12.2024 ОСОБА_1 було заброньовано за НАДОУ 07.12.2024 в електронній формі засобами Порталу Дія до 15.02.2025 (а.с.27 на звороті).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Відповідно до п.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та в особливий період (далі Порядок № 650).
Розділом 5 Порядку № 560 визначено, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 68 Порядку № 560, встановлено, що у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження.
Згідно із п. 69 Порядку № 560 резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Відповідно до пункту 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Підпунктом 2 пункту 41 Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є :
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора,
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних,
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У ході судового розгляду встановлено, що на підтвердження здійснення виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем надано копію судової повістки № 543288 від 10.10.2024, в якій зазначено, що останній повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.2024 о 09:00 год для проходження медичного огляду. Рекомендованого повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення з відмітками, обов'язковість яких передбачена п.п.2 п.41 Порядку, відповідач не надав (а.с.26 на звороті).
На підставі зазначеного, враховуючи вимоги підпункту 2 пункту 41 Порядку №560, суд уважає доведеним факт неналежного оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик по повітці №543288 від 10.10.2024, на 09-00 год 25.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доводи відповідача про те, що позивач не мав на меті прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.10.2024, так як на той час не був заброньований, є лише його припущеннями.
Таким чином, неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 543288 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки не встановлено порушення позивачем правил військового обліку в частині неприбуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з огляду на відсутність належного виклику.
В долучених у відзиві на позовну заяву матеріалах не містяться будь-які відомості про отримання позивачем копії постанови №2069 від 09.12.2024.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Як встановлено, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 за відсутності позивача, відповідно постанова у справі про адміністративне правопорушення йому не була вручена. З матеріалів відзиву, наданих представником відповідача, на копії постанови міститься відмітка «направлено засобами поштового зв'язку 20.12.2024 року» , однак будь-які інші відомості про отримання/неотримання позивачем зазначеної копії постанови в матеріалах справи відсутні.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушения: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 віл 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак і для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до пункту 14 Інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналогічні положення містяться в статті 285 КУпАП, де постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Тобто, в рамках розгляду ТЦК адміністративної справи щодо можливих порушень законодавства про військовий облік та про мобілізацію, особа все одно має бути повідомлена в рамках правил КУпАП.
Обставини справи свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена з порушенням установленого порядку, тобто фактично розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбувся 09.12.2024. Тоді як про розгляд справи позивач був повідомлений при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення на 11.12.2024. З огляду на зазначене вище, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення порядку виклику та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 238 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, позивач фактично був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи та скористатись правовою допомогою захисника, що є прямим порушенням права на захист.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неприбуття по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас належних доказів порушення позивачем приписів законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію представник відповідача не надав.
Дотримання усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративних справ належними доказами не підтверджено. Відтак, належного виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства, а отже і правомірності прийнятого рішення відповідачами не наведено, з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи та не представлення їх суду для вивчення та оцінки в ході розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і жодним чином не спростовані відповідачем. За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 КУпАП, ст.ст.2, 6, 9, 20, 77, 78, 90, 209, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 09.12.2024 №2069 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень, закривши провадження у даній адміністративній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя О.О.Сайко