Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3003/25
Провадження № 2/279/1452/25
05 серпня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого :
судді Пацко О.О.,
секретаря Гончарової Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що на протязі останнього часу сімейного життя між нами погіршувалося, що в кінцевому результі призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. В останні місяці, між нами постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Сім'я фактично розпалася. Шлюб носить формальний характер. Кожен, має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, збереження шлюбу та подальше спільне проживання в шлюбі з неможливе.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзиву та заперечень на позов не надійшло.
За таких обставин суд вважає необхідним розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як визначено ч.1 та ч.2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом.
Відповідно до ч.1ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 02.10.2010 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають з матір'ю.
Між сторонами виникали сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків. Сторони припинили спільне проживання, впродовж останнього часу проживають окремо . Спільного господарства не ведуть..
Сім'я фактично розпалася, існує вона тільки формально.
Відповідно до положень сімейного законодавства шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За правилами ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Позивачка скористалась наданим їй правом щодо звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. ЇЇ право на припинення шлюбних відносин за жодних обставин не може бути обмежене.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В тексті позову, а також у вимогах позивачка заявила, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище,яке вона отримала після реєстрації шлюбу, а саме " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ст. 113 СК України, позивачці залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розривається « ОСОБА_5 ».
Згідно ч. 3ст. 109 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх неповнолітніх дітей.
Враховуючи те, що сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують,спільного господарства не ведуть, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 існує лише формально, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 2ст.114 Сімейного кодексу України- у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудові витрати в сумі 1211,20грн. покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст. 56, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити .
Шлюб, зареєстрований 02 жовтня 2010 року виконкомом Кремневської сільської ради Лугинського району Житомирської області, актовий запис №2, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу залишити проживати разом з матір'ю .
Прізвище позивачки " ОСОБА_5 " отримане після державної реєстрації шлюбу, що розривається не змінювати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1211,20 гривень сплаченого нею при подачі позову до суду судового збору.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня отримання повного тексту рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя О.О.Пацко