Справа № 363/3143/22
Провадження №2-во/367/115/25
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду у справі №363/3143/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання особистою приватною власністю майна,
05 серпня 2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просить суд виправити допущену в рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 31 січня 2024 року описку, а саме вказати:
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за позивачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнові права на однокімнатну квартиру майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за позивачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що в позовних вимогах в частині поділу майнових прав була допущена описка.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Судом встановлено, що з тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про 1) встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її з відповідачем в період з березня 2006 року по 23 січня 2013 року
2) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя
визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальна площа 0,25 га, кадастровий номером 3221883201:10:166:0103, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, яка знаходяться в АДРЕСА_3 .
3) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальна площа 0,25 га, кадастровий номером 3221883201:10:166:0103, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходяться в АДРЕСА_3 ,
АДРЕСА_4 ) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 134,7 кв.м., житлова площа 55.9 кв.м,, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номером 3221883201:10:166:0103 за адресою в АДРЕСА_3 .
5) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем, право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 134,7 кв.м., житлова площа 55.9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номером 3221883201:10:166:0103 за адресою в АДРЕСА_3 .
6) визнати спільним майном подружжя майнові права на квартиру АДРЕСА_5 .
7) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , що придбана за Договором про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 28 квітня 2016 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
8) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем, право власності на 1/2 частку майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , що придбана за Договором про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 28 квітня 2016 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
9) визнати спільним майном подружжя майнові права на квартиру АДРЕСА_6 .
10) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частку майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 , житлових будинків від 28 квітня 2016 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
11) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем, право власності на частку майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 , що придбана за Договором про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 28 квітня 2016 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
12) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю визнати спільним майном подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_7 .
13) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_7 .
14) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_7 .
15) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю визнати спільним майном подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_8 .
16) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири за адресою:
АДРЕСА_9 ) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за відповідачем право власності 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_8 .
Таким чином, суд констатує, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 січня 2024 року не містять описок чи арифметичних помилок.
Враховуючи вищевикладене, заява про виправлення описки в судовому рішенні не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання особистою приватною власністю майна - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йо
Суддя М.П. Одарюк