Справа № 355/1605/25
Провадження № 1-кс/355/331/25
30 липня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження № 42025112130000072 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_4 ,
Старший слідчий СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначила, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, придбав предмет, зовні схожий на ручну уламкову гранату RG-4, чотири предмети, зовні схожі на гранати DМ51А2, два предмети, зовні схожі на корпуси гранати РГ-42, два предмети, зовні схожі на корпуси гранати Ф-1, предмет, зовні схожий на корпус ручної осколкової наступальної гранати GHO-1 RDX, предмет, зовні схожий на корпус гранати М-50, предмети, зовні схожі на шість підривачів до ручних гранат типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 та VZR6M, предмет, зовні схожий на підривач до ручних гранат JVA, предмети, зовні схожі на патрони 5,45 в кількості 252 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39 в кількості 47 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39 в кількості 39 шт., предмети, зовні схожі на патрони 8,62 на 39 в кількості 20 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 51 в кількості 11 шт., 3 (три) предмети, зовні схожі на магазини до автомату типу системи «АК», які зберігав у житловому будинку за місцем свого проживання незаконно, без передбаченого законом дозволу, чим здійснював, зберігання вибухових пристроїв та бойових припасів.
29 липня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 29.07.2025 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 .
У ході проведення обшуку виявлено та вилучено: предмет, зовні схожий на ручну уламкову гранату RG-4, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до другої категорії, чотири предмети зовні схожі на гранати DМ51А2, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відносяться до другої категорії, два предмети, зовні схожі на корпуси гранати РГ-42, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відносяться до третьої категорії, два корпуси гранати Ф-1, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відносяться до третьої категорії, корпус ручної осколкової наступальної гранати GHO-1 RDX, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до другої категорії, корпус гранати М-50, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до третьої категорії, шість підривачів до ручних гранат типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 та VZR6M, які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відносяться до другої категорії, підривач до ручних гранат JVA, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відноситься до другої категорії.
Окрім цього, в ході проведення обшуку вилучено предмети, зовні схожі на патрони 5,45 в кількості 252 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39 в кількості 47 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39 в кількості 39 шт., предмети, зовні схожі на патрони 8,62 на 39 в кількості 20 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 51 в кількості 11 шт., 3 (три) предмети, зовні схожі на магазини до автомату типу системи «АК».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється
у незаконному придбанні, зберіганні вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно ст. ст. 2, 9, 28, 42, 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити речі які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні праворушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні з вище зазначених підстав клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, пояснив, що є військовослужбовцем, приїхав у відпустку і привіз з собою патрони та гранати для власного захисту, просить визначити йому менш суворий вид запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, є недоведеними, тому до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Причетність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
1) електронним рапортом про отримання повідомлення на спецлінію 102 за фактом вчинення злочину від 29.07.2025;
2) протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: придбав предмет, зовні схожий на ручну уламкову гранату RG-4, чотири предмети, зовні схожі на гранати DМ51А2, два предмети, зовні схожі на корпуси гранати РГ-42, два предмети, зовні схожі на корпуси гранати Ф-1, предмет, зовні схожий на корпус ручної осколкової наступальної гранати GHO-1 RDX, предмет, зовні схожий на корпус гранати М-50, предмети, зовні схожі на шість підривачів до ручних гранат типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 та VZR6M, предмет, зовні схожий на підривач до ручних гранат JVA, предмети, зовні схожі на патрони 5,45, в кількості 252 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39, в кількості 47 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 39, в кількості 39 шт., предмети, зовні схожі на патрони 8,62 на 39, в кількості 20 шт., предмети, зовні схожі на патрони 7,62 на 51, в кількості 11 шт., 3 (три) предмети, зовні схожі на магазини до автомату типу системи «АК»;
3) відомостями, які містяться в акті перевірки об'єкту на наявність вибухових матеріалів та довідці про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів.
4) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
5) відомостями, які містяться в протоколі допиту підозрюваного, відповідно до яких ОСОБА_4 дійсно зберігав за місцем свого проживання бойові припаси та вибухові пристрої;
6) іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Таким чином, суд вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує - від 3 до 7 років позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КК України підозрюваний з метою уникнення від відповідальності може впливати на свідків та здійснювати на них тиск, може незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу
у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому
про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням
до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб,
які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
В даному випадку, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанаєв проти України» обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що є підстави для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим суд вважає, що згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладені вимоги, суд вважає за необхідне визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, зокрема його майновий стан, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та має бути призначена у розмірі, що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 372 КПК України суд, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24:00 години 27.09.2025 року, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) за викликом;
- не відлучатись з с. Селище, Броварського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду);
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 31.07.2025 року.
Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1