Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4499/25
Провадження № 1-в/279/429/25
06 серпня 2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» про приведення вироку у відповідність до вимог кримінального законодавства,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернувся начальник ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)», із клопотанням про приведення вироку суду, ухваленого стосовно засудженого ОСОБА_3 , у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 року №3886-ІХ (далі-Закон № 3386-IX).
На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , був засуджений: 02.07.2024 року Солом'янським райсудом м. Києва за ст. 185ч.4, 185ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 49 КК України звільнений від покарання за ст. 15чЗ, 185ч 1 КК України. Вирок вступив в законну силу 01.08.2024 року. Затриманий, згідно матеріалів особової справи, 29.11.2023 року. Початок строку покарання 30.11.2023 року. Кінець строку покарання 30.11.2028 року. За даним вироком засуджений ОСОБА_3 намагався вчинити крадіжку 04.05.2018 року на суму 400 грн., вчинив крадіжку 25.06.2018 року на суму 3 878 гри., вчинив крадіжку 06.12.2018 року на суму 1673, 88 грн, вчинив крадіжку 28.12.2021 року на суму 574 грн., вчинив крадіжку 04.06.2023 року на суму 379, 50 грн., вчинив крадіжку 11.11.2023 року на суму 557, 50 грн. Враховуючи те, що ОСОБА_3 підпадає під дію закону України № 3886-ІХ звернувся з клопотанням про приведення вироку до вимог чинного законодавства.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 року розгляд клопотання переданий судді ОСОБА_1 та призначений на 15:00 годину 06.08.2025 року.
Про дату, час та місце розгляду клопотання учасники провадження повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. У зв'язку з неявкою всіх учасників відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений 02.07.2024 року Солом'янським райсудом м. Києва за :
- 04.05.2018 вчинення замаху на таємне викрадення чужого майна вартістю 400 грн;
- 25.06.2018 таємно викрав, згідно із розподіленими ролями, металеві конструкції вартістю 3,878,00 грн;
- 06.12.2018 таємно, повторно, викрав ялинку, яка росла на автозаправці, спричинивши комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва матеріальної шкоди на загальну суму 1 673,88 грн;
- 28.12.2021 таємно, повторно викрав товари споживання на загальну суму 574,00 грн;
- 04.06.2023 таємно, повторно, в період воєнного стану, викрав алкогольний напій чим спричинив ТОВ «ЛК-ТРАНС» збиток вартістю 379,50 грн;
- 11.11.2023 таємно, повторно, в період воєнного стану, викрав продукти харчування, чим спричинив ТОВ «Фора» збиток вартістю 557,50 грн.
Вказаним вироком був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.185 та ч.З с. 15, ч.І ст.185 КК України з призначенням покарання:
за ч.4 ст. 185 КК України у вид і позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч.2 ст.185КК Украниу виді позбавлення волі строком на З (три)роки.
за ч.З ст.15, ч.1 ст.185 КК України звільнений від відбування покарання на підставі ст.49 КК України.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 30.11.2023.
У силу ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів, яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 за ч. 1 ст. 51 КУпАП та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 цієї статті.
Отже правопорушення є адміністративним у тому разі, якщо особа вчинила крадіжку, шахрайство, привласнення або розтрату на загальну суму, яка не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
Згідно з ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Частиною 2 ст.4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки розмір крадіжки, за епізодами вчиненими ОСОБА_3 :
- 06.12.2018 в сумі 1673,88 грн не перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2018 року -1762 грн (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України);
- 28.12.2021 у сумі 574,00 не перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2021 року -2270 грн (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України);
- 04.06.2023у сумі 379,50 грн не перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2023 року -2684 грн (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України);
- 11.11.2023 у сумі 557,50 грн не перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2023 року -2684 грн (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України), то кримінальна протиправність та покарання за ці діяння виключається.
При цьому враховується, що на стадії виконання вироку в порядку ст. 537, 539 КПК України суд не може вирішувати питання щодо іншої правової кваліфікації дій засудженого та зміни обвинувачення на інший склад кримінального правопорушення, в тому числі, передбаченого ст. 162 КК України, оскільки такі повноваження можуть бути реалізовані лише при проведенні судового розгляду в межах висунутого обвинувачення відповідно до ообвинувального акту за правилами визначеними ч.3 ст. 337 КПК України.
Така позиція відповідає також усталеній судовій практиці, зокрема вказаній у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків».
Разом з тим, оскільки за епізодом крадіжки від 25.06.2018 із особою, відносно якої кримінальне провадження закрито у зв'язку зі смертю, ОСОБА_3 таємно викрав, з розподіленими ролями металеві конструкції, вартістю 3878,00 грн, яка перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2018 року -1762 грн (ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України), тому кримінальна відповідальність та караність діяння не усунена та підстави для звільнення від покарання відсутні.
Також суд бере до уваги, що згідно з протоколом затримання розшукуваної особи, яка переховувалася від органів слідства та суду України або інших правоохоронних органів від 29.11.2023 року гр. ОСОБА_3 був затриманий 29.11.20223 року о 20:34 годин.
Отже, саме з цієї дати має відліковуватися початок строку відбування покарання.
Керуючись ст.21,537, 539 КПК України,
Клопотання Державної установи «Коростенська виправна колонія (№ 71)» відносно ОСОБА_3 про приведення вироків у відповідність до вимог кримінального законодавства задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 02.07.2024 (справа № 760/15771/18) за ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 02.07.2024 (справа № 760/15771/18) за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Виключити з вироку посилання на ст.70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 29.11.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Для особи, яка тримається під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали направити засудженому, прокурору, установі виконання покарань, суду, який ухвалив вирок.
Суддя: ОСОБА_4