Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1501/25
Справа № 279/3153/25
06 серпня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/3153/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулась до суду з позовом, зазначивши, що 23 липня 2022 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Овруцькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис 136. У шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею, що підтверджується довідкою про склад сім'ї №175 від 22 травня 2025 року. Шлюб між нею та відповідачем розірвано 11 грудня 2023 року, що підтверджується копією рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2023 року по справі №286/3934/23. Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але відповідач з 11 грудня 2023 року не бере участі у вихованні та утриманні їх спільної дитини. Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Однак, вона одна не може забезпечувати такий рівень утримання, оскільки має ще двох дітей на своєму утриманні, офіційно не працевлаштована, а тому вважає, що батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) оскільки працює, має постійний дохід у розмірі 50000 грн. Так, відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати такий розмір аліментів.
Просить стягнути аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 11.12.2023 року і до повноліття дитини.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 03.06.2025 року), відзив на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань не подав.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу виконання обов'язку утримувати неповнолітніх дітей, який регулюється нормами сімейного законодавства, а саме положеннями глави 15 СК України.
Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), яка проживає та знаходиться на утриманні позивача.
Відповідач працездатного віку, інших утриманців не має, про неможливість сплачувати аліменти в зазначеному позивачем розмірі не заявив, доказів такої неможливості не подав.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.2 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Враховуючи, що відповідач має можливість та зобов'язаний надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини, у добровільному порядку її не надає, заперечень стосовно заявлених вимог не подав, тому позовна вимога позивача щодо стягнення аліментів є обґрунтованою та підлягає задоволенню, однак стягуються з часу звернення позивача до суду, оскільки доказів, зазначених у ст.191 ч.2 СК України, позивачем не подано.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.180-183 СК України,
Позовну вимогу про стягнення аліментів задовольнити.
Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.05.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 від 05.09.2022 року, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Волкова Н.Я.