Справа № 524/2431/25
Провадження № 2/536/803/25
06 серпня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», від імені якого діє представник, пред'явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 13.04.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 1913686, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000,00 грн. і зобов'язався повернути його. 13.04.2021 між сторонами за ініціативою відповідача було укладено додаткову угоду № 1913686 до договору позики № 1913686, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 2000,00 грн.
26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №1913686 від 13.04.2021.
У свою чергу 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №1913686 від 13.04.2021.
Оскільки на даний час відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому представник ТОВ «Фінпром маркет» звернувся із позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 15124,80 грн., з якої 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 10124,80 грн. - сума заборгованості за відсотками, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 квітня 2025 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за клопотанням представника позивача інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку; виписку по картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_1 за період з 13.04.2021 року по 16.04.2021 року.
В провадження суду відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що нарахована сума боргу є неправомірною, оскільки відсотки за користування кредитом нараховані понад термін дії договору, а саме оскільки відсотки за 30 днів становлять 2985,00 грн., тому загальна заборгованість повинна бути 7985,00 грн. Відповідач зазначає, що враховуючи положення законодавства щодо споживчого кредитування, позивач повинен нараховувати не більше 1% в день за користування кредитними коштами, тобто відсотки становлять 1500 грн. Окрім того, заявляє про застосування позовної давності з огляду на те, що строк дії договору завершився 13.05.2021, а позовна заява подана до суду 07.05.2025.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що умовами укладеного договору передбачено, що у випадку неналежного виконання договору позики протягом 30 днів проценти розраховуються за базовою процентною ставкою 1,99%. Щодо строку дії договору, то представник позивача вказує, що пролонгація договору передбачена Правилами надання грошових коштів у позику(на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які є невід'ємною частиною договору позики, про що зокрема було вказано в укладеному сторонами договорі. Окрім того, представник позивача зауважує на тому, що строк позовної давності не був пропущений, оскільки був подовжений нормами чинного законодавства, а тому зазначене ОСОБА_1 щодо строку позовної давності не відповідає дійсності. Відповідач доказів спростування позовних вимог, зокрема контр розрахунок, не надав, а сам відзив ґрунтується виключно на припущеннях. Таким чином, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в провадження суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав в провадження заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що 13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1913686, відповідно до умов якого зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (а.с.15).
Відповідно до п.2 Договору сума позики - 3000,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка - 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70%, орієнтовна річна процентна ставка - 288,35%, орієнтовна загальна вартість позики - 3711,00 грн.
Згідно з пунктами 4.1-4.2 Договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на вказаному сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.
Відповідно до п.5 договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Договір відповідачем було підписано за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора fo9J5Y5AIR.
13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1913686 до договору позики №1913686 від 13.04.2021 року, відповідно до положень якого на підставі звернення позичальника позикодавцем було збільшено суму позики на 2000,00 грн. Загальний розмір позики становить 5000,00 грн. Позичальник розуміє та підтверджує те, що у зв'язку зі збільшенням загального розміру позики зміниться орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 6185,00 грн. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором та цією Додатковою угодою (а.с.15 з/б).
З довідок ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 07.11.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття на виконання платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 13.04.2021 на суму 3000,00 грн. та 2000,00 грн., отримувач ОСОБА_1 (а.с.111-111 з/б).
ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» взяті на себе зобов'язання за договором позики виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши 13.04.2021 відповідачу у розпорядження грошові кошти, про що свідчить виписка по рахунку, надана АТ КБ «Приват Банк», з якої вбачається зарахування коштів у сумі 3000,00 грн. та 2000,00 грн. на картковий рахунок відповідача (а.с.86-87).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором позики №1913686 від 13.04.2021 року в розмірі 15124,80 грн., що складається із: 5000 грн. - тіло; 10124,80 грн. - проценти (а.с. 6-8).
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором позики №1913686 від 13.04.2021 року (а.с.112-113).
Згідно з реєстром прав вимог №2 від 26.10.2021 боржників до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (а.с.114).
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором позики №1913686 від 13.04.2021 року (а.с.115-116).
Згідно з реєстром заборгованості до договору №030423-ФК про відступлення прав вимоги від 03.04.2023 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (а.с.117)
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» доведено право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за договором позики № 1913686 від 13 квітня 2021 року. Водночас досліджуючи матеріали справи суд встановив, що нараховані відсотки відповідачі не відповідають положенням укладеного договору позики та додаткової угоди з огляду на наступне. Так, між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 13 квітня 2021 року було укладено договір позики №1913686 та додаткову угоду №1913686. Даним договором передбачено строк позики на 30 днів, тобто то 13 травня 2021 року, водночас вже дослідженим судом розрахунком заборгованості первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів до 25 липня 2021 року.
Суд враховує позицію представника позивача щодо пролонгації договору, яка передбачена Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які є невід'ємною частиною договору позики, про що зокрема було вказано в укладеному сторонами договорі позики від 13 квітня 2021 року, однак не може погодитися із нею з огляду на наступне.
Так, положення Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, зокрема розділ 7, містить певні умови продовження строку користування позикою. Однак суд зауважує на тому, що надані докази стороною позивача не містять підтверджень, що вищезгадані Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику, який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, саме в тій редакції, що були надані суду, зокрема яка б містила положення пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Окрім того, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи Законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 13 травня 2021 року.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, нарахування відсотків необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 13 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року, розмір яких складає 2985 грн. (5000 грн. х 1,99%/100%=99,5 грн. х 30 днів).
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 7985 грн., а саме 5000 грн. - заборгованість за тілом та 2985 грн. заборгованість за відсотками.
Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача посилається на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом, на що суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості захистити своє право чи інтерес через суд.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності (частини четверта, п'ята статті 267 ЦК України).
Умовами кредитного договору встановлено термін його дії до 13 травня 2021 року.
Між тим, Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження №61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року у справі №728/1765/21 (провадження №61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, з огляду на те, що з 02.04.2020 набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, пред'явлення позову ТОВ «Фінпром Маркет» відбулося в межах позовної давності та на час подання позову перебіг позовної давності не закінчився.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 01.11.2024 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.Л. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/24 (а.с. 117 з/б-118).
На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. позивачем наданий витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.01.2025, підтверджений підписами та печатками адвоката Ткаченко Ю.Л. та ТОВ «Фінпром Маркет», відповідно до якого вартість послуг, які надавались, склала 3500 грн. (а.с. 118 з/б).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1848 грн. та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1278,78 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 264-265, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, б.9А, офіс 204, заборгованість за договором позики № 1913686 від 13.04.2021 у розмірі 7985 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1278 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 78 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, б.9А, офіс 204.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяА. С. Река