3-в/381/31/25
381/3248/22
30 липня 2025 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - Зебелян Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Погребняк О.О.,
представника органу пробації - Яценка М.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області подання Фастівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області про вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду від 10.01.2023 по адміністративній справі № 3/381/16/23 відносно ОСОБА_1 ,
До Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло подання про вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду від 10.01.2023 в адміністративній справі № 3/381/16/23 відносно ОСОБА_1 .
Подання обґрунтоване тим, що під час виконання постанови про призначення ОСОБА_1 суспільно корисних робіт було встановлено, що він проходить військову службу в лавах ЗСУ з 30.01.2024 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та 11.07.2024 року отримав вибухову травму ВОСП за безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Бвтьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , на даний час ОСОБА_1 проходить довготривале лікування. У зв'язку з цим представник органу пробації просив суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови суду, застосувавши аналогію закону.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 подання підтримав, пояснив суду, що не ухилявся від виконання суспільно корисних робіт, а фактично був позбавлений можливості прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт у зв'язку із перебуванням на військовій службі та у подальшому отриманні множинних поранень під час виконання бойового завдання та перебуванні на довготривалій реабілітації.
Вислухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали подання, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 31-1 КУпАП, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 325-1 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Відповідно до ст. 325-3 КУпАП, на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається: погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт; своєчасне повідомлення органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт; ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про кількість відпрацьованих порушником годин; нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Окрім того, порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачений наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 року "Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт"(далі Порядок).
Згідно розділу ХІ Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. Строк стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин на день, неповнолітніми - двох годин на день. Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Функції уповноваженого органу з питань пробації при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачені розділом ХІІ Порядку.
Відповідно до п. 12.1 Порядку, при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються: облік порушників; роз'яснення порушникам порядку та умов відбування суспільно корисних робіт; погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов'язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; облік відпрацьованого порушниками часу; проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; з'ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.
Умови виконання постанов суду (судді) про застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачені розділом ХІІІ Порядку. Відповідно до п. 13.14. Порядку, усі питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються судом, який виніс постанову.
Відповідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. При цьому законом не визначено можливість заміни покарання у вигляді суспільно корисних робіт на інший вид покарання.
Разом з тим статтею 325-4 КУпАП передбачені наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, де зазначено, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Під час розгляду справи встановлено, що факт ухилення ОСОБА_1 від виконання суспільно корисних робіт відсутній. З часу прийняття постанови та приведення її до виконання минуло понад два роки.
КУпАП не врегульовано питання давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) с частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своему рішенні у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положении Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, у ст. 80 та регламентують звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішення законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років.
Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності знаходяться у більш невигідному та невизначеному становищі в порівнянні з тими, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) у питанні давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та обвинувальних вироків.
Відповідно до ст. 304, 305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування положень ст. 80 КК України про давність виконання вироку суду за аналогією до постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2023 у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 245, 304, 325-4 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», суд
Подання Фастівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області про вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2023 по адміністративній справі № 3/381/16/23 відносно ОСОБА_1 -задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від відбування стягнення у виді суспільно корисних робіт, застосованих постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2023 по адміністративній справі № 3/381/16/23 у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови, застосувавши аналогію закону на підставі ст. 80 КК України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Н.В.Зебелян