Справа № 369/1792/25
Провадження № 2/369/5535/25
Іменем України
07.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді- Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Гуленко Я.Є.
відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача Вакулік Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2025 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7592409. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. В подальшому 21.11.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21112024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 21.11.2024 до договору факторингу №21112024 від 21.11.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31184,00 грн з яких: 8000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 19184,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 4000,00 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №7592409 в розмірі 31184,00 грн.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 31 184 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи.
18.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідач вважає, що він повинен бути звільненим від нарахованих відсотків та пені, у зв'язку із тим, що відповідач 15.04.2022 року був мобілізованим згідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №7 від 15.04.2022 та станом на дату укладання кредитного договору був військовослужбовцем а отже має пільги у відповідності до положень п.15 ч.3 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також вказує на те, що позивачем не враховано п.18 Прикінцевих Та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Враховуючи викладене, відповідач не визнає в повному обсязі суму вимого позивача щодо стягнення відсотків за кредитом в розмірі 19 184,00 грн. та 4000,00 грн. пені. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив. Щодо нарахування відсотків зазначає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає право військовослужбовцям та членам їх сімей на отримання пільг при виконанні зобов'язань за кредитним договором. Звертає увагу суду, що відповідно до роз'яснень Національного банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.
Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. У даному випадку Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов'язаний був звернутись Первісного кредитора, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.
Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування Відповідачу відсотків здійснювалося Первісним кредитором на законних підставах, оскільки Відповідач не повідомив Первісного кредитора у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється членом сім'ї військовослужбовця та, що на нього поширюється норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Оскільки Відповідачем умови договору не виконувались, то нарахування відсотків за користування коштами відповідно до умов договору є правомірним і Відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договору та погашення заборгованості в повному обсязі.
Представник відповідача направив заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач при заповненні даних (заявки) на укладання кредитного договору проставляв відмітку, що він є військовослужбовцем, будь-яких додаткових документів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не запросило та нарахувало незаконні відсотки. Окрім того, відповідач в телефонному режимі неодноразово повідомляв представників ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивача про те, що він являється військовослужбовцем, просив роз'яснення про можливість закриття кредиту шляхом списання відсотків у відповідь на що отримував відмову та запевнення, що списання відсотків неможливе.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвалити по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за кредитом в розмірі 19 184,00 грн. та 4000,00 грн. пені.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає часткову задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7592409. У договорі вказано, що до його підписання позичальник вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення, а також процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою йому зрозумілі. Договір підписаний позичальником електронним підписом, одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором №7592409 від 17.02.2024 заборгованість відповідача не погашена та складає 31184,00 грн з яких: 8000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 19184,00 грн сума заборгованості за відсотками, 4000,00 грн. сума заборгованості за пенею та штрафами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або
Відповідно до положень статті 11 вказаного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до положень частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Відповідно до ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст.1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.629Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: 1.припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 1.зміна умов зобов'язання; 2.сплата неустойки; 3.відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Статтею 627ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2ст.1050ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до пояснень відповідача та поданих доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 уклав договір у встановленому законом порядку та отримав грошові кошти в кредит в розмірі 8000 грн.
21.11.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21112024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц. Разом з тим, відповідач підтвердив повідомлення його про зміну кредитора.
Судом встановлено, що після отримання права вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості останнього за кредитним договором.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.
Поряд з цим, у відзиві відповідач посилався на те, що він відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого до відзиву додав військовий квиток серія НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у т.ч.військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі судом не встановлено.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі N199/3051/14 (провадженняN61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21серпня 2014 року N 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
За наданими доказами, ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з 15 квітня 2022 року призваний до лав ЗС України на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, і станом на час спірних правовідносин (дії кредитного договору і нарахування відсотків за користування кредитом), та ухвалення оскаржуваного рішення, перебував на військовій службі та є військовослужбовцем, учасник бойових дій, а відтак проценти за користування кредитом не нараховуються на підставі положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За умовами укладеного кредитного Договору, сторони погодили орієнтовну загальну вартість кредиту - 71 360 грн., з яких 8000 грн. - тіло кредиту, 63360 грн. проценти за користування кредитом.
При цьому, суд врахуває, що за наданим до суду розрахунком заборгованості позивач визнав сплату відповідачем на погашення заборгованості: 25 березня 2024 року - 6512 грн., 28 квітня 2024 року - 5984 грн., а всього на суму 12 496 грн., проте позивачем у порушення вищенаведених вимог законодавства, повернення відповідачем кредитних грошей помилково зараховано на погашення заборгованості за процентами.
Доводи представника позивача, що ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач повинен був повідомити первісного кредитора, а відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - суд до уваги не приймає. Так, у вищевказаній нормі не містить такої вимоги. При розгляді справи відповідач надав відповідні документи, але позивач їх не враховував.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач погасив заборгованість за договором у повному обсязі, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Крім того, згідно з п. 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, з урахуванням п 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, позовна вимога щодо стягнення пені, штрафу у сумі 4000,00 грн. таожк задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 19, 23, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259,263-265,274,279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ